ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-9385/2024-3-9Ключові слова:
Україна, екологічна історія, екологічна політика, екологічна свідомість, екологічні громадські організаціїАнотація
У статті досліджено історичні аспекти формування інститутів та нормативно-правової бази здійснення екологічної політики в Україні від найдавніших часів до здобуття незалежності у 1991. Також проаналізовано ключові історичні аспекти, які впливали на формування екологічної свідомості населення України і ставлення суспільства до захисту довкілля та природокористування. Встановлено, що типова господарська діяльність аж до індустріальної революції у XVIII-XIX ст. мала екстенсивний характер, тобто нарощуванні виробництва відбувалося за рахунок розорювання нових земель, вирубування лісів, збільшення обсягів полювання чи риболовлі без значного акценту на зростання їх ефективності. Перші законодавчі акти Київської Русі, Великого Князівства Литовського та Речі Посполитої регулювали землекористування, полювання, рибальство, лісокористування та іншу господарську діяльність. До початку XX ст. на більшості території України, окрім частково індустріалізованих районів Донбасу та нафтовидобувних районів Галичини, економіка залишалася переважно аграрною. Питання охорони довкілля до XX ст. були справою окремих дворян ентузіастів та вчених, які розвивали мережу гуртків та товариств охорони природи. На початку XХ ст., зокрема у часи Української революції 1917-1921 рр. спостерігається часткове відродження природоохоронної справи. Суттєвий доробок у галузі природокористування та природоохорони створили науковці В. Вернадський, М. Шарлемань, П. Тутковський, В. Талієв та ін. Суттєвої шкоди довкіллю у XX ст. завдали дві світові війни та радянська політика «підкорення природи». Йдеться як про прямі наслідки бойових дій, так і про суттєве зростання попиту на ресурси і продовольство, що змусило виробників зосередитися короткостроковому нарощуванні продуктивності за рахунок нераціонального природокористування. Відродження природоохоронного руху на території України розпочалося наприкінці ХХ ст. в середовищі дисидентів, які протестували проти варварського знищення довкілля та ігнорування права людини на проживання у здоровому довкіллі. Суттєвим стимулом для піднесення цього руху стала Чорнобильська катастрофа 1986 р. Вона змусила значну кількість активних громадян мобілізуватися на захист довкілля та закласти основу для громадсько-політичних інституцій екологічного спрямування вже в незалежній Україні.
Посилання
Жарова Л. Сучасна екологічна політика. Чинники та підходи до формування. Наука молода. 2008. № 10. С. 136–140. URL: http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/27073/1/%D0%96%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0.pdf (дата звернення: 21.05.2024).
Лозко Г. Українське язичництво. Київ : Укр. центр духов. культури, 2009. 90 c.
Возняк Р.Р., Маціборук П.В. Оцінка стану популяції бобра європейського в Житомирській області. Агроекологічний журнал. Київ, 2008. № 3. С. 22–25.
Петегирич В. Розвиток сільського господарства в Надбужанщині за доби раннього середньовіччя, Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. 2008. Вип. 12. С. 200–213.
Львівська область: природні умови та ресурси. Монографія за заг. ред. д-ра геогр. наук, проф. М. М. Назарука. Львів : Видавництво Старого Лева, 2018. 592 с.
Патлачук О. Юридична техніка природоохоронних норм Статутів Великого князівства Литовського 1529, 1566, 1588-рр. Бюлетень Мін’юсту України. 2019. № 7. С. 29–35.
Понєдєльник Л. А. Мисливські угіддя Радзивіллів – як туристичний об’єкт – дистинація в історико-культурній спадщині Олики. Олика в європейській історії: відтворення історико-архітектурної спадщини: наук. зб. : матеріали Міжнар. наук. конф., Луцьк – Олика, 29–30 жовтня 2021 року. Луцьк : ПП «Волинська друкарня». 2022. С. 42–47.
Приходько Ю. Відмінності інституційного середовища країн Східної Європи від передових країн Західної Європи у XVI–XVII ст. Історія народного господарства та економічної думки України. 2009. Вип. 42. С. 167–181.
Янишин Б.М. Соціально-демографічні зміни в містах Східної Галичини (ХІХ – початок ХХ ст.): основні риси, стан та перспективи дослідження. Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. 2016. Вип. 25. С. 135–146.
Козак М. З історії нафтової промисловості Прикарпаття. Вісник Львівського університету. Серія геологічна. 2015. Вип. 29. С. 133–137.
Донік О. Індустріальне освоєння Донбасу у ХІХ – на початку ХХ ст. Регіональна історія України. 2015. Вип. 9. С. 201–214.
Давиденко В. М. Засновник біосферного заповідника «Асканія-Нова» Ф. Е. Фальц-Фейн поглядом з ХХІ століття. Матеріали других наукових читань пам’яті Сергія Таращука. 6-7 квітня 2011 року. Миколаїв: видавництво ЧЛУ ім.. Петра Могили. 2011. С. 44–51.
Василюк О. Микола Шарлемань: напровесні заповідної справи. Київ: ПВТП «LAT&K». 2017. 420 с.
Environmental Histories of the First World War / ed. by R. P. Tucker et al. Cambridge University Press, 2018.
Василенко О. Пам’ятки природоохоронної літератури України. Антологія українських видань, присвячених охороні природи початку ХХ століття (1914–1932). Серія: «Conservation Biology in Ukraine». Київ: LAT & K. 2019. Вип. 12. 330 с.
Супрун Н. Вчення В. Вернадського про ноосферу в контексті теорії сталого розвитку. Тези Круглого столу «С. Подолинський, В. Вернадський, М. Руденко – подвижники природничих засад економічного мислення і господарювання»: ДВНЗ «Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьм.», Каф. екон. теорії, м. Київ. 2020. C. 5–11.
Пам’ятки природоохоронної літератури України. Антологія українських видань, присвячених охороні природи початку ХХ століття (1914–1932). Conservation Biology in Ukraine. Вип. 12. Київ: LAT & K, 2019. 330 с.
Гідроенергетичний потенціал річок України: розвінчання міфів. Р.Б. Гаврилюк, Г.К. Веремійчик, О.П. Гавриленко, Д.В. Гулевець, О.Г. Тарасова, С.А. Савченко, І. Матушек. Київ. Видавництво «Фенікс». 2018. с. 32.
Гайдукевич О. Проблема охорони довкілля та охорони природи Галичини (20–30-ті рр. ХХ ст.). Схід. 2017. № 1(147). С. 46–52.
Паньків З. Еволюція землекористування в Україні : монографія / З. Паньків. Львів : ЛНУ імені Івана Франка. 2012. 188 с.
Розмова з біологом про дослідження впливу війни на екосистеми України з 2014 року й донині. Накипіло. URL: https://nakipelo.ua/rozmova-z-biolohom-pro-doslidzhennia-vplyvuvijny-na-ekosystemy-ukrainy-z-2014-roku-j-donyni-2 (дата звернення: 21.05.2024).
Великий план перетворення природи: як за радянського союзу знищувалася природа України? Українська природоохоронна група. Українська природоохоронна група. URL: https://uncg.org.ua/velykyj-plan-peretvorennia-pryrody-iak-za-radianskoho-soiuzuznyshchuvalasia-pryroda-ukrainy/ (дата звернення: 21.05.2024).
Дерева всієї країни, підкоряйтеся! Як в СРСР намагалися змінити клімат і саму природу. NV. URL: https://nv.ua/ukr/ukraine/events/dereva-usijeji-krajini-pidkorjajtesja-jak-vsrsr-namahalisja-zminiti-klimat-i-samu-prirodu-2514029.html (дата звернення: 21.05.2024).
Каганов Ю. О. Конструювання «радянської людини» (1953–1991): українська версія / Наук. ред. Турченко Ф. Г. Запоріжжя: Інтер-М, 2019. 432 с.
Історія сучасного зеленого руху України очима соціолога – Відкритий ліс. Відкритий ліс. URL: https://www.openforest.org.ua/18046/ (дата звернення: 21.05.2024).
Даниленко В. Україна в 1985–1991 рр. Остання глава радянської історії. Київ: Інститут історії України НАН України, 2018. 278 с.
Барановська Н. Вплив Чорнобильської катастрофи на трансформаційні процеси у суспільстві (до 25-річчя трагічних подій). Український історичний журнал. 2011. № 2. С. 123–142.
Нікітіна Н. Соціальний аспект Чорнобильської катастрофи у філософському просторі української історії. Наука. Релігія. Суспільство. 2014. № 2. С. 90–92.
Стегній О. Г. Екологічний рух в Україні: соціологічний аналіз. Київ: Вид. дім «КМ Академія», 2001. 243 с.
Українська екологічна асоціація «Зелений світ». URL: http://www.zelenysvit.org.ua/?page=about (дата звернення: 01.02.2024).