НАЦІОНАЛЬНА СТІЙКІСТЬ В УМОВАХ ГІБРИДНИХ ЗАГРОЗ: КОГНІТИВНИЙ ВИМІР, БРЕНДУВАННЯ ТА ОБОРОННИЙ ПОТЕНЦІАЛ

Автор(и)

  • Світлана Олександрівна Вовк ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» https://orcid.org/0000-0001-6818-4107
  • Антон Васильович Бадер ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» https://orcid.org/0000-0002-3670-5753
  • Людмила Олександрівна Новоскольцева ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» https://orcid.org/0000-0003-1082-7979

DOI:

https://doi.org/10.32782/2786-9385/2025-5-1

Ключові слова:

національна стійкість, національна безпека, російсько-українська війна, когнітивна стійкість, національний бренд, імідж держави, оборонний потенціал

Анотація

Здійснено комплексний аналіз феномена національної стійкості в умовах гібридних загроз, зокрема в контексті російсько-української війни. У центрі дослідження перебуває триопорна концепція національної стійкості: когнітивний вимір, стратегічне брендування держави та оборонний потенціал у його розширеному трактуванні. Підкреслено, що сучасні загрози мають багатовимірний характер й охоплюють військову, інформаційну, політичну, економічну та культурну сфери, що зумовлює потребу в інтегрованому підході до зміцнення національної стійкості.Когнітивний вимір стійкості розглянуто як здатність суспільства протистояти інформаційно-психологічним атакам завдяки розвитку критичного мислення, медіаграмотності, рефлексивного осмислення інформаційних потоків і формування смислової автономії. Проаналізовано український досвід у сфері підвищення когнітивної стійкості. Висвітлено роль стратегічного брендування як засобу конструювання спільної смислової рамки та консолідації суспільства навколо цінностей свободи, гідності та демократичного розвитку. Проаналізовано кампанію Ukraine NOW як приклад успішної інтеграції зовнішнього іміджу та внутрішньої когнітивної мобілізації, що поєднала автентичні наративи української ідентичності з міжнародною комунікацією. Відзначено важливість таких чинників, як автентичність бренду, багаторівнева комунікація з різними аудиторіями та інклюзивність процесу формування національного образу.Третім важливим аспектом дослідження є розширене розуміння оборонного потенціалу. Показано, що в умовах гібридної війни оборонний потенціал охоплює не лише військові можливості, а й інформаційну безпеку, морально-психологічну стійкість населення, збереження безперервності функціонування критичних систем. Наголошено, що когнітивна мобілізація громадян через розвиток критичного мислення, укорінення національної ідентичності та солідаризацію навколо демократичних цінностей є одним із чинників посилення оборонного потенціалу держави.Зроблено висновок, що лише інтегрований підхід, який синергує когнітивний вимір, стратегічне брендування та розширене трактування оборонного потенціалу, забезпечує Україні можливість протистояти гібридним загрозам, зміцнювати політичну суб’єктність і формувати фундамент для сталого демократичного розвитку. Особливий акцент зроблено на тому, що успішна національна стійкість неможлива без участі громадянського суспільства, підтримки незалежних медіа, гнучкої державної політики у сфері комунікацій та системної роботи з формування навичок критичного осмислення реальності серед широких верств населення. Український досвід війни і протидії гібридним загрозам демонструє важливість поєднання когнітивної резистентності, символічної політики брендування та розвитку всебічного оборонного потенціалу як передумов для виживання і розвитку держави в новому безпековому середовищі.

Посилання

Концепція забезпечення національної системи стійкості, затверджена Указом Президента України від 27 вересня 2021 р. № 479/2021. URL: https://www.president.gov.ua/documents/4792021-40181

Резнікова О. Розбудова національної стійкості: концептуальні підходи, передові світові практики. URL: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2019-11/roa_presentation_niss_v01.pdf

Національна стійкість України: стратегія відповіді на виклики та випередження гібрид-них загроз: національна доповідь / ред. кол. С.І. Пирожков та ін. Київ, 2022. 552 с.

Інтерв’ю з України. Саймон Анхольт, автор концепції національного брендингу: Зеленському потрібно зайнятися іміджем заради існування України. URL: https://rozmova.wordpress.com/2020/02/13/saimon-ankholt/

Ковач А., Ковальова К. Національний бренд України: крізь призму сприйняття держави за кордоном. URL: https://adastra.org.ua/blog/nacionalnij-brend-ukrayini-kriz-prizmu-sprijnyattya-derzhavi-za-kordonom

Пасічно В. Обороноздатність держави: теоретичні основи системного дослідження. Політичний менеджмент. 2008. № 2. С. 135–144. URL: https://ipiend.gov.ua/wp-content/uploads/2018/07/pasichko_oboronozdatnist.pdf

Тараненко Г. Когнітивна безпека як вимір російсько-української війни. Політологічний вісник. 2024. № 92. С. 371–373. DOI: 10.17721/2415-88ІХ.2024.92.371-382.

Поліщук Ю. Національна та громадянська ідентичності в Україні в умовах російсько-української війни: константи та зміни. Політичні дослідження. 2024. № 2(8). С. 73–93. https://doi.org/10.53317/2786-4774-2024-2-4

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-06-26

Номер

Розділ

РОЗДІЛ 1 АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ