Проблеми хімії та сталого розвитку

НЕЦЕНТРОСИМЕТРИЧНІ СЕЛЕНІДИ R3Ag0.45Ga1.52Se7 (R – La, Ce, Pr ТА Nd)

Назарій БЛАШКО, Олег МАРЧУК — Wed, 30 Apr 2025 00:00:00 +0300

Селеніди складу R3Ag0.45Ga1.52Se7 (R = La, Ce, Pr та Nd) одержували методом спікання елементарних компонентів у вакуумованих кварцевих контейнерах за температури 1320 К. Гомогенізуючий відпал сплавів за температури 770 К проводили протягом 500 годин. Кристалічна структура селенідів La3Ag0.45Ga1.52Se7 (a = 10.5959(5) Å, c = = 6.3684(5) Å, RI = 0.0912, Rp = 0.2155), Ce3Ag0.45Ga1.52Se7 (a = 10.4484(10) Å, c = 6.3489(8) Å, RI = 0.0998, Rp = 0.2363), Pr3Ag0.45Ga1.52Se7 (a = 10.4419(9) Å, c = 6.3747(7) Å, RI = 0.0855, Rp = 0.1740) та Nd3Ag0.45Ga1.52Se7 (a = 10.3059(5) Å, c = 6.3798(5) Å, RI = 0.0996, Rp = 0.2174) вивчена методом порошкової дифрактометрії. Їх структура належить до структурного типу La3CuSiS7 (ПГ P63; СП hP24). У цих структурах атоми РЗМ розташовані в ПСТ 6с (x y z) і разом з атомами селену формують тригональні призми з одним додатковим атомом [R 3Se13Se21Se3] (КЧ = 7). Атоми Ga займають ПСТ 2а (0 0 z) та центрують октаедри з атомів селену (КЧ = 6). Атоми статистичних сумішей M(0.45 Ag + 0.52 Ga), що локалізовані в ПСТ 2b (1/3 2/3 z) мають тетраедричне оточення [M Se13Se3] з атомів селену (КЧ = 4). Селен в кристалічній гратці має три атомні позиції: Sе1 і Sе2 (ПСТ 6с) та Sе3 (ПСТ 2b). Тригональні призми з одним додатковим атомом утворюють «блоки» 3[R 7Se]. У цих «блоках» тригональні призми між собою з’єднані ребрами. Октаедри, центровані Ga, між собою з’єднані гранями та в напрямку осі с утворюють нескінченні колони [Ga 6Se]n. Тригональні призми з октаедрами утворюють спільні грані. Тетраедри [M 4Se] є ізольовані один від одного. При переході La–Ce–Pr–Nd спостерігається зменшення параметрів елементарної комірки за рахунок розмірного фактору РЗМ. Одержані селеніди можуть бути використані як перспективні матеріали для нелінійної оптики за рахунок нецентросиметричної структури.

РІСТІНГІБУЮЧА АКТИВНІСТЬ 2-(2-ОКСОІНДОЛІН-3-ІЛІДЕН)ЗАМІЩЕНИХ 5,6-ДИГІДРОІМІДАЗО[2,1-b]ТІАЗОЛОНІВ ТА 6,7-ДИГІДРОТІАЗОЛО[3,2-a]ПІРИМІДИНОНІВ

Wed, 30 Apr 2025 00:00:00 +0300

Робота присвячена дослідженню ріст регулюючої дії нових гідрованих сполук імідазотіазольного типу – 2-(2-оксоіндолін-3-іліден)-5,6-дигідроімідазо[2,1-b]тіазол-3(2H)-онів та тіазолопіримідинового типу – 2-(2-оксоіндолін-3-іліден)-6,7-дигідро-2Н-тіазоло[3,2-а]піримідин-3(5Н)-онів. Синтезовані сполуки з наперед заданою будовою було досліджено на виявлення особливостей фізіологічного розвитку проростків дводольної рослини Cucumis sativus. За результатами проведеного експерименту встановлено, що перебіг фізіологічних процесів у рослинному організмі носить різноплановий характер. Неоднозначність інгібуючого впливу залежить від концентрації розчинів досліджуваних сполук та їх структури. Показано, що за використання 0,1 % розчину в жодному випадку не було зафіксовано переходу насінини огірка звичайного (Cucumis sativus) від спокою до початку активної життєдіяльності, а використання сполук у підвищених дозах супроводжувалося високою інгібуючою дією досліджуваних сполук, яка спричинила повну загибель рослинного організму, що підтверджується гниттям насінин. Натомість, при використанні розчинів тестованих сполук у концентраціях 0,01–0,0001 % має місце спадаючий пригнічуючий ефект. Найбільш сприятливими для росту і розвитку рослинного організмі на ранніх етапах органогенезу виявились 0,0001 % концентрації робочих розчинів. Зважаючи на отримані результати, подальше вивчення сполук 4а–в, 5а–в є доцільним у контексті їхнього потенційного застосування як гербіцидів для боротьби з дводольними бур’янами. В той час, для сполуки 4г перспективним напрямом є детальніше дослідження її біологічної активності з акцентом на можливе використання як стимулятора росту рослин.

ІОННИЙ АСОЦІАТ БЕНДАЗОЛУ З МЕТИЛОВИМ ОРАНЖЕВИМ ТА ЙОГО АНАЛІТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ

Wed, 30 Apr 2025 00:00:00 +0300

Показано, що бендазол (БЕН) із метиловим оранжевим (МO) утворює іонний асоціат (ІА), із осадженням яких виділені чисті сполуки та створено пластифіковані мембранні потенціометричні бендазол-чутливі іон-селективні електроди. Методом комп’ютерних розрахунків обґрунтовано можливість утворення ІА. Комп’ютерні розрахунки систем «МO- + БЕН+» проводили з використанням пакета програм «HyperChem 8.0» для різноманітних вихідних комбінацій розташування протиіонів (процедура «single point»). Геометричну оптимізацію іонів проводили методом молекулярної механіки MM+. Стандартну енергію утворення іонів та асоціату «БЕН+ + МO-» визначали напівемпіричним методом PM3. Різниця в теплоті утворення іонного асоціату і сумі енергій утворення катіона та аніона дорівнює 75,4 кДж/моль. Даний факт обґрунтовує вигідність утворення цільової сполуки. На основі одержаних ІА синтезовано пластифіковані мембрани та сконструйовано бендазол-чутливі іон-селективні електроди. На хіміко-аналітичні характеристики таких електродів впливає ряд факторів, зокрема, властивості пластифікаторів, вміст іонного асоціату в мембрані та ін. Кращі результати отримано при застосуванні трикрезилфосфату та динонілфталату. При використанні інших пластифікаторів отримано не зовсім задовільні результати. Найбільш імовірно це пов’язано з їх діелектричною проникністю та інших параметрів. При рН 2–5 кращі електроди показали задовільне функціонування. Стабільність потенціалу становить 2–3 мВ/добу та установлюється за 8–13 с. Робочий термін розроблених електродів прослідковується не менше чотирьох місяців. Розроблені бендазол-чутливі електроди показують надійні результати в присутності низки речовин та іонів. проявляють задовільну селективність по відношенню до цілої низки речовин та іонів. Для визначення бендазолу розроблена методика потенціометричного визначення, яка апробована при його визначенні у лікарських формах.

ПРОГРАМОВАНИЙ СИНТЕЗ МАНГАНІТІВ СТРУКТУРИ ШПІНЕЛІ НА ПРИКЛАДІ Zn0,95CO0,05Mn2O4

Сергій НЕДІЛЬКО, Олексій ІВАНОВ — Wed, 30 Apr 2025 00:00:00 +0300

У даній роботі досліджено процеси формування фазового складу та структурних змін у шпінелях складу Zn0,95Co0,05Mn2O4, синтезованих методом горіння розчину (solution combustion synthesis). Основна увага приділялася вивченню впливу температури термічної обробки (400–1000 °C) на кристалічну структуру, фазовий склад, а також на особливості зв’язків у кристалічній решітці. Для комплексного аналізу застосовано порошкову рентгенівську дифракцію (ПРД), інфрачервону (ІЧ) спектроскопію, диференційно-термічний аналіз з термогравіметрією (ДТА/ТГ) та спектроскопію дифузного відбиття (СДВ). Порошкова ентгенівська дифракція показала, що навіть без додаткового прожарювання формується основна шпінельна фаза Zn0,95Co0,05Mn2O4₄. Термообробка зразків призводила до покращення кристалічної впорядкованості, що проявлялося у звуженні дифракційних ліній і зростанні середнього розміру кристалітів від 6 до 75 нм зі збільшенням температури прожарювання. Оцінка параметрів комірки свідчила про поступове збільшення об’єму елементарної комірки та співвідношення c/a, що вказує на посилення тетрагональної деформації. ІЧ-спектроскопія підтвердила відсутність органічних залишків у прекурсорі після горіння розчину та виявила смуги, характерні для вібраційних мод M—O (M = Zn, Co, Mn) у шпінельній структурі. Зі збільшенням температури прожарювання спостерігалося зміщення смуг поглинання у бік вищих частот, що пояснюється впорядкуванням катіонів і зменшенням дефектів у кристалічній решітці. Результати ТГ/ДТА аналізу виявили нетипове збільшення маси (~23 %) у діапазоні температур до 800 °C, що пов’язується з окисненням Mn²+ до Mn³+/Mn⁴+ та вбудовуванням кисню в структуру. Відсутність виражених екзо- чи ендотермічних піків свідчить про поступовий характер фазових змін без різких термічних ефектів. Спектроскопія дифузного відбиття та аналіз Кубелка-Мунка дозволили визначити ширину забороненої зони (ШЗЗ) для зразків, прожарених при температурах 600–1000 °C. Отримані результати демонструють значний вплив температури термічної обробки на структурно-фазові характеристики Zn0,95Co0,05Mn2O4, а також дозволяють глибше зрозуміти механізми формування шпінельної фази під час горіння розчину та наступної термообробки.

ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО СИНТЕЗУ ТА ВИВЧЕННЯ БІОЛОГІЧНОЇ ДІЇ НОВИХ ГЕТЕРОЦИКЛІЧНИХ СПОЛУК НА ОСНОВІ АМІНОТІОФЕНІВ

Галина РІЗАК — Wed, 30 Apr 2025 00:00:00 +0300

Розробка нових гетероциклічних сполук на основі амінотіофенів є одним з пріоритетних напрямків сучасної медичної та фармацевтичної хімії. Особлива увага до цього класу сполук обумовлена їх широким спектром біологічної активності та потенціалом у створенні нових лікарських засобів. Амінотіофени та їх похідні демонструють протимікробні, протизапальні, антиоксидантні та протипухлинні властивості, що робить їх перспективними об’єктами для подальших досліджень та розробки інноваційних терапевтичних агентів. Мета роботи полягає у систематизації та критичному аналізі сучасних методів синтезу гетероциклічних сполук на основі амінотіофенів, а також узагальненні даних щодо їх біологічної активності для визначення найперспективніших напрямків подальших досліджень у цій галузі. Методологія дослідження. В роботі використано комплексний підхід до аналізу наукової літератури з застосуванням систематичного огляду публікацій за останні 10 років у провідних міжнародних базах даних (Scopus, Web of Science, PubMed). Проведено порівняльний аналіз синтетичних методів, включаючи традиційні та інноваційні підходи (мікрохвильовий синтез, «зелена хімія», багатокомпонентні реакції). Систематизовано дані щодо біологічної активності отриманих сполук з використанням методів хемоінформатики та QSAR-аналізу. Наукова новизна. Вперше проведено комплексний аналіз взаємозв’язку між структурними модифікаціями амінотіофенів та їх біологічною активністю. Запропоновано нову класифікацію методів синтезу гетероциклічних похідних амінотіофенів з урахуванням принципів «зеленої хімії». Виявлено перспективні структурні фрагменти для дизайну нових біологічно активних сполук. Розроблено рекомендації щодо оптимізації синтетичних протоколів для підвищення виходу цільових продуктів. Висновки. На основі проведеного дослідження встановлено, що найбільш перспективними напрямками синтезу гетероциклічних сполук на основі амінотіофенів є застосування мікрохвильового випромінювання та багатокомпонентних реакцій, що дозволяє значно скоротити час реакції та підвищити вихід продуктів. Визначено ключові структурні фрагменти, що відповідають за прояв специфічної біологічної активності. Показано, що модифікація аміногрупи та введення додаткових гетероциклічних фрагментів суттєво впливає на спектр біологічної дії отриманих сполук. Результати дослідження створюють теоретичне підґрунтя для розробки нових лікарських засобів на основі похідних амінотіофенів та оптимізації методів їх синтезу.

ВЗАЄМОДІЇ В СИСТЕМАХ Tl2Se–Zn(Cd, Hg)Se–GeSe2

Андрій СЕЛЕЗЕНЬ, Любомир ГУЛАЙ, Микола МОРОЗ, Людмила ПІСКАЧ — Wed, 30 Apr 2025 00:00:00 +0300

Методами рентгенофазового, диференційно-термічного та мікроструктурного аналізів дослідженo характер фізико-хімічної взаємодії в квазіпотрійних системах Tl2Se–Zn(Cd, Hg)Se–GeSe2, в яких виявлено п’ять нових тетрарних сполук: Tl2ZnGe3Sе8, Tl2СdGeSе4, Tl2СdGe3Sе8, Tl2HgGeSе4 та Tl2HgGe3Sе8. На ізотермічному перерізі системи Tl2Se–ZnSe–GeSe2 при 570 К встановлено існування 7 незначних однофазних областей. Вони відповідають α-, β-, γ-, δ-, ε-, η – твердим розчинам на основі Tl2Se, ZnSe, GeSe2, Tl4GeSe4, Tl2GeSe3 та Tl2Ge2Se5 відповідно та сполуці Tl2ZnGe3Sе8. Ці однофазні поля розділяються за допомогою 12 двофазних, між якими є 6 трифазних областей (α–β–δ, δ–β–ε, ε–β–Tl2ZnGe3Se8, ε–Tl2ZnGe3Se8–η, η–Tl2ZnGe3Se8–γ, γ–Tl2ZnGe3Se8–β). Встановлено характер фізико-хімічної взаємодії на перерізі Tl2Se–ZnSe, діаграма стану якого належить до перитектичного типу (Lр + β ↔ a). Ізотермічний переріз системи Tl2Se–CdSe–GeSe2 при 570 К містить 9 однофазних областей: α, β, γ, δ, ε, η, ζ, σ та θ. Ці поля відповідають твердим розчинам на основі сполук Tl2Se, CdSe, GeSe2, Tl4GeSe4, Tl2GeSe3, Tl2Ge2Sе5, Cd4GeSе6, Tl2СdGeSе4 та Tl2СdGe3Sе8 відповідно. Вони розділені 17 двофазними рівновагами, між якими є 9 трифазних областей (α–β–δ, δ–β–σ, δ–σ–ε, ε–σ–θ, ε–θ–η, η–θ–γ, γ–θ–ζ, θ–β–ζ, σ–β–θ). Переріз Tl2Se–CdSe евтектичного типу (Le ↔ a + β) з незначною розчинністю. При 520 К концентраційний трикутник квазіпотрійної системи Tl2Se–HgSe–GeSe2 містить 10 однофазних полів: α-, β-, γ-твердих розчинів на основі бінарних сполук Tl2Se, HgSe, GeSe2; δ-, ε-, η-твердих розчинів на основі тернарних сполук Tl4GeSe4, Tl2GeSe3, Tl2Ge2Sе5 відповідно та ще чотирьох сполук: Tl2Hg3Sе4, Hg2GeSе4, Tl2HgGeSе4, Tl2HgGe3Sе8. Ці поля розділяються 19 двофазними рівновагами (α–Tl2Hg3Sе4, Tl2Hg3Sе4–β, α–δ, δ–ε, ε–η, η–γ, γ–Hg2GeSе4, Hg2GeSе4–β, δ–Tl2Hg3Sе4, δ–β, δ–Tl2HgGeSе4, ε–Tl2HgGeSе4, η–Tl2HgGeSе4, η–Tl2HgGe3Sе8, Tl2HgGe3Sе8–γ, Tl2HgGeSе4–β, Tl2HgGe3Sе8–β, Tl2HgGe3Sе8–Hg2GeSе4, Tl2HgGeSе4–Tl2HgGe3Sе8), між якими є 10 трифазних областей. Рентгенівським методом порошкової дифракції досліджена кристалічна структура для тетрарних сполук Tl2ZnGe3Sе8 та Tl2HgGe3Sе8. Дані халькогеніди є ізоструктурними та кристалізуються в ромбічній сингонії ПГ P212121 (СТ Cs2CdGe3Se8).

ФАЗОВІ РІВНОВАГИ У ПОЧЕТВІРНІЙ СИСТЕМІ La-Li-Ni-Ge ЗА ТЕМПЕРАТУРИ 400 °С

Андрій СТЕЦЬКІВ, Володимир ПАВЛЮК — Wed, 30 Apr 2025 00:00:00 +0300

У роботі за допомогою рентгенівського Х-променевого, фазового і структурного аналізів та енергодисперсійної Х-променевої спектроскопії проведено вивчення взаємодії компонентів у системі La-Li-Ni-Ge в області LaGeLiGeNiGeGe. Сплави отримували шляхом плавлення стехіометричних кількостей складових елементів, після чого відпалювали при температурі 400 °С на протязі 480 годин. Ідентифікацію, розрахунок та індексування дифрактограм, уточнення параметрів елементарних комірок виконували з використанням пакетів програм LАТСОN, POWDER CELL-2.3. та WinCSD. Визначення та уточнення кристалічної структури методом порошку виконували за допомогою програми FullPro. Для експериментального визначення кількості Літію було використано метод полуменевої фотометрії. Для встановлення фазового складу цілого ряду отриманих зразків почетвірної системи використано метод енерго-дисперсивної рентгенівської спектроскопії (EDX). У експериментально дослідженій ділянці вперше виявлено, що на перерізі між потрійними сполуками LaLiGe2 та LaNiGe2 спостерігаються обмежені тверді розчини заміщення складів LaLixNi1 - xGe2 (x = 0–0.31) (структурний тип СеNiSi2, символ Пірсона oS16, просторова група Cmcm, a = 0.4307–0.4309; b = 1.6905–1.6919; с = = 0.4237– 0.4239 нм) та LaLi1 - xNixGe2 (x = 0–0.32) (структурний тип CaLiSi2, символ Пірсона oP16, просторова група Pnma, a = 0.7851–0.7836; b = 0.4010–0.3997; с = 1.0884–1.0866 нм). На основі тернарної фази La2LiGe6 встановлено мінімальну розчинність Нікелю і відповідно утворення при цьому твердого розчину складу La2Li1 - xNixGe6 (x = 0–0.24) (структурний тип Pr2LiGe6, символ Пірсона oS18, просторова група Cmmm, a = 0.4187–0.4185; b = 2.1113–2.1110; с = 0.4391–0.4390 нм). Межі виявлених твердих розчинів було встановлено за графіками зміни об’єму елементарних комірок при заміщенні Літію на Нікель і навпаки. Підтверджено існування п’яти тернарних сполук (LaNiGe2, LaNiGe3, LaNi0.5Ge1.5, LaLiGe2, La2LiGe6). Тетрарні сполуки точкового складу у в області проведеного експерименту не утворюються.

ДО ПРОБЛЕМИ ВИОКРЕМЛЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

Василь БАРЛАДИН — Wed, 30 Apr 2025 00:00:00 +0300

Мета роботи. Стійка тенденція апгрейду підходів у сфері освітнього менеджменту на сьогодні трансформується в концепцію оптимізації якості освіти. Особливої ваги зазначена тенденція набуває на тлі глобальної цифровізації освітнього середовища, необхідності забезпечення належного рівня конкурентоспроможності навчальних закладів та удосконалення процесу підготовки майбутніх педагогів професійного навчання. Нові умови диктують необхідність належного забезпечення педагогічних умов підготовки майбутніх фахівців. Метою статті є аналіз аспектів виокремлення педагогічних умов підготовки майбутніх педагогів професійного навчання ц закладах вищої освіти. Методологія. У процесі роботи над статтею застосовано низку загальнонаукових методів дослідження, у тому числі, аналіз літературних джерел, порівняння, систематизацію та узагальнення. Дослідження відноситься до категорії описових і включає тематичні дослідження та аналіз вторинних даних. Наукова новизна. У дослідженні встановлено, що для ефективного моделювання навчального процесу потрібно передбачати етап детального планування процесу інтеграції цифрових рішень та забезпечення відповідних педагогічних умов. Уточнено сучасне бачення дефініції «педагогічні умови». Проаналізовано концепції співпраці, адаптивності та персоналізації в освітній сфері на тлі інтенсивної інтеграції цифрових технологій, що характерні для європейського досвіду. Обґрунтовано необхідність персоналізації навчального процесу та забезпечення створення та розвитку індивідуального освітнього середовища. Висновки. Результати дослідження проблеми виокремлення педагогічних умов підготовки майбутніх педагогів демонструють, що належний розвиток методично-педагогічних процесів в освітній сфері гарантує якість набутих умінь та навичок учасників навчального процесу. Доведено, що ефективне застосування потенціалу інноваційного цифрового інструментарію в межах сучасних стратегій навчання сприяє оптимізації пізнавальної діяльності, поступу критичного мислення та формуванню стійких професійних компетенцій, що в синергії забезпечує успішне становлення педагогів професійного навчання в процесі здобуття вищої освіти.

ФУНКЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНО-КОНСУЛЬТАТИВНОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДУ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

Ольга ГУЛАЙ, Олександр СУШИК, Ольга РЕДЬКО — Wed, 30 Apr 2025 00:00:00 +0300

У статті проаналізовано тенденції професійної (професійно-технічної) освіти України останнього десятиліття. З метою адаптації закладу професійної освіти до сучасних викликів ринку праці, підвищення якості підготовки кадрів розглянуто можливість створення в закладі освіти цифрового інформаційно-консультативного середовища. Проаналізовано концепцію інформаційно-консультаційного середовища навчального закладу, принципи та методологічні підходи, інструментарій педагогічного консультування за допомогою інформаційно-комунікативних технологій. Конкретизовано основні функції інформаційно-консультаційного середовища. Інформаційна функція полягає у забезпеченні доступу до актуальної та структурованої інформації про навчальні програми, кваліфікаційні стандарти, ринок праці та інші важливі аспекти освіти. Консультаційна функція забезпечує учням і викладачам кваліфіковані консультації щодо навчання, вибору професії та кар’єрного розвитку. Діагностична функція включає моніторинг успішності, визначення рівня підготовки та освітніх потреб. Інтерактивна функція сприяє гнучкому навчальному процесу та дистанційному навчанню через сучасні ІКТ. Координувальна функція передбачає узгодження роботи викладачів, учнів, адміністрації та роботодавців. Професійно-розвивальна функція забезпечує підвищення кваліфікації через тренінги, курси (EdEra, Prometheus), стажування. Методична функція включає розробку та поширення навчальних матеріалів відповідно до освітніх стандартів. Проведено SWOT-аналіз функціонування інформаційно-консультативного середовища державного професійно-технічного навчального закладу «Луцьке вище професійне училище». Виокремлено основні сильні і слабкі сторони, окреслено можливості та загрози. Цифрове середовище закладу професійної освіти забезпечує обмін інформацією та консультативну підтримку суб’єктів освітнього процесу та є важливою складовою інформаційного суспільства.

МОЖЛИВОСТІ ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНОГО ПІДХОДУ В ФОРМУВАННІ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНИХ КОЛЕДЖІВ

Михайло ДЕМЯНЧУК, Олена ГАШИНСЬКА, Олена ГОРСЬКА — Wed, 30 Apr 2025 00:00:00 +0300

Мета роботи. Серед основних цілей професійної медичної освіти значна роль відводиться формуванню комунікативної компетентності, що, окрім формування базових навичок, передбачає опанування компетенцій щодо визнання цінності та демонстрації поваги до міжсуб’єктної диференціації, толерантність та критичне мислення. Особливої значущості в даному контексті набуває особистісно-орієнтований методологічний підхід, що розміщує у центрі освітньої діяльності власне людину, з її перевагами та індивідуальними особливостями. Метою статті є аналіз потенціалу особистісно-орієнтованого підходу до формування комунікативної компетентності студентів медичних коледжів. Методологія. Дослідження відноситься до категорії описових і включає тематичні дослідження та аналіз вторинних даних. У процесі дослідження було застосовано структурно-логічний метод, аналіз і синтез, порівняння, дедукцію. Наукова новизна. У статті розглянуто концепцію формування міжпредметних зв’язків, що володіє функціоналом інтегрованого підходу до розвитку комунікативних навичок. Встановлено, що досліджуваний процес вимагає формування у студентів стійкого уміння адекватного взаєморозуміння, прагнення демократизації взаємин з учасниками професійного комунікаційного процесу. Закцентовано, що проєкти особистісно-орієнтованої концепції виступають важливими навчальними інструментами педагогічної стратегії формування навичок життєвих компетентностей, у тому числі – комунікативних навичок, крос-культурності та професійної етики. Висновки. Обґрунтовано, що сучасний суспільний простір вимагає від медиків особливої уваги до концепції культури толерантності, пошуку шляхів її розвитку. Доведено, що ефективне застосування потенціалу інтегрованих занять та інноваційного цифрового інструментарію в межах стратегії особистісно-орієнтованого навчання сприяє оптимізації пізнавальної діяльності, поступу критичного мислення та стійкому розвитку естетичного світобачення, що в синергії забезпечує успішне формування комунікативної компетентності в процесі здобуття професійної медичної освіти в коледжі.

РОЛЬ АКАДЕМІЧНОЇ МОБІЛЬНОСТІ ЯК ІНСТРУМЕНТУ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ СТУДЕНТІВ З ІНВАЛІДНІСТЮ В МЕДИЧНИХ ОСВІТНІХ ЗАКЛАДАХ

НАТАЛІЯ ДУБ — Wed, 30 Apr 2025 00:00:00 +0300

Органічним складником сучасних навчальних планів, які відбивають кореляцію академічного життя зі світом культур, суспільств, смислів в глобальному, мінливому просторі вищої освіти стає академічна мобільність студентів з інвалідністю. Актуальна повістка вищої медичної освіти насичена світовим трендом, спрямованим на посилення інтеграції для інновацій як властивості емерджентності відкритих систем, з урахуванням взаємодії в гетерогенної середовищі. Академічна мобільність нині є як контекстом, принципом, формою, механізмом освітньої політики держави, університету. Підсумовано, що питання забезпечення можливостей академічної мобільності для студентів з інвалідністю розглядається в межах особистісно-зорієнтованого підходу й апелює до розширення теоретико-практичного досвіду, необхідного для застосування у майбутній професійній та навчальній діяльності, а також для професійного та особистісного розвитку. Підкреслено, що важливим кроком до забезпечення академічної мобільності студентів з інвалідністю є використання в освітній практиці інформаційно-комунікаційних технологій, комп’ютерного навчання (онлайн курсів та програм). Академічна мобільність визначається середовищем, в якому знаходиться студент з особливими освітніми потребами та інвалідністю, системою соціальних відносин із суспільством, побудованих на основі суб’єкт-суб’єктної взаємодії, цілей діяльності суб’єктів, особистісних особливостей. Розвиток академічної мобільності у студентів з інвалідністю сприятиме їхній успішній підготовці до майбутнього працевлаштування та самореалізації у професії, підвищенню конкурентоспроможності. Специфічність забезпечення академічної мобільності студентів з інвалідністю в медичних освітніх закладах полягає в необхідності врахування того, що на її розвиток впливають об’єктивні та суб’єктивні фактори. Об’єктивним фактором, що ускладнює її організацію визначено просторово-середовищні умови, рівень доступності до всіх програм, які реалізовується ЗВО. До суб’єктивних факторів віднесено індивідуальну картину інвалідності студента. Узагальнено, що забезпечення академічної мобільності студентів з інвалідністю в медичних освітніх закладах базується на кадрових, інформаційних, навчально-методичних, організаційних, матеріально-технічних, просторових, психолого-педагогічних ресурсах мобільного освітнього середовища.

МОДЕЛЮВАННЯ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ АДАПТИВНИХ СИСТЕМ

Роман ЛУЦИШИН — Wed, 30 Apr 2025 00:00:00 +0300

Мета роботи. Дослідження методологічних та організаційних аспектів підготовки фахівців у галузі цифрових технологій актуалізується на тлі загальної трансформації середовища вищої освіти. Метою статті є розробка моделі підготовки майбутніх фахівців у галузі інформаційних технологій у закладах вищої освіти до застосування адаптивних систем. Моделювання дозволяє розробити унаочнену схему практичного забезпечення ефективності освітньої діяльності у встановленому напрямку. Методологія. У процесі дослідження використано методи: теоретичний – для вивчення науково-методичних матеріалів, узагальнення інформації; метод педагогічного моделювання – з метою дослідження педагогічних об’єктів за допомогою моделювання структурно-змістовних, процесуальних та концептуальних характеристик освітнього процесу. Наукова новизна. Проаналізовано основні напрями вдосконалення системи підготовки майбутніх фахівців цифрових технологій, у тому числі – використання інтерактивних та імерсивних методів навчання. Виокремлено основні компетентності фахівців у галузі інформаційних технологій, що повинні бути сформовані в процесі вищої освіти. Закцентовано на концепції формування міжпредметних зв’язків у межах запропонованої моделі. У межах запропонованої моделі виокремлено цільовий, змістовний, процесуальний, навчально-технологічний та результативно-діагностичний компоненти. Висновки. Встановлено взаємодоповнюваність та взаємозалежність окремих компонентів запропонованої моделі. Доведено, що моделювання є ефективним методом організаційного забезпечення процесу підготовки майбутніх фахівців цифрових технологій у закладах вищої освіти до застосування адаптивних систем.

ВИДИ МАСОВОЇ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ З БІОЛОГІЇ, ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ МАСОВИХ ЗАХОДІВ

Світлана ЛЮЛЕНКО — Wed, 30 Apr 2025 00:00:00 +0300

У статті розглядаються основні види масової позакласної роботи з біології та особливості її проведення в закладах загальної середньої освіти. Автори аналізують теоретичні засади організації таких заходів, їхню роль у формуванні пізнавального інтересу, екологічної свідомості та дослідницьких навичок учнів. Визначено, що масові позакласні заходи є потужним інструментом виховання екологічного мислення, відповідального ставлення до навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів. Досліджено особливості підготовки та організації масових заходів, визначено ключові педагогічні принципи, що забезпечують ефективність їх проведення: системність, плановість, практична спрямованість, використання інноваційних методів та міжпредметна інтеграція. Наголошено на необхідності залучення учнів до активної діяльності через проєктну роботу, екологічні акції, конкурси, вікторини, експедиції та екскурсії. Проаналізовано проблеми, які виникають під час організації масової позакласної роботи, зокрема відсутність належного матеріально-технічного забезпечення, низька мотивація учасників, обмежений час у вчителів та недостатня підготовка педагогів до реалізації таких ініціатив. Подано практичні поради щодо подолання цих викликів, серед яких: застосування міжпредметного підходу, співпраця з науковими установами та громадськими організаціями, залучення експертів. Стаття містить аналіз сучасних науково-методичних підходів до проведення позакласних заходів з біології та окреслює перспективи розвитку цього напряму в умовах реформування сучасної освіти. Підкреслено важливість інтеграції теоретичних знань з біології у практичну діяльність учнів, що сприяє закріпленню знань, розвитку дослідницьких компетентностей та екологічної свідомості школярів.

ВИКИДИ ХІМІЧНИХ ПОЛЮТАНТІВ АВТОТРАНСПОРТОМ У МІСТІ МИКОЛАЄВІ ПІД ЧАС ВІЙНИ

Костянтин ГРИГОР’ЄВ — Wed, 30 Apr 2025 00:00:00 +0300

Стаття присвячена дослідженню фактичних розмірів викидів хімічних полютантів групами авто міського громадського та транзитного (зокрема, військового) автотранспорту. Проаналізовано валовий викид хімічних сполук від громадського автотранспорту міста, представлено порівняльний аналіз викидів СО, NO, NO2, SO2, неметанових летких органічних речовин, метану, аміаку, СО2, бензапірену від різних груп автомобілів, які використовуються у транспортній системі міста. Метою роботи виступали дослідження техногенного навантаження на міську екосистему від громадського транспорту, на прикладі м. Миколаєва. Матеріалами дослідження виступали: дані про інфраструктуру громадського автотранспорту м. Миколаєва за 2022–2024 рр. Показано, що транспортна система Миколаєва є важливою частиною інфраструктури міста та регіону, забезпечуючи зв’язок із іншими містами та районами. Переважання в транспортній інфраструктурі міста малих авто з дизельними двигунами відображається на викидах екологічних полютантів в атмосферний простір міста. Представлено розрахунки викидів хімічних сполук від громадського автотранспорту м. Миколаєва за 2024 р. Показано, що громадський автотранспорт з дизельними двигунами (ПАЗ-672, -672А, -672Г, -672М, -672С, -672У, -672Ю) викидає у 2 рази викиди діоксиду і оксиду азоту, неметанових летких органічних сполук та бензапірену. Громадський автотранспорт з бензиновими двигунами викидає до 10 разів більше СO, до 2 разів —SO2, до 3 разів —СО2. Показано, що викиди парникових газів СО2 вантажним транзитним транспортом у 2 рази перевищують понад викиди громадського міського транспорту. Засвідчена необхідність обов’язкового впровадження у місті екологічних ініціатив, доповнення індикативними вимірюваннями екологічний моніторинг атмосферного повітря у містах з інтенсивними транспортними потоками. Подальші дослідження планується спрямувати на пошук практичних заходів вдосконалення транспортної інфраструктури міста із запровадженням відомих екологічних ініціатив. Це сприятиме адаптації транспортної системи міста до вимог часу, створюючи сталий мобільний простір для мешканців, а також наближаючи до європейських транспортних систем задля адаптації до зміни клімату та сталого енергетичного розвитку міст.

АДСОРБЕНТИ, ОТРИМАНІ АЗОТНОКИСЛОТНИМ ІНТЕРКАЛЮВАННЯМ ТА ЛУЖНОЮ АКТИВАЦІЄЮ АНТРАЦИТУ

Володимир КУЧЕРЕНКО, Юлія ТАМАРКІНА, Анастасія РЕДЬКО, Іріна ФРОЛОВА — Wed, 30 Apr 2025 00:00:00 +0300

Мета. Визначення адсорбційних властивостей вуглецевих адсорбентів (ВА), отриманих азотнокислотним інтеркалюванням антрациту з наступною лужною активацією. Методологія. Інтеркалювання з утворенням нітрату антрациту здійснювали продуванням антрациту парофазною HNO3 (57 %) при 140 °С. Активацію з утворенням ВА виконували нагріванням імпрегнованого лугом (KOH) антрациту до 800 °С з ізотермічною витримкою 1 год, охолодженням, відмиванням від лугу та сушінням. Характеристики пористості ВА розраховано за ізотермами низькотемпературної (77 К) адсорбції – десорбції азоту (метод 2D-NLDFT-НS). Адсорбційні вимірювання виконано при 25 °С та постійному вмісті ВА (1 г/л) у водних розчинах. Дані з кінетики адсорбції розраховано моделями псевдо-першого і псевдо-другого порядку та внутрішньочасткової дифузії. Ізотерми адсорбції апроксимовано моделями Ленгмюра та Фрейндліха. Наукова новизна. Вперше досліджено адсорбцію 4-хлорфенолу (ХФ), барвника метиленового блакитного (МБ) та катіонів свинцю з водних розчинів (25 °С) новими адсорбентами. Встановлено, що адсорбційна рівновага досягається за 2–4 год залежно від адсорбату. Кінетика адсорбції підпорядковується рівнянню псевдо-другого порядку. Початкові швидкості збільшуються в ряду адсорбатів МБ < Pb(II) < ХФ і за величиною різняться у 49 разів. Швидкість адсорбції лімітується взаємодією адсорбатів з поверхневими адсорбційними центрами. Ізотерми адсорбції апроксимуються моделлю Ленгмюра краще ніж моделлю Фрейндліха. Ємності насичених шарів адсорбатів, які розраховано з моделі Ленгмюра, є найбільшими у адсорбента з нітрату антрациту, підвищуються в ряді Pb(II) < МБ < ХФ та становлять 1,80 ммоль/г, 2,34 ммоль/г та 4,90 ммоль/г, відповідно. Ступінь вилучення адсорбатів збільшується зі зменшенням їх концентрації у воді та досягає 99,7 % для ХФ та 90 % для МБ та катіонів Pb(II). Ефективність вилучення сполук адсорбентами за першую хвилину складає ≤ 4,6 % для МБ, ≤ 20,9 % для ≤ 4.6 % для Pb(II) та ≤ 50,7 % для ХФ. Отримані характеристики адсорбційної активності антрацитових адсорбентів ілюструють їх високу ефективність при очищенні води від екотоксикантів.

ОЦІНКА ШУМОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ ВІД АВТОТРАНСПОРТУ НА ВУЛИЦІ ВИННИЧЕНКА МІСТА ЛУЦЬК

Зоряна ЛАВРИНЮК, Ольга КАРАЇМ, Віра ДУБЕНСЬКА — Wed, 30 Apr 2025 00:00:00 +0300

Однією із актуальних екологічних проблем урбанізованих територій є шумове навантаження, яке щорічно зростає, відповідно до збільшення кількості автомобільного транспорту на вулицях. Це негативно впливає, як на здоров’я людей, так і на якість життя в цілому. В Україні, зокрема в містах обласного рівня, показники шумового забруднення часто перевищують гігієнічні нормативи. Місто Луцьк не є винятком, а одним із найбільш шумних районів тут вважається вулиця Винниченка, яка має велику інтенсивність руху автотранспорту, оскільки розташована у центрі міста. Уздовж вулиці Винниченка розмішені корпуси ВНУ імені Лесі Українки та житлові будинки, тому дослідження рівня її шумового навантаження є надзвичайно актуальним та важливим. Метою роботи є оцінка рівня шумового навантаження, спричиненого автомобільним транспортом на вулиці Винниченка міста Луцьк. Аналіз інтенсивності шуму в різні пори року, а також порівняння отриманих результатів із гігієнічними нормами, встановленими для житлових зон. Дослідження проведено у період осені та зими 2023–2024 років із 17:00 по 19:00 години. Вимірювання здійснено за допомогою шумоміра Smart Sensor AR814 Digital Sound Level Meter з діапазоном 30–130 дБ та частотою 31,5 Гц – 8,5 кГц. Опрацювання результатів проводилося статистичним методом. Екологічна оцінка шумового навантаження здійснювалася порівнянням отриманих результатів із санітарними нормами допустимих рівнів шуму для відповідних територій. За результатами дослідження виявлено перевищення допустимих рівнів шумового навантаження, особливо у точках з найбільщ інтенсивним транспортним рухом. Найвищі показники шуму зафіксовані у контрольній точці, що знаходиться поблизу ЦУМу та на проспекті Мойсея. Сезонні варіації рівня шумового забруднення не надто виражені, через малу кількість зелених насаджень, які у осінній період екранують шум вулиці. Існуючі на вулиці обмеження у двосторонньому русі та заборона руху вантажним автомобілям дає позитивні результати. Окрім цього, для стабільного покращення ситуації із зменшенням негативної дії шуму потрібно проводити модернізацію дорожнього покриття. Доречним є збільшення кількості зелених насаджень уздовж вулиці Винниченка. Перспективним є розширення моніторингу шумового забруднення на інші вулиці міста Луцьк, з метою більш чіткої картини проблематики.

МОНІТОРИНГ ЗАГИБЕЛІ ДЕРЕВОСТАНІВ У ЗВІРІВСЬКОМУ ЛІСНИЦТВІ

Людмила САВЧУК, Роман ШУЛИПА — Wed, 30 Apr 2025 00:00:00 +0300

Загибель деревостанів – є однією з ключових екологічних проблем Звірівського лісництва, що впливає на стабільність лісових екосистем. Лісові масиви не тільки виконують важливу екологічну функцію, а також є середовищем існування численних видів флори і фауни, які формують унікальну екосистему регіону. Метою роботи – є дослідження динаміки загибелі деревостанів у Звірівському лісництві за 2019-2021 рр., визначення основних причин даного процесу. До основних аспектів дослідження загибелі деревостанів у лісництві, належить аналіз масштабів загибелі, оцінка впливу природних та антропогенних факторів, а також визначення ефективних заходів, щодо зменшення втрат лісових масивів. Для цього проводився комплексний аналіз, який включає: 1) Визначення площі загибелі, та можливості природного відновлення на поражених територіях. 2) Вивчення основних причин загибелі деревостанів, серед яких хвороби, шкідники та антропогенне навантаження, яке спричинило інтенсивніше розповсюдження цих хвороб і шкідників. 3) Розробку рекомендацій, щодо зменшення загибелі деревостанів. Дослідження, були проведені в період з 2020 по 2025 рр. Нами вперше було систематизовано та проаналізовано ключові причини втрати деревостанів. У дослідженні застосовувалися сучасні методи моніторингу лісових масивів. Особливу увагу було приділено визначенню площі загибелі деревостанів та аналізу динаміки цього процесу за 2019–2021 рр. Результати дослідження свідчать, про поступове збільшення площі загибелі деревостанів у 2019 та 2020 рр. порівняно з 2021 р. Основними причинами втрат – є поширення хвороб, шкідників (комах). У відповідь на ці виклики у Звірівському лісництві розробляються заходи, щодо зменшення втрат лісових площ, серед яких: вибірково та суцільно-санітарні рубки; біологічні методи захисту деревних порід.