ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ЗДАТНОСТІ ДО САМОРЕГУЛЯЦІЇ, САМООРГАНІЗАЦІЇ ТА САМОУПРАВЛІННЯ У МАЙБУТНЬОГО МУЗИКАНТА-ВИКОНАВЦЯ

Анотація

У статті здійснено психолого-педагогічний аналіз формування здатності до саморегуляції, самоорганізації та самоуправління як ключових складових професійного становлення майбутніх музикантів-виконавців. Визначено психологічні механізми розвитку означених якостей, розглянуто чинники й умови, що сприяють формуванню суб’єктної позиції у студентів мистецьких ЗВО. Метою дослідження стала сроба дослідити та з’ясувати психологічні засади розвитку здатності до внутрішньої регуляції та самоуправління у майбутніх музикантів у процесі професійної підготовки. Методологія дослідження спирається на системний, особистісно-діяльнісний, компетентнісний та культурологічний підходи та теоретичні положення сучасних науковців, які трактують музично-виконавську діяльність як складний психофізіологічний процес. Наукова новизна полягає в уточненні структури здатності до саморегуляції у професійній діяльності музиканта-виконавця. Завдяки аналізу концепцій складного й суперечливого процесу саморегуляції у психолого-педагогічному аспекті розмежовано окремі компоненти цього феномену та розглянуто його у контексті музично-виконавської діяльності, оскільки саморегуляція є інтегративним, динамічним процесом, спрямованим на оптимізацію діяльності. Висновки: Саморегуляція як психолого-педагогічний феномен становить одну з ключових інтегративних властивостей особистості, від рівня сформованості яких безпосередньо залежить результативність професійної діяльності. Здатність до саморегуляції постає як провідна психологічна умова ефективної професійної самореалізації музиканта-виконавця. Саме вона інтегрує в собі розвиток рефлексивного мислення, формування мотиваційної самостійності, досягнення емоційної стабільності та вироблення вольового самоконтролю. Завдяки такому комплексному поєднанню саморегуляція забезпечує внутрішню узгодженість психічних процесів, оптимізує творчу діяльність і сприяє подоланню труднощів, пов’язаних з інтенсивним навчально-виконавським процесом та сценічною практикою. У цьому контексті вона є фундаментальною передумовою досягнення високого рівня професійної майстерності й творчої самореалізації.