Географiчний часопис Волинського нацiонального унiверситету iменi Лесi Українки

ЗВ’ЯЗОК РАДІОАКТИВНОГО ФОНУ СЕРЕДОВИЩА, ТЕМПЕРАТУРИ ПОВІТРЯ З СЕЙСМОТЕКТОНІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ В КАРПАТСЬКОМУ РЕГІОНІ

2025-05-15T10:05:42+03:00

Закарпатський внутрішній прогин відомий як сейсмогенераційний регіон та представлений як територія, де щорічно реєструються багато землетрусів. На основі комплексних геофізичних спостережень у Закарпатському внутрішньому прогину виявлено зв’язки сейсмотектонічних процесів, геодинаміки регіону зі змінами метеорологічних та геофізичних полів. У статті побудовано часові розподіли параметрів геофізичних полів; проведено розрахунок коефіцієнтів кореляційного аналізу; проведено порівняльний аналіз інтервалів часу, які характеризуються аномальними параметрами геофізичних полів. Результати дослідження показали: землетруси відбуваються в часових інтервалах, коли спостерігаються інтенсивні рухи кори, зокрема в разі стиснення порід, що підтверджується варіаціями розрахованих величин прискорення геомеханічних рухів кори в зоні Оашського глибинного розлому. Розглянуто варіації радіоактивного фону середовища у 2023 р. в центральній частині Закарпатського внутрішнього прогину, варіації температури повітря, показано особливості часового розподілу спостережуваних параметрів. Показано зв’язок метеорологічного параметру та геофізичного поля із сейсмотектонічними процесами в Карпатському регіоні.

ІСТОРИЧНІ ЗМІНИ ТА СУЧАСНІ ВИКЛИКИ У ЗБЕРЕЖЕННІ ЧОРНОЗЕМІВ УКРАЇНИ

2025-05-15T10:42:22+03:00

У статті здійснено всебічний аналіз історичних змін, сучасного стану та можливих шляхів відновлення чорноземів України, які є одним із найцінніших природних ресурсів країни. Досліджено основні процеси деградації чорноземів, що включають скорочення вмісту гумусу, погіршення їх фізико-хімічних властивостей, а також поширення ерозійних явищ. Виявлено, що ці негативні зміни зумовлені надмірною експлуатацією земель, незбалансованим використанням агрохімічних засобів, активним землеробством і впливом кліматичних змін. Проаналізовано сучасний стан чорноземів України, акцентовано увагу на рівнях гумусу та структурній цілісності ґрунтів у різних природно-кліматичних зонах. Обґрунтовано важливість упровадження інноваційних підходів до управління станом чорноземів з огляду на їх екологічне значення й економічний потенціал. У цьому контексті було розроблено низку рекомендацій, зокрема щодо впровадження біотехнологій, які сприяють активізації процесів утворення гумусу, популяризації органічного землеробства, а також застосування сучасних ґрунтозахисних технологій. Отримані висновки сприятимуть формуванню комплексної стратегії збереження та раціонального використання чорноземів України, що забезпечить їх поступове відновлення та стане основою для сталого розвитку аграрного сектору.

ПРОСТОРОВИЙ РОЗПОДІЛ СЕЗОННИХ ЗНАЧЕНЬ ВІДНОСНОЇ ВОЛОГОСТІ ПОВІТРЯ У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ

2025-05-15T10:48:39+03:00

Проаналізовано сезонні значення відносної вологості повітря на метеостанціях Волинської області. Встановлено, що усереднене за 1977‒2020 рр. річне значення відносної вологості повітря у Волинській області становить 78,5%, найвищі сезонні значення відносної вологості повітря характерні для зими (85%), а найнижчі – для весни (72%). Визначено просторові особливості розподілу показника за сезонами: взимку найбільші його величини характерні для південно-східної частини області (метеостанції (МС) Мане-вичі та Луцьк), найнижчі – для її північного заходу (МС Світязь); навесні найвищі значення досліджуваного показника спостерігаються на МС Луцьк і МС Володимир, а найменші – на МС Маневичі; влітку найвища відносна вологість простежується в північній (МС Любешів) і північно-західній частинах (МС Світязь) краю, найнижча – у його східній частині (МС Маневичі); восени найбільші значення досліджуваного метеопараметра характерні для східної частини (МС Маневичі), а найменші – для західних метеостанцій (МС Світязь і МС Володимир) регіону. Основними чинниками такого розподілу є температурне поле та вітровий режим, які проявляються через зростання континентальності клімату зі заходу на схід, та вплив зазвичай вологих північно-західних і західних вітрів. Додатковий вплив мають особливості підстилаючої поверхні. Уперше визначено й проаналізовано сезонні значення відносної вологості на метеостанціях області за 1977‒2020 рр. та закартографовано їх просторовий розподіл.

ЛІТЕРАТУРНИЙ ТУРИЗМ: РЕСУРСНА БАЗА Й ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

2025-05-15T12:18:01+03:00

Розглянуто особливості літературного туризму як виду культурно-пізнавального туризму, типологію, види. Його метою є ознайомлення з визначними пам’ятками, природними та етнічними особливостями, пам’ятниками історії, архітектури та сучасним життям народу, особливостями того чи іншого аспекту, описаного в літературному творі. Його можна розглядати як систему, що надає всі можливості для ознайомлення з історією, літературою, звичаями, духовними та релігійними цінностями країни або окремого регіону. Виявлено особливості розвитку літературного туризму у світі та його ресурсну базу в Україні. Літературний туризм в Україні має достатній потенціал для того, щоб стати одним із важливих видів туризму. Він є актуальним та перспективним видом культурного туризму, має свої специфічні особливості та відіграє важливу роль: сприяє розширенню кругозору, має яскраво виражену просвітницьку спрямованість, задовольняє естетичні потреби людини. Літературний туризм має сприятливий вплив на соціально-економічний та культурний розвиток регіонів, що проявляється у збільшенні туристичних потоків, створенні додаткових робочих місць, збереженні історико-культурної спадщини тощо.

КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ ТУРИСТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ МІСТ-ПОБРАТИМІВ (НА ПРИКЛАДІ УКРАЇНИ ТА ЧЕХІЇ)

2025-05-15T12:22:37+03:00

Статтю присвячено оцінюванню туристичного потенціалу міст-побратимів Ужгорода та Їглави з метою виявлення конкурентних переваг та запозичення досвіду їх залучення до туристичного ринку регіональних послуг. Під час наукового пошуку зроблено спробу дослідити популярність туристичних дестинацій серед поточних та потенційних відвідувачів за допомогою інструменту Google Trends та методу маркетингового дослідження «Net Promoter Score» NPS, що дало змогу проаналізувати рівень міжнародної впізнаваності, а також розрахувати та визначити індекс лояльності відвідувачів для топ-туристичних об’єктів міст-побратимів. На основі отриманих результатів розроблено рекомендації, які в майбутньому сприятимуть посиленню туристичної співпраці між містами-побратимами та підвищенню їх туристичної привабливості.

ОПОРНИЙ ТУРИСТСЬКО-РЕКРЕАЦІЙНИЙ КАРКАС ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО РОЗВИТКУ

2025-05-15T12:26:12+03:00

Досліджено процес формування та розвитку опорного туристсько-рекреаційного каркасу Житомирської області, починаючи з 1950-х років дотепер. Дослідження спирається на системно-структур- ний аналіз, просторово-часовий і просторово-функціональний підходи. Для візуалізації наявного туристсько-рекреаційного простору області застосовувалися геоінформаційні технології. Використовувалася програма GOOGLE/DYNAMICWORLD/V1 на основі програми ArcGIS PRO та R для аналізу наявних туристсько-рекреаційних ресурсів області. Подано авторське визначення опорного туристсько-рекреаційного каркасу території, що включає лінійно-вузлову систему просторової організації туристсько-рекреаційної діяльності, в якій вузлами є розвинені туристські території, котрі мають стабільні й регулярні національні та транспортно-комунікаційні зв’язки між собою. Розглянуто способи класифікації просторових структур туризму та рекреації. До 1990 р. область мала нерозвинений опорний туристсько-рекреаційний каркас із малочисельними відомими локусами для відвідування, тобто лінійний тип, який поступово перейшов до складні- шого моноцентричного радіально-кільцевого типу із центральним опорним ядром прибуття – Житомиром.Установлено, що опорний туристсько-рекреаційний каркас області формується на основі чотирьох туристсько-рекреаційних районів: Бердичівського, Житомирського, Звягельського та Коростенського. Кожен район має свою розгалужену систему туристсько-рекреаційного потенціалу, осі зі своїм центральним туристичним ядром другого рангу. Дослідження виявило низку чинників впливу на розвиток. Установлено, що на підставі комплексного оцінювання туристично-рекреаційного потенціалу в Житомирський області є підґрунтя для розвитку різних видів туризму: подієвого, спортивного, музейного, сакрального, екологічного, спортивного, сільського, екологічного, лікувально-оздоровчого. Аналіз зародження та поточного стану, а також перспектив розвитку опорного туристсько-рекреаційного каркасу Житомирської області дають змогу зробити висновок про його стійкість. Результати можуть бути використані для подальшого вдосконалення регіональної політики в галузі туризму.

АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА ЯК ПРОВІДНОЇ ГАЛУЗІ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

2025-05-15T12:01:41+03:00

У статті здійснено аналіз тенденцій виробництва продукції рослинництва як провідної галузі сільського господарства в Україні. Розглянуто динаміку та сучасний стан виробництва продукції рослинництва в Україні. Висвітлено ключові тенденції та визначальні чинники, що впливають на розвиток цієї галузі. Здійснено оцінювання актуальних показників виробництва основних сільськогосподарських культур із застосуванням способу ланцюгових підстановок й абсолютних різниць. Проаналізовано динаміку структурних зрушень рослинницьких галузей сільського господарства в розрізі регіонів за допомогою коефіцієнта регіонального випередження. Визначено перспективні напрями розвитку виробництва продукції рослинництва в Україні, які включають упровадження передових технологій, раціональне використання посівних площ, орієнтацію на вирощування експортних культур.

СУЧАСНИЙ СТАН ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ УКРАЇНИ: РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ

2025-05-15T12:04:10+03:00

Досліджено сучасні особливості зовнішньої торгівлі товарами в розрізі регіонів України в умовах воєнного стану. Показано негативний вплив російської агресії на динаміку зовнішньої торгівлі в регіонах України. Проаналізовано показники експорту та імпорту товарів у розрізі адміністративних областей України за 2023 р., визначено частку регіонів України в загальному обсязі експорту та імпорту. Виявлено, що в Україні існують значні регіональні відмінності та диспропорції в обсягах зовнішньої торгівлі товарами, які значно посилилися в умовах війни. Встановлено, що лідером за експортом та імпортом товарів залишається місто Київ. Визначено адміністративні області, зовнішня торгівля товарами яких найбільше постраждала через активні бойові дії, часткову або повну окупацію. Розраховано коефіцієнт покриття експорту імпортом для регіонів України та проведено їх групування за цим показником із метою виявлення найбільш проблемних регіонів із позицій експорту товарів.

РОЗВИТОК РЕКРЕАЦІЙНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ В ТЕРНОПІЛЬСЬКОМУ РАЙОНІ

2025-05-15T12:08:30+03:00

Досліджено особливості розвитку рекреаційного природокористування в Тернопільському районі Тернопільської області. Проведено огляд та аналіз літературних джерел за проблемою рекреаційного природокористування. Визначено сутність поняття «рекреаційне природокористування». Рекреація є сукупністю явищ і відношень, які виникають у результаті використання вільного часу для оздоровлювальної, пізнавальної, спортивної та культурно-розважальної діяльності людей у період добових, недільних, річних життєвих циклів на спеціалізованих територіях, котрі знаходяться за межами поселення, що не є постійним місцем для проживання. Проаналізовано види рекреаційного природокористування в Тернопільському районі, а саме: рекреаційно-лікувальне (кліматолікування, бальнеолікування (з використанням цілющих мінеральних вод), грязелікування) і рекреаційно-оздоровче (купально-пляжна рекреація, прогулянкова рекреація, заняття за інтересами (мисливство, рибальство, збирання лікарських рослин)). Виокремлено ключові принципи формування, становлення та подальшого розвитку рекреаційного природокористування в Тернопільському районі з функціональної сторони.

ГЕОКУЛЬТУРНА РЕГІОНАЛІЗАЦІЯ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2025-05-15T12:15:28+03:00

У науковому доробку доведено, що геокультурні дослідження території України та її окремих регіонів є актуальною проблемою регіональної політики держави. Сутність географічних досліджень сфери культури полягає у визначенні просторово-часової диференціації культурних явищ, що своєю чергою позитивно впливає на територіальну організацію суспільства. Доведено необхідність формування цілісної системи геокультурних досліджень із метою виокремлення геокультурних регіонів, областей і районів України. Установлено, що геокультурне районування – це система взаємозв’язків таких аспектів суспільства й навколишнього середовища, які мають безпосередній вплив на населення у визначених просторових, часових та географічних координатах. Виявлено теоретичні аспекти та схарактеризовано особливості геокультурної регіоналізації Черкаської області, визначено фактори, що впливають на територіальну організацію комплексу культури Черкащини.

ПОХОДЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК РІЧКОВОЇ МЕРЕЖІ В СУББАСЕЙНІ СЕРЕДНЬОГО ДНІПРА В АНТРОПОГЕНОВИЙ ПЕРІОД

2025-05-15T11:33:26+03:00

Проаналізовано палеогеографічні умови походження та розвитку річкової мережі в межах суббасейну Середнього Дніпра в антропогеновий період. Розкривається взаємозв’язок впливу покривних зледенінь, геолого-геоморфологічної будови території з умовами формування та географією флювіогляціальних потоків, водойм та водотоків у межах лівобережжя Середнього Дніпра. Реконструюється розвиток річкової мережі та локалізація поверхневих водойм у межах цієї території під час трансгресивного, регресивного етапів Дніпровського зледеніння та етапу його стагнації. Відзначено формування річкових долин як результат цілої серії флювіогляціальних потоків, місць підпору текучих вод та зон скиду стоку. Показано важливість застосування ретроспекції до визначення фізико-географічних умов плейстоценових зледенінь як чинника формування сучасної гідрологічної мережі регіону і прогнозування подальших тенденцій у розвитку гідрологічних процесів у зв’язку з кліматичними змінами.

ГІДРОГРАФІЯ ТА ВОДНІ РЕСУРСИ ПОЛЬЩІ: СТАН, ВИКОРИСТАННЯ, УПРАВЛІННЯ

2025-05-15T11:40:15+03:00

Метою публікації є дослідження гідрографічних умов та особливостей гідрографічного районування території Польщі згідно з вимогами Водної рамкової директиви ЄС, стану водних ресурсів країни та особливостей управління ними. Використано матеріали міжнародних організацій (FAO Aquastat) і польських профільних установ. Середньорічний обсяг загальних водних ресурсів Польщі становить 60,5 км3/рік, з яких 88,6% є внутрішніми водними ресурсами, а 11,4% – зовнішніми водними ресурсами. Показник загальних водних ресурсів на 1 людину – 1604 м3/рік, внутрішніх водних ресурсів на 1 людину – 1422 м3/рік, що означає «водний стрес» за загальними та внутрішніми водними ресурсами. У країні створено сучасну інституційну структуру управління водними ресурсами. Державний водний холдинг «Польські води» є центральною установою з управління водними ресурсами в країні.

ФОРМУВАННЯ ПАВОДКОВОГО СТОКУ: ОСОБЛИВОСТІ, ПРОБЛЕМИ ТА РОЗРАХУНКИ

2025-05-15T11:43:37+03:00

Роботу присвячено питанням конструктивної географії, зокрема комплексному дослідженню дощового стоку в складних умовах, змінених природними процесами або впливом господарської діяльності.Вивчено чинники як природні, так й антропогенні, що впливають на формування паводкового стоку, а також визначено математичні залежності для його розрахунку з огляду на сучасні зміни. Запропоновано метод розрахунку дощових паводків для водозборів малих річок рівнинних територій, які схильні до інтенсивного антропогенного впливу. У процесі розрахунку враховуються такі фактори, як типи ґрунтів, сільськогосподарське використання земель, вологообіг у зоні аерації, вегетаційний період, рівні ґрунтових вод, а також розчленованість водозбору гідрографічною мережею різного типу. Розглянуто просторові й часові особливості опадів та їх вплив на розвиток дощових паводків, що дало змогу визначити території, які піддані ерозії. Новизна роботи в тому, що представлений процес організованості дощового стоку всебічно розкриває механізм його формування в умовах сучасних змін, дозволяє підвищити точність розрахункової величини й відкриває нові можливості для його вдосконалення. Поданий комплекс досліджень і розрахунків створює сучасну наукову основу для розроблення схем раціонального природокористування з урахуванням антропогенних змін.

ВИКОРИСТАННЯ ВОДНОГО БАЛАНСУ ДЛЯ ПОБУДОВИ ПРОГНОЗНОЇ КОНЦЕПТУАЛЬНОЇ ГІДРОГЕОЛОГІЧНОЇ МОДЕЛІ В УМОВАХ ОБМЕЖЕНИХ ВХІДНИХ ДАНИХ

2025-05-15T11:47:52+03:00

Метою екологічно збалансованого водокористування є забезпечення функціонування екосистем на рівні, найбільш наближеному до природного. Експлуатація водних ресурсів не повинна супроводжуватися деградацією гідроекосистем вище допустимого мінімального рівня. Сталий видобуток підземних вод стикається з проблемами через обмежені знання та інструменти для розуміння динаміки підземних вод.Точні прогнози поповнення підземних вод мають вирішальне значення для оцінювання впливу зміни клімату на ресурси підземних вод, а також для ефективного планування та управління.Вивчення системи підземних вод зазвичай полягає в прогнозуванні стану цієї системи в майбутньому за умов дії природних та антропогенних чинників, що її формують. Змодельований водний баланс за допомогою інструментарію ArcMap, а саме Darcy Flow, дає змогу уточнити умови живлення та розвантаження підземних вод, зробити висновки про кількісні співвідношення між різними складниками водного балансу системи. Результати дослідження демонструють доцільність застосування балансових методів у системі гідрогеологічного моніторингу поряд із просторовим аналізом та моделюванням.

ОЗЕРНІ РЕСУРСИ КОВЕЛЬСЬКОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО РАЙОНУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

2025-05-15T11:55:31+03:00

Статтю присвячено комплексному дослідженню ресурсів озер Ковельського адміністративного району Волинської області України та перспектив їх використання в рекреаційній діяльності. Проведено аналіз найважливіших гідрологічних та морфометричних характеристик озер, які є визначальними для розвитку туризму та рекреації в розрізі об’єднаних територіальних громад та басейнів найголовніших річок.Установлено, що в районі зосереджено значні природні ресурси озер (загальна площа водного дзеркала становить 10 941,85 га, об’єм водної маси сягає 457 907,1 тис. м3). На дослідженій території наявні значні запаси озерних відкладів (сапропелів), які можуть використовуватись у різних галузях господарства. Сапропелеві ресурси становлять 46,9 млн т і представлені карбонатним (22 938,6 тис. т), залізистими (11 391,5 тис. т), органо-силікатним (7329,4 тис. т), органічним (4839,3 тис. т) та кремнистим (470,5 тис. т) класами. Перспективними для бальнеологічного використання є сапропелі органічного та органо-силікатного класів (12 168,7 тис. т). Природні ресурси озер можуть широко використовуватись у різних галузях економіки, сільського господарства та рекреаційно-туристичній діяльності (водні види спорту, рибальство, пляжний відпочинок, бальнеологія та ін.).

ЗАКОНОМІРНОСТІ БУДОВИ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ЛАНДШАФТІВ РІЧИЩА ТА ЗАПЛАВИ РІЧКИ ЧЕРЕМОШ

2025-05-15T11:58:51+03:00

Ландшафтний підхід у дослідженнях русел і заплав річок важливий як у науковому відношенні, так і як складник планування управління їх якістю, управління річковими басейнами. Статтю присвячено виявленню закономірних змін у будові та функціонуванні ландшафтів річища та заплави річки Черемош у межах передгірної ділянки течії, які викликані діяльністю людини. Методика дослідження включала комплексний аналіз даних про зміни будови русла та заплави в плані, про зміни вертикального положення, а також аналіз характеру руслового процесу в природних та антропогенно змінених умовах.Ділянка р. Черемош у передгір’ях Карпат характеризується типовими для таких ділянок річок рисами руслового та заплавного процесів. Це ділянки розвинутих алювіальних рівнин та вільного розвитку системи потік – русло – заплава. Основна закономірність полягає у розвитку розгалуженого русла, яке трансформується з віддаленням від гір завдяки процесам гідравлічного сортування наносів та відповідної саморегуляції.При цьому річковий ландшафт формується відповідно до таких змін та у зв’язку з дією місцевих умов долини річки. До основних антропогенних чинників змін природного стану ландшафтів р. Черемош відносяться системи інженерних споруд (передусім дамби обвалування) та видобуток руслового алювію. Дію цих чинників проаналізовано за їх гідроморфологічними наслідками в межах природних одиниць річкового ландшафту й загалом на всій ділянці. Важливими наслідками є зміни руслового процесу, пов’язані з антропогенним врізанням річки, а також зміни структури молодого річкового ландшафту, які впливають на характер функціонування системи потік – русло – заплава й на характер екосистем.

ЧЕХИ В УКРАЇНІ: ЕНЦИКЛОПЕДИЧНИЙ ДОВІДНИК

2025-05-15T12:36:49+03:00

ЧЕХИ В УКРАЇНІ: ЕНЦИКЛОПЕДИЧНИЙ ДОВІДНИК

АНАЛІЗ ПЕРСПЕКТИВ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СВІТУ ТА УКРАЇНИ

2025-05-15T12:29:32+03:00

Для існування людини й людської цивілізації потрібна енергія та джерела цієї енергії (енергетичні ресурси), під якими розуміють речовину, в якій зосереджено енергію, придатну для практичного використання.З кожним роком людство використовує все більше й більше енергії, стає все більш залежним від викопного палива. Але якщо раніше щораз вищу потребу можна було задовільнити шляхом збільшення добування викопного палива (використання традиційних джерел електроенергії), то нині це стає все більш складним завданням, оскільки традиційні джерела поступово вичерпуються та через певний період часу взагалі закінчаться, а видобуток їх стає все більш коштовним. Окрім того, використання викопного палива у величезних масштабах є причиною заподіяння значної шкоди екології. Зважаючи на те, що сучасні умови функціонування всіх сфер суспільства породжують зростання потреб у забезпеченні їх електроенергією, людство почало використовувати її альтернативні джерела. Тому одним із пріоритетних напрямів енергетичної галузі як у світі, так і в Україні стає перехід на відновлювальні джерела енергії, які, по-перше, мають невичерпні ресурси, по-друге, дають можливість підвищити енергетичну і екологічну безпеку й, по-третє, зменшують антропогенний вплив на навколишнє природне середовище.

ГЕОЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ ДОБУВАННЯ КРЕЙДИ (РОДОВИЩЕ ДАЧНЕ)

2025-05-15T12:32:44+03:00

Обґрунтовано теоретичні та методичні аспекти дослідження покладів крейди, особливостей її добування та використання. Досліджено геологічні та геоморфологічні умови в межах родовища крей-ди поблизу села Дачне Луцької територіальної громади. Встановлено, що сировина добувалася відкритим способом, унаслідок чого поверхня території зазнала суттєвих змін, а саме сформувалися техногенні форми рельєфу – кар’єри та відвали. Виявлено, що натепер ділянка перетворилась у занедбане пустище.Оцінено сучасний стан порушених земель та їх вплив на прилеглі території. Визначено перспективи охорони та раціонального використання досліджуваної території, зокрема шляхом її рекультивації в напрямах, які є доцільними з урахуванням природних особливостей місцевості та потреб населення й забезпечать їх повернення в суспільно-корисне використання.