Географiчний часопис Волинського нацiонального унiверситету iменi Лесi Українки

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ІЗ ГЕОГРАФІЇ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Леонід Ільїн — 2024-05-13

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ІЗ ГЕОГРАФІЇ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОНЦЕПЦІЯ ҐРУНТОВОГО РІЗНОМАНІТТЯ У СУЧАСНОМУ ҐРУНТОЗНАВСТВІ

Оксана Гаськевич — 2024-05-10

Анотація. У статті проаналізовано сучасне трактування поняття ґрунтового різноманіття у закордонному та українському ґрунтознавстві. Констатовано, що до визначення поняття «різноманіття ґрунтів» можна застосовувати класифікаційний, параметричний, генетичний та функціональний підходи. В українському ґрунтознавстві поняття ґрунтового різноманіття відповідає вченню про структуру ґрунтового покриву. Одиницями прояву ґрунтового різноманіття виступають як невеликі ґрунтові контури (поліпедони, елементарні ґрунтові ареали), так і ґрунтові асоціації, ландшафти (ґрунтові комбінації), регіони. Систематизовано сучасні напрями досліджень, пов’язані з вивченням ґрунтового різноманіття, зокрема моніторинг змін під впливом антропогенного навантаження, вплив глобальних змін клімату на різноманіття ґрунтів, використання показників неоднорідності ґрунтового покриву для картування ґрунтів і потреб точного землеробства.

ПРОСТОРОВИЙ РОЗПОДІЛ І РЕЖИМ ВИПАДАННЯ АТМОСФЕРНИХ ОПАДІВ У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Тетяна Павловська — 2024-05-10

Анотація. Стаття присвячена вивченню багаторічної динаміки, внутрішньорічного, сезонного режимів випадання атмосферних опадів у Волинській області на початку ХХІ ст. (2001‒2020 рр.). Наукове дослідження базувалося на матеріалах Волинського обласного центру з гідрометеорології (далі ‒ ВОЦГМ) з використанням порівняльно-географічного, математико-статистичного, графічного методів та картографічного моделювання. Авторами вперше: 1) обраховано середні багаторічні (2001‒2020 рр.) значення річних і місячних сум опадів на метеостанціях області; 2) з’ясовано тенденції багаторічних коливань річних і місячних сум опадів; 3) визначено структури внутрішньорічного та сезонного розподілу атмосферних опадів; 4) досліджено циклічність і синхронність коливань атмосферних опадів на метеостанціях області. У процесі дослідження з’ясовано, що найбільше опадів на Волині випадає на метеостанції (далі ‒ МС) Маневичі, найменше ‒ на МС Луцьк і МС Світязь. Найбільші місячні суми опадів характерні для липня, найменші ‒ для лютого. Найбільш рівномірний річний хід опадів відзначено на метеостанціях Світязь, Любешів і Ковель, найбільш мінливий ‒ у Луцьку. За сезонами найбільше опадів випадає влітку, найменше ‒ взимку. Левова частка опадів (70%) випадає в теплий період року. Упродовж 2001‒2020 рр. на метеостанціях Світязь і Ковель простежується слабо виражена тенденція до зростання кількості опадів; у Маневичах, Любешові та Володимирі спостерігається незначне зменшення річних сум опадів; у Луцьку немає виражених спрямувань змін кількості опадів. У багаторічній динаміці місячних сум опадів помітні тенденції зростання кількості опадів у грудні, січні, травні та зменшення в лютому, березні й квітні. Влітку на метеостанціях області простежуються різновекторні тенденції; в осінні місяці на більшості метеостанцій кількість опадів із часом зростає. На метеостанціях Любешів, Ковель, Світязь, Луцьк у 2001‒2005 рр. простежувалася фаза зменшення опадів, 2006‒2013 (2014) рр. ‒ зростання, 2014 (2015)‒2020 рр. ‒ зменшення. У Володимирі й Маневичах фаза зменшення опадів відмічалася у 2001‒2003 рр., упродовж 2004‒2013 рр. ‒ зростання, а з 2014 і до 2020 рр. ‒ зменшення кількості опадів. Синхронність і синфазність коливань річних сум опадів на всіх метеостанціях характерні у 2005‒2006, 2007‒2011, 2014‒2015, 2017‒2019 рр. Асинфазність коливань опадів з іншими метеостанціями найчастіше проявляється на МС Володимир та МС Світязь.

РАДІАЦІЙНО-ЕКОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ РОСЛИННОСТІ ЛУЦЬКОГО РАЙОНУ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Оксана Громик — 2024-05-13

Анотація. З’ясовано вміст радіонуклідів 137Сs, 90Sr та важких металів у рослинності та сільськогосподарській продукції в межах населених пунктів Луцького району Волинської області. В основу досліджень покладено результати власних польових експедиційних досліджень, а також результати узагальнення фондових матеріалів Лабораторії екологічної безпеки земель і якості продукції Волинської філії державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» (м. Луцьк). У рослинній продукції населених пунктів Луцького району Волинської області зосереджено незначний вміст радіоактивних елементів. Найбільше забруднена рослинна продукція була виявлена у населених пунктах с. Ситниця, с. Омельяно. Уміст 137Сs, 90Sr не перевищує гранично допустимих концентрацій. Встановлено значний вміст солей важких мета- лів та перевищення гранично допустимих концентрацій для картоплі с. Пожарки та с. Веселе. Результати радіаційно-екологічного дослідження можуть бути враховані для оптимізації природокористування й необхідні для державних органів керування надзвичайними ситуаціями природно-техногенного характеру, для можливості обґрунтованого планування й ефективної реалізації заходів і проєктів посилення екосередовищної безпеки. Отримані дані щодо забруднення сільськогосподарської продукції радіонуклі- дами й важкими металами важливі для розробки Загальнодержавної концепції щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

КАРТОГРАФІЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ДИНАМІКИ ВМІСТУ АЗОТУ В ҐРУНТАХ ЗДОЛБУНІВЩИНИ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сергій Остапчук — 2024-05-13

Анотація. Метою роботи є вивчення та аналіз вмісту азоту – важливого макроелемента ґрунтового покриву – на території одного з найбільших регіонів Рівненської області – Здолбунівщини. На основі узагальнення результатів трьох останніх турів агрохімічної паспортизації сільськогосподарських земель (9‒11 тури, 2007‒2017 рр.), проведеної ДУ «Держґрунтоохорона», розроблено відповідну базу даних та побудовано авторські тематичні карти й діаграми. При укладанні карт використано спеціальне програмне забезпечення ArcMap, основний спосіб зображення – картограми. Створені картографічні моделі дають змогу проаналізувати динаміку вмісту азоту в ґрунті та виявити проблемні у цьому відношенні землі, що є необхідною основою для подальших виважених рішень у плануванні й управлінні землекористуванням.

ЗАСТОСУВАННЯ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В АЛЬТЕРНАТИВНІЙ ЕНЕРГЕТИЦІ

Віталій Зацерковний — 2024-05-13

Анотація. Розвиток сучасної світової економіки невід’ємно пов’язаний зі зростанням потреб в енергії та відповідно зі зростанням темпів її виробництва, тому проблема забезпечення енергією для багатьох країн світу вже сьогодні стає першочерговою. Це спричинено багатьма такими чинниками: загальним збільшенням світового товаровиробництва, розвитком транспорту та телекомунікацій, розробкою віддалених родовищ корисних копалин, утилізацією відходів, зростанням споживання енергії у побуті (опалення, освітлення, живлення побутової техніки), технічним переозброєнням армій, промисловості, сільського господарства тощо. Запаси викопних паливних ресурсів, які використовуються для генерування енергії, є вичерпними, і з кожним роком їх стає все менше. Унаслідок цього виникає потреба їх заміни на альтернативні джерела шляхом використання нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). Доцільність використання таких видів джерел визначається також їх перевагою в екологічному плані шляхом зменшення забруднення навколишнього середовища, тому дослідження відновлюваних джерел енергії, зокрема сонячної енергетики, є важливим науково-прикладним завданням.

ВПЛИВ ТУРИСТИЧНОГО ПОТОКУ НА ЕКОСИСТЕМУ ОЗЕРА МОРСЬКЕ ОКО

Адам Хоїнські — 2024-05-10

Анотація. Татранський національний парк є найбільш відвідуваним національним парком у Польщі. Його найпопулярнішим туристичним маршрутом є маршрут до озера Морське Око – другого за величиною озера в Татрах і найвідомішого гірського озера в Польщі. Стаття базується на результатах польових спосте- режень, аналізі літературних і статистичних даних. Екосистема Морського Ока розглядається як територія водозбірного басейну озера. Унікальний характер Морського Ока відображено в тому, що видання «The Wall Street Journal» визнало його одним із п’яти найкрасивіших озер світу. Це призводить до надзвичайно високого інтересу туристів до озера, незважаючи на труднощі з доступом до місця. Необхідно пройти дев’ятикілометровий маршрут із перепадом висот 420 м. Результати досліджень свідчать про відвідування озера понад мільйоном осіб на рік, а кількість туристів на день може перевищувати 10 тисяч. Туристичний потік помітно посилюється з червня до вересня. Це призводить до високого антропогенного впливу на воду озера та його водозбір, що спричи- нює деградацію більшості компонентів природного середовища. Така висока інтенсивність руху іноді є незручною для туристів. Окрім того, високий туристичний потік сприяє інтенсифікації схилових про- цесів, що призводить до масових переміщень сміття та снігових лавин, що потенційно може змінити маршрут стежок.

ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННІ РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ: ОЦІНЮВАННЯ, РЕЙТИНГУВАННЯ

Павло Кучер — 2024-05-13

Анотація. Актуальною є потреба в інтегральному оцінюванні рекреаційно-туристичних ресурсів регіонів та пошуку шляхів їх раціонального використання. Дослідження присвячено оцінці забезпеченості природно-антропогенними рекреаційно-туристичними ресурсами у розрізі адміністративно-територіальних районів Рівненської області за такими блоками: національні природні парки, біосферні та природні заповідники, заказники, пам’ятки природи, регіональні ландшафтні парки, заповідні урочища, парки-пам᾽ятки садово-паркового мистецтва, ботанічні сади, лісо-, гідро-, зоо-, дендро-, лукопарки, печерні міста. Результати оцінювання засвідчують, що найвищий рейтинг належить Вараському району. Найменша забезпеченість природно-антропогенними рекреаційно-туристичними ресурсами властива для Дубенського району. Про- міжний ресурсно-рекреаційний рейтинг (низький та середній) притаманний Сарненському та Рівненському адміністративним районам. Результати оцінювання можуть бути використані для рекреаційно-туристичного районування регіону та раціонального використання рекреаційних ресурсів Рівненської області.

ЗАКЛАДИ ХАРЧУВАННЯ ЯК ГРУПА ІНФРАСТРУКТУРНИХ ОБ’ЄКТІВ РЕКРЕАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Валерія Новикова — 2024-05-13

Анотація. У публікації викладено результати досліджень щодо виявлення особливостей такої групи інфраструктурних об’єктів, як заклади харчування, що відносимо до соціальної інфраструктури рекреаційної діяльності (поряд із групами «засоби розміщування», «підприємства побутового обслуговування», «підприємства роздрібної торгівлі», «заклади та споруди для культурно-масових заходів», «заклади та споруди для спортивних заходів»). Уточнено сутність та поглиблено розуміння термінів «громадське харчування», «ресторанне господарство», «заклади харчування». На основі авторського виокремлення ознак представлено класифікації підприємств ресторанного господарства й основних типів закладів харчування. Враховуючи матеріали численних різноманітних джерел інформації (нормативно-правові документи, наукові та науково-популярні літературні джерела, Інтернет-ресурси, зокрема Вікіпедія), ми дали визначення кожного із видів підприємств ресторанного господарства, типів і видів закладів харчування та схарактеризували їхні особливості. Усі виділені види закладів харчування диференційовано на три групи: 1) ті, що можуть бути задіяні в будь-якій сфері життєдіяльності суспільства, у тому числі й рекреаційній; 2) ті, що можуть залучатися тільки для здійснення рекреації; 3) ті, що фактично у рекреаційній діяльності не використовуються. Сформульовано особливості таких закладів, як дегустаційна зала для аматорських дегустацій, нічний клуб, антикафе, iнтернет-кафе, що відносимо до об’єктів рекреаційної інфраструктури.

СІЛЬСЬКИЙ ЗЕЛЕНИЙ ТУРИЗМ В УКРАЇНІ: СТАН, ДИНАМІКА, МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

Інна Тищук — 2024-05-13

Анотація. Сільський зелений туризм у сучасному світі набуває все більшого значення як важливий компонент сталого розвитку та рекреаційної діяльності. Україна зі своєю багатою природною спадщиною та традиціями сільського господарювання має значний потенціал для розвитку цього напряму. Сільський зелений туризм не лише стає популярним видом відпочинку, а й сприяє збереженню культурної спадщини, підтримці сільських громад та створенню нових можливостей для підприємництва. Розглянуто сучасний стан сільського зеленого туризму в Україні, проведено аналіз та оцінку діяльності, визначено основні перспективи розвитку сільського зеленого туризму. На міжнародному рівні сільський зелений туризм розглядається як альтернатива сільському господарству щодо розмірів отриманих прибутків. Україні необхідно переймати міжнародний досвід, де важливе значення та державну підтримку мають програми залучення громад до сільського зеленого туризму. Вивчено досвід іноземних країн, таких як Франція, Італія, Польща, Туреччина, у сфері розвитку сільського зеленого туризму. Виділено основні напрями, що можуть сприяти ефективному розвитку сільського зеленого туризму в Україні.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ АСПЕКТИ ВОЄННОГО ТУРИЗМУ

Андрій Гуда — 2024-05-13

Анотація. У статті розглянуто сутність воєнного туризму та його роль у формуванні ідентичності, сприйнятті культури, функціонуванні економіки. Висвітлено поняття та терміни, пов’язані з воєнними подорожами. Зазначено, що термін «воєнний туризм» охоплює ширший дискурс порівняно з військовим туризмом. У статті розглянуто також терміни, що пов’язані з цим видом туризму, зокрема «туризм пам’яті», «постконфліктний туризм», «гарячий воєнний туризм», «туризм поля бою», «темний туризм», «військове паломництво» тощо. На практиці такі подорожі виявляються у різних формах. Існують також численні туристські мотивації, що дає змогу формувати видову структуру цього виду туризму. Під час дослідження використано різні наукові підходи для розуміння воєнного туризму. Окреслено зв’язки та взаємодії між війною та туризмом. Окрема увага приділена розвитку дестинацій після конфліктів.

ІСТОРИЧНІ МУЗЕЇ ЯК ІНСТИТУЦІЇ ПАМ’ЯТІ В ІННОВАЦІЙНО-ЦИФРОВІЙ ЕКСКУРСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ

Тетяна Лисюк — 2024-05-13

Анотація. У статті розглядаються українські історичні музеї, які наразі розвиваються у складних умовах через економічні труднощі, спричинені обмеженим фінансуванням музейної діяльності. Проаналізовано умови використання інноваційних цифрових технологій у роботі музейних установ. Доведено, що процес оцифрування історичних музеїв та його роль у залученні туристів є невіддільними від соціокультурної функції музейного простору. Доведено, що під впливом новітніх тенденцій у музеєзнавстві, зростання суспільних вимог до комунікаційних можливостей музеїв фокус уваги музеєзнавства змістився з музейних предметів на соціокультурні потреби відвідувачів. В умовах інформаційно-технологічного розвитку, окрім традиційних форм, з’являються сучасні способи взаємодії музеїв із суспільством у вигляді тривимірних технологій, зокрема креативної відеопроєкції, панорамної проєкції, віртуальної реальності та анімаційних технологій.

АНАЛІЗ ГЕОГРАФІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ В КОНТЕКСТІ ПРОСТОРОВОГО ПЛАНУВАННЯ

Володимир Лажнік — 2024-05-10

Анотація. Метою проведеного дослідження є аналіз таких основних географічних параметрів формування територіальних громад Волинської області, як розмір території та чисельність населення в контексті просторового планування. Проаналізовано відмінності в розподілі громад за розмірами наявної території та проведено їх класифікацію. Виявлено значну варіативність та просторову диференціацію територіальних громад у Волинській області з домінуванням громад із розмірами території від 250 до 500 км2. Встановлено, що найбільші громади розміщені в північній поліській частині області, тоді як у південній лісостеповій частині області поширені невеликі за розмірами громади, які сформовані на базі окремих міст, селищ та великих сіл. Також проаналізовано просторові відмінності між громадами за чисельністю й густотою населення та проведено їх групування. Виявлено помітне домінування в області громад із чисельністю населення від 5 до 10 тис. осіб та густотою населення від 20 до 35 осіб на 1 км2. У Волинській області територіальні громади відрізняються за параметром густоти населення зі значним коефіцієнтом варіації. Характерною просторовою особливістю є переважання щільно заселених громад у південній частині області, яка має вищий рівень господарської освоєності на відміну від північної поліської частини території області.

РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ

Геннадій Голуб — 2024-05-10

Анотація. Дослідження присвячено комплексному суспільно-географічному аналізу ефективності використання greenfield-території як одного з інструментів повоєнного відновлення України. У статті розглянуто суть поняття «інвестиції» та їх взаємозв’язок з greenfield-територіями, проведено порівняльний аналіз інвестиційного забезпечення окремих регіонів України. З метою отримання кількісної оцінки рентабельності використання «вільних» земель у процесі післявоєнної відбудови здійснено низку математичних розрахунків, які дали змогу обрати найефективніший варіант їх подальшого використання. Було сформовано теоретичні засади дослідження greenfield-територій, проведено комплексний суспільно-географічний аналіз показників інвестиційної діяльності країни та виокремлено основні напрями використання greenfield-територій у період післявоєнного відновлення країни, які можуть стати фундаментом для подальших наукових досліджень суспільної географії.

ПРОСТОРОВІ ОСОБЛИВОСТІ МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА ПРИКОРДОННИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ З ВОЄВОДСТВАМИ ПОЛЬЩІ

Ірина Мандрик — 2024-05-10

Анотація. Досліджено особливості міжрегіонального співробітництва прикордонних областей України з воєводствами Польщі з позицій суспільної географії. Визначено основні чинники розвитку міжрегіонального співробітництва між прикордонними областями України та воєводствами Польщі. Виявлено просторові відмінності у рівнях інтенсивності міжрегіонального співробітництва між українськими та польськими прикордонними регіонами за кількістю підписаних угод про співпрацю та партнерське співробітництво. Встановлено, що найактивніша міжрегіональна співпраця спостерігається між прикордонними областями України (Волинською та Львівською) й прикордонними воєводствами Польщі (Люблінським і Підкарпатським). Найактивнішим партнером з боку України за кількістю підписаних угод є Волинська область, з боку Польщі – Люблінське воєводство. Вказано, що основними формами міжрегіонального співробітництва між регіонами двох держав є транскордонне співробітництво, яке реалізується у функціонуванні єврорегіонів «Карпати» та «Буг», побратимські зв’язки між містами та «малий» прикордонний рух. Названо такі основні напрями українсько-польського міжрегіонального співробітництва: прикордонна транспортна інфраструктура, економіка, екологія, освіта, культура та туризм. Із метою інтенсифікації українсько-польського міжрегіонального співробітництва наголошено на важливості реалізації Державної програми розвитку транскордонного співробітництва на 2021‒2027 роки та Програми «INTERREG NEXT Україна – Польща 2021‒2027».

МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ В УМОВАХ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ: РЕАЛІЇ ТА НАСЛІДКИ

Людмила Воловик — 2024-05-10

Анотація. Охарактеризовано особливості сучасних міжнародних міграційних процесів українців в умовах жорстокої агресії російських окупаційних військ на території України, розглянуто та проаналізовано вплив міграції населення України за кордон на демографічний, економічний, соціальний, політичний розвиток української держави та країн Європи. Досліджено трудову міграцію населення України до російсько- української війни, що стала важливим джерелом надходження коштів, знань та досвіду для українського суспільства. Проаналізовано нові ризики, пов’язані з виїздом великої кількості українців на роботу до країн Європи, втратою частини трудового та інтелектуального потенціалу суспільства. За сучасних умов процеси міжнародної міграції українців набули інших ознак. Зокрема, ідеться про виїзд населення – переважно жінок репродуктивного віку з дітьми – з метою тимчасового притулку, порятунку власного життя та життя дітей. Завдяки аналізу матеріалів, характерних тенденцій міжнародної міграції населення схарактеризовано та проаналізовано стан цих процесів упродовж дворічної російсько-української війни та їх наслідки для національно-господарського комплексу держави за умов стагнації та продовження військових дій. Розглянуто та досліджено вплив вимушеної міграції населення в умовах російсько-української війни та її негативні наслідки для генофонду України. На основі опрацьованих аналітичних та статистичних джерел визначено можливі наслідки в майбутньому та перспективи для України. Зокрема, враховано вплив війни на трудові ресурси, оскільки в результаті війни знищена значна кількість промислових і соціальних об’єктів, критичної інфраструктури, логістики тощо. Це призвело до руйнації економіки, об’єктів соціальної сфери, транспорту, інших виробництв і видів людської діяльності. Знищення підприємств, виробництв, інфраструктури у зонах бойових дій і не тільки, їх релокація, внутрішнє переселення населення та невпевненість у майбутньому породили низку проблем для зайнятості населення. Незайнятість населення та зростання безробіття призвели до значного погіршення якості життя населення. Наслідком стало те, що посилилися міграційні процеси через війну. Люди змушені були шукати безпеку та нові можливості для проживання за кордоном. Еміграція стала єдиним виходом зі становища для багатьох українців, які намагаються створити безпечні умови життя для своїх рідних і близьких. Міжнародна міграція українців вже має відчутний вплив на демографічну ситуацію та сучасний розвиток України. Зокрема втрата кваліфікованих працівників та зменшення економічного потенціалу має негативні наслідки для подальшого соціально-економічного розвитку. Під час дослідження та аналізу міграційних процесів було окреслено можливі шляхи та визначено низку заходів, які сприятимуть розширенню можливостей подальшого суспільного розвитку України.

СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА РОЛЬ УМАНСЬКОГО АВТОБУСНОГО ТРАНСПОРТНОГО ВУЗЛА В МІЖНАРОДНИХ ТРАНСПОРТНИХ ПЕРЕВЕЗЕННЯХ

Оксана Герасименко — 2024-05-10

Анотація. У статті висвітлено суспільно-географічні особливості Уманського транспортного вузла у Пан’європейському (Критському) транспортному коридорі № 9. Використано описовий, літературний, статистичний, порівняльний методи дослідження. Метою дослідження є розкриття суспільно-географічних особливостей Уманського транспортного вузла у пан’європейському (Критському) транспортному коридорі № 9. Описано автомобільний транспорт регіону. Транспорт відіграє важливу роль у суспільно-географічному забезпеченні територіальних громад. Це одна з ключових сфер матеріального виробництва, яка суттєво впливає на економіку, розміщення населення та виробництво. Крім того, він є невід’ємною частиною інфраструктури, що об’єднує всі галузі економіки в єдину систему. Транспорт забезпечує зв’язок між виробництвом і споживанням, промисловістю та сільським господарством, а також забезпечує економічні зв’язки між різними країнами та задовольняє потреби населення у всіх видах транспортування.

СТАРІННЯ НАСЕЛЕННЯ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ: МЕДИКО-ДЕМОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ

Олена Афоніна — 2024-05-10

Анотація. Досліджено медико-демографічні процеси, що відображають закономірності старіння населення Чернігівської області. Демографічна ситуація в області характеризується зниженням очікуваної тривалості життя населення, меншою тривалістю життя чоловіків, які проживають у сільській місцевості, незначним зменшенням гендерних відмінностей очікуваної тривалості життя мешканців міських та сільських поселень. Смертність чоловіків і жінок похилого віку має тенденцію до збільшення, однак смертність чоловіків є вищою за смертність жінок у 1,4 раза. З-поміж головних причин смертності – захворювання системи кровообігу, новоутворення та зовнішні причини. Інвалідність осіб літнього віку частіше реєструється серед мешканців міської місцевості (у 2021 р. у 1,8 раза). Зростання рівня смертності, кількості осіб з інвалідністю, гендерної різниці в очікуваній тривалості життя дозволяє стверджувати про формування феномену передчасного старіння населення Чернігівської області.