ВПЛИВ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКОВОЇ ДОПОМОГИ НА СИСТЕМУ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Анотація

У статті здійснено комплексний науково-правовий аналіз впливу міжнародної безпекової допомоги на функціонування та трансформацію системи національної безпеки України в умовах повномасштабної збройної агресії російської федерації. Обґрунтовано, що міжнародна безпекова допомога в сучасних умовах перестала бути допоміжним зовнішнім чинником і набула системоутворювального значення, інтегрувавшись у внутрішню архітектуру національної безпеки держави. Показано, що міжнародна безпекова допомога охоплює широкий спектр заходів – від постачання сучасних видів озброєнь і військової техніки до навчання персоналу, обміну розвідувальною інформацією, фінансової підтримки оборонного бюджету та консультативного супроводу реформ сектору безпеки і оборони. Доведено, що після 2022 року характер допомоги зазнав якісної трансформації – від обмеженої підтримки оборонного характеру до системного надання важких озброєнь, високотехнологічних систем, засобів протиповітряної оборони та участі партнерів у довгостроковому плануванні оборонних спроможностей України. Особливу увагу приділено ролі НАТО та багатосторонніх координаційних механізмів у процесі інституціоналізації міжнародної допомоги, а також впливу цієї допомоги на реформування сектору безпеки, розвиток демократичного цивільного контролю, підвищення рівня сумісності Збройних Сил України зі структурами Альянсу та зміцнення системи належного врядування і протидії корупційним ризикам. Обґрунтовано, що міжнародна допомога стала важливим каталізатором розвитку вітчизняного оборонно-промислового комплексу, сприяла формуванню механізмів спільного виробництва та інтеграції України до глобальних оборонно-промислових ланцюгів. Водночас у статті проаналізовано основні ризики, пов’язані із залежністю від зовнішньої безпекової підтримки, зокрема політичну обумовленість допомоги, логістичні та операційні труднощі, психологічні й інформаційно-пропагандистські виклики. Зроблено висновок, що ефективність міжнародної безпекової допомоги безпосередньо залежить від здатності України трансформувати її з тимчасового компенсаторного ресурсу у чинник довгострокової самодостатності та стійкості системи національної безпеки.