СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ АСПЕКТИ НАЦІОНАЛЬНОЇ СТІЙКОСТІ ЯК СКЛАДОВОЇ ЧАСТИНИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ

Анотація

У статті аналізується конструкт національної стійкості як складового елемента національної безпеки України. Розглядаються поняття «національна стійкість», «стійкість» та «соціальна стійкість». Для підтримання ефективної системи національної стійкості необхідно дотримуватися таких критеріїв, як надійність, надлишковість/резервування, адаптивність, реагування, відновлення. Важливим чинником системи національної стійкості є взаємодія зовнішнього та внутрішнього середовища. Під внутрішнім середовищем розуміємо діяльність органів влади та інституцій громадянського суспільства в Україні, а зовнішнє середовище становлять впливи інших держав-партнерів та європейських і світових організацій. Для послідовного втілення у життя конструкту національної стійкості в Україні створено Концепцію системи національної стійкості, у якій передбачено правові механізми реалізації національної стійкості на різних рівнях – від держави до територіальних громад, а також співпраця з НАТО. У Концепції зазначено, які саме органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають виконувати заходи, пов’язані з національною стійкістю. Сприйняття національної стійкості, упровадження її складників представлено крізь призму соціологічних досліджень різних соціологічних організацій. Зокрема, ідею створення Уряду національної єдності підтримало майже 50% опитаних. Довіра до основних державних структур та важливих політичних діячів, що сприяють національній стійкості, теж досить висока, зокрема підтримка ЗСУ на рівні 94%, Президента України – 65%, Головнокомандувача О. Сирського – 55%. У цілому національна стійкість є важливим складником національної безпеки, оскільки її ефективне формування на різних рівнях забезпечує оптимальне реагування на виклики та загрози як усередині країни, так і поза її межами.