ЗМІНИ В ЕНЕРГЕТИЧНІЙ ПОЛІТИЦІ ДЕРЖАВ – КАНДИДАТІВ У ЄС: АНАЛІЗ КЕЙСІВ ДЕРЖАВ ЗАХІДНИХ БАЛКАН

Анотація

Проаналізовано зміни в енергетичній політиці держав – кандидатів у ЄС із регіону Західних Балкан. Виділено три напрями, за якими відбуваються зміни в енергетичній політиці держав регіону: 1) лібералізація ринків електроенергії та газу; 2) розвиток відновлюваних джерел енергії; 3) інтеграція з енергосистемою ЄС. Відзначено, що виконання вимог ЄС у частині декарбонізації становить проблему через досі наявну залежність цих держав від викопного палива. Зазначено, що держави Західних Балкан реформують енергетичні сектори з різною швидкістю, мають різні стартові умови для синхронізації з курсом ЄС в енергетичній та кліматичній політиці через різну міру залежності від вуглеводневих джерел енергії та постачання російських енергоресурсів. Албанія, Чорногорія та Північна Македонія мають кращі результати порівняно з Боснією і Герцеговиною, Сербією. Відзначено, що висока частка вугільної генерації (особливо у Сербії, Боснії і Герцеговині) є головним викликом для переходу до безвуглецевої економіки. Наголошено на зусиллях інституцій ЄС для доступу держав Західних Балкан до фінансових інструментів для розвитку відновлюваних джерел енергії, модернізації інфраструктури, посилення енергоефективності. Підкреслено, що енергетика в регіоні Західних Балкан має геополітичний характер. Залежність від імпорту російських енергоносіїв, а також участь Китаю у фінансуванні вугільних та інфраструктурних проєктів створюють конкуренцію впливів між ЄС, Росією та Китаєм. На думку авторки, зміни енергетичної політики у державах Західних Балкан не лише формують нову енергетичну архітектуру регіону, а й перевіряють реальну здатність ЄС впливати на інші держави через м’яку силу реформ.