ОЦІНКА ШУМОВОГО ЗАБРУДНЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНОГО ТА 33 МІКРОРАЙОНІВ МІСТА ЛУЦЬК

Автор(и)

  • Зоряна ЛАВРИНЮК Волинський національний університет імені Лесі Українки https://orcid.org/0000-0002-1906-3330
  • Ольга КАРАЇМ Волинський національний університет імені Лесі Українки https://orcid.org/0000-0002-1722-4110
  • Ольга РАБАН Волинський національний університет імені Лесі Українки
  • Юлія СИСОЄВА Волинський національний університет імені Лесі Українки

DOI:

https://doi.org/10.32782/pcsd-2024-3-6

Ключові слова:

шумове забруднення, шумомір, джерела забруднення, оцінка рівня шуму

Анотація

Шумове забруднення є однією із найактуальніших екологічних проблем сучасних міст. Зростання чисельності населення, збільшення кількості транспорту та промислових об’єктів призводять до постійного підвищення рівня шуму. Це негативно впливає на здоров’я людей, їх працездатність, емоційний стан, а також на якість життя в цілому. Зазначені негативні явища потребують вирішення, що у свою чергу базується на ефективних методах оцінки шумового забруднення на вулицях міста та розробці заходів щодо його зменшення. Метою роботи є оцінка рівня шумового забруднення від автотранспорту в центральному та 33-му мікрорайонах м. Луцьк. Дослідження проведено упродовж осені та зими 2023–2024 років із 17.00 по 19.00 години з метою встановлення сезонних варіацій у рівні шуму та їх впливу на життя мешканців, а також розробки рекомендацій щодо зменшення шумового навантаження у цих мікрорайонах. Вимірювання здійснено за допомогою шумоміра Smart Sensor AR814 Digital Sound Level Meter з діапазоном 30–130 дБ та частотою 31,5 Гц – 8,5 кГц. Рівень шумового забруднення в м. Луцьк перевищує допустимі норми як у центральній частині, зокрема на проспекті Волі, так і на території 33-го мікрорайону. Найвищі показники шуму спостерігаються біля площі Київський Майдан та в районах з інтенсивним рухом транспорту. Шумові показники варіюються залежно від сезону: взимку рівень шуму зростає через відсутність листяного покриву, тоді як восени спостерігається його зниження, хоча й перевищення нормативних значень залишалися. Основним джерелом шуму в обох районах є транспорт. Для зменшення шумового забруднення рекомендовано модернізувати дорожнє покриття, створювати зелені зони та впроваджувати шумопоглинаючі елементи. У цьому аспекті, вимірювання рівня шумового забруднення за допомогою шумомірів, є важливою складовою екологічного управління міськими територіями. Вони надають необхідну інформацію для ефективного моніторингу, виявлення джерел шумового забруднення, а також для управління змінами та забезпечення комфортних умов проживання. Оцінка рівня шуму виступає ключовим інструментом для збереження екологічної якості міського простору та сприяє сталому розвитку інфраструктури, що відповідає екологічним та санітарним нормативам.

Посилання

Бедрій Я. Промислова екологія. Навчальний посібник. Київ: Кондор, 2016. 374 с.

Дорожко Є. В. Шумове забруднення прилеглих до автомобільної дороги територій та деякі засоби боротьби з ним. Вісник ХНАДУ. 2023. Т. 1, № 103. С. 176–182. URL: https://doi.org/10.30977/BUL.2219-5548.2023.103.0.176.

ДБН В.1.1-31:2013. Захист територій, будинків і споруд від шуму. URL: https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3083626778627933844?doc_type=2. (Дата звернення: 27.08.2024).

Гринчишин Н., Шуплат Т., Жоріна О. Шумове забруднення магістральних вулиць центральної частини міста Львова. Вісник Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. 2021. № 24. С. 6–11. https://doi.org/https://doi.org/10.32447/ 20784643.24.2021.01.

Іваненко О., Носачова Ю. Техноекологія. Київ :Кондор, 2017. 294 с.

Про затвердження Державних санітарних норм допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови: Наказ МОЗ України від 22.02.2019. № 463 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0281-19#Text (Дата звернення: 27.08.2024).

Шум у громадських місцях: що заборонено і яка відповідальність. Всеукраїнське професійне юридичне видання. URL: https://yur-gazeta.com/golovna/shum-u-gromadskih-miscyah-shcho-zaboroneno-i-yaka-vidpovidalnist.html. (Дата звернення: 25.08.2024).

Nobile F. Long-term exposure to air pollution and incidence of mental disorders. A large longitudinal cohort study of adults within an urban area. SCISPACE. URL: https://typeset.io/papers/long-term-exposure-to-air-pollution-andincidence-of-mental-2bvwzm6cs1.

Shi J. Contributions of residential traffic noise to depression and mental wellbeing in hong kong: a prospective cohort study. SCISPACE. URL: https://typeset.io/papers/contributions-of-residential-traffic-noise-to-depression-and-21bdkg95.

Tsimpida D., Tsakiridi A. The relationship between noise pollution and depression and implications for healthy ageing: a spatial analysis using routinely collected primary care data. SCISPACE. URL: https://typeset.io/papers/therelationship-between-noise-pollution-and-depression-and-2vnttz1ejh.

Tung C. T. Interplay of traffic flow, noise, and air pollutants on mental illness in the REVEAL-HBV cohort study. SCISPACE. URL: https://typeset.io/papers/interplay-of-traffic-flow-noise-and-air-pollutants-on-mental-30khaxewew.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-11-20

Як цитувати

ЛАВРИНЮК, З., КАРАЇМ, О., РАБАН, О., & СИСОЄВА, Ю. (2024). ОЦІНКА ШУМОВОГО ЗАБРУДНЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНОГО ТА 33 МІКРОРАЙОНІВ МІСТА ЛУЦЬК. Проблеми хімії та сталого розвитку, (3), 44–50. https://doi.org/10.32782/pcsd-2024-3-6