Географiчний часопис Волинського нацiонального унiверситету iменi Лесi Українки

КАРТОГРАФІЧНЕ ВІДОБРАЖЕННЯ МЕЖ ЄВРОПИ ЯК СПОСІБ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ УНІФІКАЦІЇ Й ІДЕНТИФІКАЦІЇ ЧАСТИНИ СВІТУ

Анатолій Гудзевич — 2024-11-06

Досліджено особливості розмежування Європи відносно інших частин світу задля її ідентифікації, як територіально-акваторіального підрозділу регіонального рівня планети й основи в системі ієрархічної супідрядності просторово-територіальних окремостей (елементів, підрозділів) планетарного та регіонального рівнів. Дослідження ґрунтується на комплексному використанні загальнонаукових і спеціально-наукових методів. Зокрема, для встановлення регіональних особливостей еволюції проблематики межування Європи застосовано низку методів (ретроспективний, хронологічний, періодизації, порівняльно-географічний, історико-географічний, діалектичний й структурно-функціональний) та підходів (геопросторового планетарного, блочно-ієрархічного, індивідуального, типологічного та ін.). Вичленовування цілісних територіальних систем рівня частини світу базується на ландшафтно-генетичному принципі, методі типологічного районування, картографічного моделювання, принципі природно-антропогенної сумісності. Узагальнено й систематизовано досвід проведення меж Європи як своєрідного територіально-акваторіального простору Землі. Виявлено проблеми маркування меж Європи та запропоновано свої пропозиції щодо їх вирішення через висвітлення методологічних підходів та відповідного представлення результатів межування з примежовими орієнтирами. Встановлено межу – зовнішній контур, що відокремлює Європу від решти частин світу. Таке картографічне відображення меж Європи загалом формує уяву про локалізацію цієї частини світу на земноводній поверхні планети та є сукупним відтворенням просторово-часової організації земних реалій і соціального досвіду розвитку геосередовища. Використання Європи як географічної проекції на поверхні Землі закладає передумови для узгодженого, стандартного групування держав за регіонами з чітким територіально-акваторіальним охопленням і характеристиками (площа, відстань тощо) передусім у науково-освітньому просторі. Уточнення й перспективна стандартизація кордонів Європи буде сприяти узгодженню матеріалів у підручниках і посібниках із географії, історії, культурології, політології, довідкової літератури, енциклопедії, карт атласів тощо.

ЦИКЛІЧНІ КОЛИВАННЯ СЕРЕДНЬОРІЧНИХ ВИТРАТ РІЧКИ СТОХІД (ПРАВА ПРИТОКА ПРИП՚ЯТІ)

Тетяна Павловська — 2024-11-06

Стаття присвячена з՚ясуванню тісноти зв՚язку середньорічних витрат р. Стохід (гідропости Малинівка й Любешів) та опадів (відповідно метеостанції Луцьк і Любешів), аналізу циклічності коливань цих гідрометеорологічних характеристик упродовж півстолітнього періоду (1972‒2021 рр.). У процесі дослідження авторами виявлено тенденції багаторічної динаміки середньорічного стоку р. Стохід на гідропостах Любешів і Малинівка впродовж цього періоду; визначено тісноту зв’язку річкового стоку з атмосферними опадами за цей час; проаналізовано тривалість і характер чергування зростаючих і спадаючих фаз багаторічних коливань річних сум опадів і середньорічних витрат води річки; оцінено синхронність (асинхронність) та синфазність (асинфазність) коливань цих гідрометеорологічних показників; за рисунком різницевих інтегральних кривих і визначеною тривалістю фаз коливань водного стоку річки здійснено спробу прогнозування водності річки у найближчі роки. Графічні побудови та результати здійснених розрахунків свідчать, що у верхній течії річки залежність водного стоку від опадів вища, ніж у нижній. Упродовж 1972‒2021 рр. простежуються два неповних цикли коливань річних сум опадів і середньорічних витрат на обох гідропостах р. Стохід. При цьому помітне зміщення фаз коливань середньорічних витрат води річки відносно фаз коливань опадів із зсувом на один календарний рік. За увесь період дослідження коливання середньорічного стоку річки Стохід були синхронними й синфазними на обох гідропостах. Асинфазність коливань гідрометеорологічних показників простежувалася на гідропосту Любешів (нижня течія) упродовж 1988‒1994 рр. що, ймовірно, могло бути пов՚язано з початком періоду сучасних кліматичних змін на території України, відліком якого більшість учених вважає 1989 р., та впливом проведених у кінці ХХ ст. меліоративних заходів. За умови збереження виявлених у регіоні кліматичних тенденцій при відносній стабільності існуючого антропогенного навантаження у басейні річки рисунок побудованих різницевих інтегральних кривих дає змогу прогнозувати подальший спад водності Стоходу приблизно до 2030 р.

ДІАГНОСТИКА ТЕНДЕНЦІЙ ЗМІНИ КЛІМАТУ ТРАВ’ЯНИСТИХ І ЛІСОВИХ БІОМІВ ПОМІРНОГО КЛІМАТИЧНОГО ПОЯСУ ПІВНІЧНОЇ ПІВКУЛІ ЗЕМЛІ НА ПІДСТАВІ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ КЛІМАДІАГРАМ

Вадим Івченко — 2024-11-06

Очікується, що зміна клімату відобразиться на кількості опадів і температурному режимі в усьому світі. Для виявлення тенденцій зміни клімату в трав’янистих і лісових біомах помірного кліматичного поясу Північної півкулі ми зосередилися на українській частині Східноєвропейської рівнини в Євразії та територіях Великих Рівнин у Північній Америці (від Північного Техасу до Північної Дакоти у США та Саскачевану в Канаді). В якості модельних вибрані метеостанції Одеси, Харкова, Умані (Україна), Далласа, Лінкольна (США), Саскатуна (Канада). Діагностику тенденцій зміни температурного режиму й опадів здійснено з використанням методу клімадіаграм й аналізу часових рядів. Для отримання відомостей про клімат на початку ХХ ст. використано «Атлас клімадіаграм світу». Для порівняння розподілів температури й опадів «сучасного» й «історичного» кліматів застосовано критерій Колмогорова. Результати нашого дослідження показали, що загалом клімат Європи піддається більшим змінам клімату, ніж клімат Північної Америки. Висновки, зроблені на основі використання методу клімадіаграм та аналізу часових рядів, узгоджуються.

ОЗЕРО КРИМНЕ: ПРИРОДНІ ОСОБЛИВОСТІ, СУЧАСНИЙ ГІДРОЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН, ЗАХОДИ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ

Василь Фесюк — 2024-11-06

Стаття присвячена дослідженню природних особливостей, сучасного гідроекологічного стану, розробки заходів раціонального використання озера Кримне, що входить до групи Шацьких озер. За результатами аналізу природних умов водозбору, особливостей його господарського освоєння, забруднення води та евтрофікації озера оцінено сучасний гідроекологічний стан озера Кримне. Запропоновано заходи раціонального використання та охорони озера: створення буферних зон, дотримання режиму прибережних захисних смуг, модернізація системи водопостачання, каналізації та очищення стічних вод населених пунктів та рекреаційних баз, ліквідація несанкціонованих сміттєзвалищ, гідроекологічний моніторинг.

ОРГАНІЗАЦІЯ ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕЙСУ З МЕТОЮ ЗБЕРЕЖЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ТА БЕЗПЕКИ СУДНОПЛАВСТВА

Людмила Черой — 2024-11-06

Прямий вплив гідрометеорологічних умов на виконання виробничих чи господарських робіт проявляється тоді, коли ці роботи безпосередньо залежить від них. Такі галузі як морський флот, авіація, залізничний та автомобільний транспорт, сільське господарство, насамперед, вимагають відомостей про поточні та прогнозовані гідрометеорологічні умови. Предметом дослідження є гідрометеорологічні фактори, що впливають на рівень безпеки судноплавства та правові основи функціонування Міжнародної морської організації (англ. International Maritime Organization, IMO) сфері забезпечення безпеки морського судноплавства. Об’єктом дослідження виступають природне середовище, безпека судноплавства, міждержавні відносини у сфері міжнародно-правового регулювання безпеки морського судноплавства. Розглянуто нові підходи інформаційного забезпечення судноводіїв, що даютьзмогу позитивно впливати на підвищення рівня їх забезпеченості навігаційною інформацією, необхідною для прийняття рішень, що дають можливість безпечно виконувати маневри з використанням 3D електронних навігаційних карт.

ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО ЗОНДУВАННЯ В ЗАДАЧАХ ВІТРОЕНЕРГЕТИКИ

Віталій Зацерковний — 2024-11-06

Енергія є рушійною силою економічного розвитку та індустріалізації будь-якої країни та світу загалом. Тривалий час потреби в енергії світове співтовариство задовольняло переважно за рахунок викопного палива. Проте гіперболічне збільшення населення на планеті, зростання енергетичних потреб людства, зменшення запасів викопного (традиційного) палива, зростання його вартості та нерівномірність розташування по територіях і безпрецедентне забруднення навколишнього природного середовища (НПС), а саме – «теплове забруднення», кислотні дощі, зменшення озонового шару та виникнення озонових дір, забруднення хімічними речовинами й радіонуклідами, скорочення біологічної різноманітності, глобальне потепління тощо спричинили усвідомлення значення використання відновлювальних (альтернативних) джерел енергії (ВДЕ) та зростання їх споживання для забезпечення енергетичної та економічної безпеки держав. Саме тому останніми десятиліттями у світі все більше уваги приділяється відновлювальній (альтернативній) енергетиці. Серед переваг ВДЕ є їх екологічність, через відсутність викидів в атмосферу та забезпечення економічної та стабільної роботи енергосистеми через зниження залежності від імпорту вугілля та газу. Серед усіх ВДЕ одним з найважливіших і перспективних виступає швидкозростаюча, зріла, економічно ефективна та комерційно приваблива технологія виробництва вітрової електроенергії, яка на сьогодні стала вже конкурентноспроможною з енергією викопного палива.

ДИСТАНЦІЙНИЙ МОНІТОРИНГ ЗМІН ЗЕМЛЕКОРИСТУВАНЬ У МЕЖАХ ВОДОЗБОРУ РІЧКИ СТОХІД

Віктор Денисюк — 2024-11-06

У статті розглянуто зміни водно-болотних ландшафтів басейну річки Стохід на Волині та їх вплив на сталий розвиток регіону та природний баланс із застосуванням ГІС та ДЗЗ. За допомогою геопросторових даних проаналізовано структуру та розподіл ландшафтів для точного картографування території. Висвітлено екологічні аспекти та визначено найкращі стратегії для збереження й управління природними ресурсами. Застосування ГІС дало змогу дослідити зміни водно-болотних ландшафтів та розробити стратегії для контролю та раціонального використання територій. Контрольована класифікація була проведена за допомогою сервісу Earth Engine, в якому класифікатор SmileCART показав найвищу точність (99,50%).

ПОРІВНЯННЯ АЛГОРИТМІВ КАРКАСНОГО ТА УМОВНОГО ГЕОЛОГІЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ У СЕРЕДОВИЩІ MICROMINE

Олександр Прокопенко — 2024-11-06

Стаття присвячена дослідженню ефективності каркасного та умовного моделювання у програмному продукті Micromine. Здійснення детального аналізу обох методів дає змогу оцінити їхню точність та придатність для практичного використання у геологорозвідувальних роботах та при подальшому освоєнні родовища. В статті розглядаються методологія застосування кожного з підходів, а також їхні переваги та недоліки. Результати дослідження можуть бути корисними для фахівців у галузі геології та гірничопромислового виробництва, які використовують програмний продукт Micromine для геологічного моделювання та оцінки запасів корисних копалин. Розглянуто різні аспекти використання цих методів, включаючи швидкість створення моделей, їхню точність та зручність у підтримці та оновленні. Загальна увага приділяється розумінню та порівнянню результатів, що виробляються кожним із методів, з метою надання вичерпної оцінки їхньої ефективності та придатності для практичного використання в галузі.

МІСТА ТА ЇХНІ АНСАМБЛІ ЯК ОСЕРЕДКИ ГЕОТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ В ЗАХІДНОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ

Володимир Грицевич — 2024-11-06

Запропоноване поняття гнізда геоторіальної організації, його моделювання та суміжні поняття. Розглянуто існуючі класифікації ієрархічної геопросторової організації територіальних комплексів і на їх основі розроблена двовимірна класифікація гнізд – за кількістю міст в ядрі гнізда й за кількістю зовнішніх транспортних зв’язків гнізда. Ця двовимірна класифікація вкладається в таблицю, рядки якої відповідають кількості міст ядра, а стовпці відповідають кількості зовнішніх зв’язків. У цій таблиці враховано, що на практиці ядра гнізд мають не більше, ніж дев’ять зовнішніх зв’язків. У результаті отримується «періодична система» класів гнізд геоторіальної організації. Розглянуті топології найбільших гнізд геоторіальної організації в Західному регіоні України. Опрацьовані всі такі гнізда й укладені в таблицю згідно двовимірної класифікації. Вивчений числовий розподіл досліджуваних гнізд за кількістю зовнішніх зв’язків.

ГЕОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ МІЖНАРОДНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ірина Мандрик — 2024-11-06

Досліджено просторові особливості міжнародного територіального співробітництва Волинської області. Розкрито суть та види міжнародного територіального співробітництва. Проаналізовано динаміку кількості підписаних угод про співробітництво між Волинською областю та регіонами іноземних держав протягом 1995‒2023 рр. Виявлено позитивну динаміку підписання договорів упродовж останніх років. Розглянуто географічну структуру міжнародного територіального співробітництва Волинської області. Встановлено, що Волинська область співпрацює з 8 іноземними державами не тільки Європи, а й Латинської Америки. Підкреслено, що за кількістю підписаних угод Волинська область завдяки сусідському положенню найтісніше співпрацює з польськими регіонами, насамперед із Люблінським воєводством. Акцентовано увагу на тому, що географія міжнародного територіального співробітництва Волинської області розширюється, особливо на рівні міст і територіальних громад.

РОЗВИТОК КОНЦЕПЦІЇ МІСЬКОЇ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ: РОЛЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ В ГЕОГРАФІЧНІЙ НАУЦІ

Володимир Сержан — 2024-11-06

У статті розкривається актуальність поняття «резильєнтність» для складних систем на тлі глобального запиту щодо підвищення стійкості перед обличчям екологічної, соціально-економічної та політичної невизначеності й ризику, що привертає увагу науковців та осіб, які приймають рішення, у різних дисциплінах, секторах і масштабах. Далеко не всі аспекти цієї проблеми, на нашу думку, достатньо висвітлені й опрацьовані з географічних позицій. Тож було проаналізовано витоки концепції, її розвиток у часі та виявлено аспекти застосування поняття в різних сферах повсякденного існування. До уваги пропонуються результати опрацювання наукового доробку вітчизняних і зарубіжних учених-фахівців у цій галузі. У роботі увагу приділено й суспільно-географічному аналізу чинників формування міської резильєнтності як однієї зі складових резильєнтності, також визначено перспективні аспекти розвитку цієї похідної від загальної концепції. Стаття завершується виокремленням поняття «резильєнтність» із географічного погляду, а також роздумами над майбутніми перспективами концепції з огляду на її присутність у перерахованих царинах науки.

ГЕОГРАФІЧНЕ КРАЄЗНАВСТВО В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Леонід Ільїн — 2024-11-06

ГЕОГРАФІЧНЕ КРАЄЗНАВСТВО В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ЗЕЛЕНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ

Інна Тищук — 2024-11-06

Сільський зелений туризм у сучасному світі набуває все більшого значення як важливий елемент рекреаційної діяльності. Україна, завдяки своїй багатій природній спадщині та традиціям сільського господарства, володіє значним потенціалом для розвитку цього напряму. Сільський зелений туризм не тільки набирає популярність як форма відпочинку, а й відіграє важливу роль у збереженні культурної спадщини, підтримці сільських громад і створенні нових можливостей для бізнесу. У статті досліджено основні етапи формування стратегії розвитку сільського зеленого туризму в Україні як перспективного напряму національного туризму. Розглянуто основні чинники, що впливають на становлення та розвиток сільського зеленого туризму. Обґрунтовано необхідність розробки комплексної стратегії, яка включає державну політику підтримки, маркетингові та інноваційні підходи для підвищення конкурентоспроможності сільського зеленого туризму на внутрішньому та міжнародному рівні. Сформовано етапи стратегії розвитку сільського зеленого туризму з урахуванням екологічних, соціальних та економічних чинників. Дослідження враховує післявоєнні реалії відновлення регіонів, використання потенціалу місцевих громад і розвиток інфраструктури, що сприятиме покращенню конкурентоспроможності сільського зеленого туризму на внутрішньому та міжнародному ринках.

ІНФРАСТРУКТУРА РЕКРЕАЦІЙНО-СПОРТИВНИХ РЕСУРСІВ ЯК КОМПОНЕНТ ЕКОСИСТЕМНИХ ПОСЛУГ

Володимир Худоба — 2024-11-06

В роботі розглянуто потенціал рекреаційно-спортивних ресурсів як складник екосистемних послуг, що надаються на території громад, для розвитку рекреації та спорту, впровадження регіонального маркетингу та реклами, а також координації та управління інфраструктурою на регіональному рівні. Висвітлено особливості та сутність рекреаційних екосистемних послуг, що забезпечуються інфраструктурою рекреаційно-спортивних ресурсів регіону, її впливом на розвиток фізкультурно-оздоровчої діяльності населення та економіку громади. Проаналізовано на прикладі Львівської області сучасний стан розвитку мережі спортивної інфраструктури та її місце в системі пропозиції рекреаційних екосистемних послуг регіону. Обґрунтовано роль відкритих спортивних та рекреаційно-розважальних споруд (спортивні майданчики, бази для тренувань, велосипедні та бігові доріжки), що розташовані в зелених зонах населених пунктів для популяризація та організація оздоровчої рухової активності усіх категорій громадян шляхом здійснення рекреаційної діяльності.

ВОЛОНТЕРСЬКИЙ ТУРИЗМ: ТЕОРЕТИЧНИЙ ДИСКУРС

Вікторія Пацюк — 2024-11-06

У статті докладно висвітлено підходи як вітчизняних, так й іноземних дослідників до проблематики волонтерського туризму, який у авторському трактуванні подається як один із видів сучасного туризму, що передбачає відвідування певної місцевості з метою надання допомоги, в тому числі фізичної, місцевим мешканцям, а з іншого боку – обслуговування на волонтерських засадах відвідувачів тієї чи іншої громади. Результатом дослідження став розгляд теоретичних засад становлення волонтерського туризму, систематизація підходів щодо визначення цього поняття, обґрунтування його специфіки, позитивних та негативних сторін упровадження волонтерського туризму, місця в структурі форм туристичної діяльності, а також аналіз особливостей організації цього туристичного напряму в Україні. Волонтерський туризм є важливим інструментом у процесі повоєнної відбудови України. Він сприяє соціальному відновленню, культурному обміну, економічному розвитку та екологічній реабілітації її території.

ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ НАДАННЯ СЕРВІСУ В ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННІЙ ІНДУСТРІЇ: ВИКОРИСТАННЯ WOW-СЕРВІСУ

Тетяна Михайленко — 2024-11-06

Метою публікації є характеристика сучасного стану надання послуг у готельно-ресторанній індустрії, а також з’ясування ролі wow-сервісу в гостьовому досвіді. В дослідженні визначаються та висвітлюються основні ознаки та унікальності «wow-послуг». В процесі дослідження були виявленні та проаналізовані інноваційні методи надання послуг у закладах готельно-ресторанного господарства. Запропоновано рекомендації щодо покращення рівня обслуговування, а також стосовно створення сприятливого фундаменту для формування та імплементації персоніфікованих послуг рівня «wow».

ГЕОКУЛЬТУРНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ САКРАЛЬНОГО ТУРИЗМУ В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Андрій Максютов — 2024-11-06

У статті проаналізовано геокультурні аспекти становлення та розвитку сакральної туристичної сфери Черкаської області. Обґрунтовано об’єкт і предмет наукового дослідження, його мету й основні завдання, а також структуру. Розглянуто фактори та умови, які безпосередньо впливають на розвиток сакрального туризму Черкащини. Особливу увагу приділено дослідженню становлення та історичним витокам сакрального туризму. Розкрито перспективи розвитку сакрального туризму в Черкаській області та в Україні загалом, встановлені основні аспекти подальшого розвитку й практичне значення. Виявлено чинники, що впливають на розвиток та функціонування територіальної організації сакральної туристичної сфери в Черкаській області; досліджено історико-географічні особливості функціонування релігій і конфесій в Черкаській області; проведено системно-структурне дослідження географії релігійної сфери в сучасній Україні. Встановлено, що суспільно-географічні дослідження сакральної сфери туризму в Україні набули широкого розвитку з початку 90-х років ХХ століття. Сутність географічних досліджень сакрального туризму полягає у визначенні просторово-часової диференціації релігійних та культурних осередків, що тією чи іншою мірою завжди були присутні в складі досліджень різних географічних наук. У дослідженні містяться основні підходи до географічного дослідження релігійної діяльності та використання сакральних просторів. Виділення підходів дало змогу конкретизувати об’єкт і предмет вивчення географії культури та релігій. Встановлено, що актуальним завданням сьогодення є дослідження географо-релігійного положення Черкаської області, удосконалення адміністративно-територіального устрою релігійних конфесій і при можливості вивчення доцільності розміщення сакральних споруд.