СТРАТЕГІЧНА КОМУНІКАЦІЯ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ ВІЙНІ УКРАЇНИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2786-9385/2025-6-22

Ключові слова:

стратегічні комунікації, інформаційна війна, гібридна агресія, національна стійкість, демократичне врядування, публічна дипломатія, дезінформація

Анотація

Інформація у сучасному світі перетворилася на ключовий стратегічний ресурс, що визначає динаміку міжнародних відносин і змінює уявлення про силу, безпеку та управління. Гібридна агресія Російської Федерації проти України, розпочата у 2014 р., продемонструвала, що деструктивні інформаційні впливи використовується як інструмент підриву демократичного врядування, руйнування національної єдності та послаблення підтримки міжнародних союзів. У цих умовах стратегічні комунікації набули значення ключового інструмента демократичної оборони, покликаного забезпечувати захист інформаційного суверенітету, стійкість громадян і результативність кризового управління. У статті проаналізовано еволюцію системи стратегічних комунікацій України у 2014– 2025 рр., виявлено трансформації в інституційній координації, публічних повідомленнях, програмах медіаграмотності та міжнародному партнерстві. Окрему увагу приділено теоретичній дискусії між підходами «інформаційної війни» та «публічної дипломатії», що дає змогу окреслити ризики редукції комунікації до мілітаризованих повідомлень, у яких громадяни розглядаються як об’єкти впливу, а не як суб’єкти взаємодії. Результати дослідження свідчать, що Україна формує нову модель комунікацій демократичної держави в умовах агресії, поєднуючи безпекові заходи з відкритістю, діалогом та участю громадськості. Методологічну основу дослідження становлять контент-аналіз офіційних стратегій комунікації, міжнародних звітів і наукового дискурсу, а також аналіз практичних ініціатив, реалізованих у період воєнного стану. Такий підхід забезпечує комплексну оцінку ролі стратегічних комунікацій у зміцненні національної стійкості, протидії дезінформації та підвищенні довіри до державних інституцій. У роботі також визначено ключові виклики наступного етапу відновлення України: необхідність поєднання оперативної секретності з публічною підзвітністю, удосконалення координації між державними й громадянськими акторами та інтеграція стратегічних комунікацій у довгострокову політику демократичного розвитку. Зроблено висновок, що український досвід формує цінний орієнтир для посилення стратегічних комунікацій держав, які протидіють зовнішній агресії та гібридним загрозам.

Посилання

Atland K. Destined for deadlock? Post-Soviet Affairs, 2020. URL: https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/1060586X.2020.1720443 (дата звернення: 13.11.2025).

Barrington L. A new look at region, language, ethnicity and civic national identity in Ukraine. Europe-Asia Studies, 2022. URL: https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/09668136.2022.2032606 (дата звернення: 13.11.2025).

Bjola C. The ethics of countering digital propaganda. Ethics & International Affairs, 2018. DOI: https://doi.org/10.1017/S0892679418000436 (дата звернення: 13.11.2025).

Bjola C., Pamment J. Digital containment: Revisiting containment strategy in the digital age. Global Affairs, 2016. DOI: https://doi.org/10.1080/23340460.2016.1182244 (дата звернення: 13.11.2025).

Bjola C., Pamment J. Countering online propaganda and extremism: The dark side of digital diplomacy. Routledge, 2019. URL: https://www.taylorfrancis.com/books/edit/10.4324/9781351264082 (дата звернення: 13.11.2025).

President of Ukraine. Stratehiia informatsiinoi bezpeky [Information Security Strategy] № 685/2021. 2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/685/2021#n7 (дата звернення: 13.11.2025). [in Ukrainian].

EUvsDisinfo Initiative (East StratCom Task Force, EU). EU vs Disinformation. URL: https://euvsdisinfo.eu/ (дата звернення: 13.11.2025).

Szostek J. What happens to public diplomacy during information war? International Journal of Communication, 2020, Vol. 14, pp. 2764–2782. URL: https://ijoc.org/index.php/ijoc/article/view/13439 (дата звернення: 13.11.2025).

Szostek J., Orlova D. Free speech versus defence of the nation? European Security, 2024, Vol. 33(1), pp. 82–106. DOI: https://doi.org/10.1080/09662839.2023.2231369 (дата звернення: 13.11.2025).

European External Action Service (EEAS). EU support to information resilience in Ukraine, 2023. URL: https://www.eeas.europa.eu/eeas/eu-support-information-resilience-ukraine_en (дата звернення: 13.11.2025).

Oleksiyuk T. The right to access official information as resilience to the informational dimension of warfare in Ukraine. Journal of Information Security and Applications, 2025. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2590291125002773 (дата звернення: 13.11.2025).

Hurkivska A. Ukraine’s information security resilience amidst contemporary warfare. SSRN Working Paper, 2024. URL: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=4896495 (дата звернення: 13.11.2025).

Kurnyshova Y. Ukraine at war: Resilience and normative agency. CEJISS, 2023. URL: https://cejiss.org/ukraine-at-war-resilience-and-normative-agency (дата звернення: 13.11.2025).

Youngs R. (Ed.) Snapshot: Ukraine’s democratic resilience. Oxford: Oxford University Press, 2024. URL: https://academic.oup.com/book/59604/chapter/503192903 (дата звернення: 13.11.2025).

Zakharchenko A. Advantages of the connective strategic narrative during the Russian–Ukrainian war. Frontiers in Political Science, 2025. DOI: https://doi.org/10.3389/fpos.2025.1434240 (дата звернення: 13.11.2025).

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-30

Номер

Розділ

РОЗДІЛ 2 АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ПОЛІТОЛОГІЇ