Географiчний часопис Волинського нацiонального унiверситету iменi Лесi Українки

ОЗЕРА ПРИРОДНИХ ЗАПОВІДНИКІВ ЗАБОРСЬКОГО ЛАНДШАФТНОГО ПАРКУ (ПІВНІЧНА ПОЛЬЩА)

Блоняж Войцех — 2025-12-30

Метою роботи було отримання нової наукової інформації про чотири озера, що перебувають під високим рівнем охорони як природні заповідники. Це дуже рідкісні оліготрофні озера в Польщі, розташовані в Заборському ландшафтному парку, який також є буферною зоною Національного парку Бори Тухольські. Ці заповідники, що належать до водного типу, мають унікальну рослинність. У контексті зміни клімату, отже, і гідрологічних змін, та беручи до уваги розвиток процесів старіння озер, важливими є дані про фізико-хімічні характеристики води та водозборів. Розроблені батиметричні плани озер та визначені морфометричні параметри для окремих водних об’єктів. Окрім результатів, які отримані під час польових досліджень, пропонована праця ґрунтується на аналізі літературних джерел.

ҐРУНТИ БЕРЕЗНІВСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ: АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ

Ірина Мисковець — 2025-12-30

У статті розглянуто агроекологічний стан земельних ресурсів Березнівської територіальної громади Рівненської області в контексті сучасних викликів сталого землекористування. За сучасних тенденцій розвитку аграрного сектору на Поліссі, зокрема в Березнівській територіальній громаді, зростає антропогенний тиск на земельні ресурси. Це спричиняє низку екологічних наслідків, зокрема зниження родючості, активізацію ерозійних процесів, засолення, забруднення, виснаження органо-мінерального складу, а також порушення природної рівноваги екосистем. У межах цього дослідження проаналізовано природно-географічні умови території, визначено типи ґрунтів, охарактеризовано їхні основні властивості. Актуальність обраної теми зумовлена зростанням антропогенного навантаження на ґрунтові ресурси, що призводить до порушення їхньої природної рівноваги, зниження продуктивності та втрати екосистемних функцій. Метою дослідження є аналіз стану земельних ресурсів Березнівської територіальної громади в умовах сьогодення, виявлення основних екологічних викликів і розроблення дієвих рекомендацій з їх збереження і ефективного використання. За результатами дослідження обґрунтовано напрями збереження і відновлення земельних ресурсів для забезпечення сталого агровикористання, серед яких запровадження екологічно обґрунтованих методів землеробства, агролісомеліорація, органічне удобрення та протиерозійні заходи. Результати дослідження можуть слугувати підґрунтям для подальших прикладних розвідок і розроблення ефективних стратегій охорони ґрунтів як важливого чинника екологічної безпеки, збереження біорізноманіття та підтримання соціально-економічної стабільності регіону.

ПРИРОДНІ БІОТОПИ СЕРЕДНЬОЇ ТЕЧІЇ ПІВДЕННОГО БУГУ В МЕЖАХ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ольга Нікітіна — 2025-12-30

У статті представлено результати дослідження природних біотопів середньої течії Південного Бугу в межах Кіровоградської області. Здійснено типологізацію основних екосистем, описано їхній сучасний стан і рівень антропогенного впливу. Встановлено, що заплавні луки й водні біотопи зазнають деградації, зволожені луки мають сліди меліорації, а байрачні ліси є фрагментованими. Водночас виявлено локальні ділянки добре збереженої степової рослинності з охоронюваними видами. Зібрані дані дають змогу уточнити екологічну структуру регіону та визначити території, що потребують охорони. Результати можуть бути використані для екологічного планування та природоохоронного моніторингу.

ПРОСТОРОВІ ОСОБЛИВОСТІ МІГРАЦІЇ УКРАЇНЦІВ У КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО МІГРАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ

Ірина Мандрик — 2025-12-30

Досліджено просторові особливості міграції українців у взаємозв’язку із загальноєвропейськими міграційними процесами. Проаналізовано динаміку та географію міграційних потоків українців до країн Європи у 2010‒2024 роках. Розглянуто та зроблено порівняння трьох етапів розвитку міграційних процесів в Україні: до анексії Криму й окупації Донецької та Луганської областей російським агресором у 2014 році; від 2014 року до пандемії COVID-19; період повномасштабного вторгнення російської федерації (від 24 лютого 2022 року). Висвітлено сучасні тенденції міграції населення України до європейських країн під впливом війни. Визначено тенденцію до переорієнтації міграції українців від пострадянських країн до країн Європи. Виявлено територіальні відмінності міграцій українців в європейському міграційному просторі. Встановлено, що після повномасштабного вторгнення Росії на територію України найбільшу кількість українських мігрантів прийняли Німеччина, Польща та Чехія. За кількістю українських біженців на 1 000 жителів лідерами є Молдова, Чехія та Естонія, тобто переважно невеликі за чисельністю населення країни.

ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН ТА ФОРМ ВЛАСНОСТІ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ярослава Сосницька — 2025-12-30

У статті досліджено етапи історичного розвитку аграрних відносин на території Волинської області в контексті загальноукраїнських трансформацій. Розкрито зміни у формах землеволодіння, системах землекористування та організації аграрного виробництва від первісної доби до сучасності. Запропоновано авторську періодизацію аграрних змін у Волинському регіоні з урахуванням соціально-економічних, політичних і природно-географічних чинників. Обґрунтовано основні тенденції трансформації сільського господарства: зростання ролі державного впливу, зміну соціальної структури села, модернізацію виробничих систем і поширення ринкових механізмів. Матеріал базується на комплексному аналізі історичних джерел, архівних документів, статистичних даних і сучасних наукових публікацій, що дає змогу здійснити глибоке оцінювання еволюції аграрної сфери Волинської області як відображення загальноукраїнських процесів.

ГІДРОГРАФІЯ І ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ВОДНИМИ РЕСУРСАМИ НІМЕЧЧИНИ

Валентин Хільчевський — 2025-12-30

Метою дослідження є оцінювання гідрографічних умов і водних ресурсів Німеччини, а також особливостей системи управління водними ресурсами країни, яка має федеративний адміністративний устрій і в якій річкові басейни можуть розташовуватися на території кількох федеральних земель. Використано матеріали німецьких профільних установ і міжнародних організацій (Aquastat-FAO). Середньорічний обсяг загальних водних ресурсів Німеччини становить 176 км3/рік, з яких 69,5% є внутрішніми водними ресурсами, а 30,5% – зовнішніми водними ресурсами. Показник загальних водних ресурсів на 1 людину – 2 092 м3/рік, внутрішніх водних ресурсів на 1 людину – 1 454 м3/рік, що означає «водну вразливість» за загальними водними ресурсами та «водний стрес» за внутрішніми водними ресурсами. У країні створена сучасна багаторівнева інституційна структура управління водними ресурсами, а саме: національний рівень; район річкового басейну; федеральні землі.

РУСЛООЧИСНІ РОБОТИ НА ГІРСЬКИХ РІЧКАХ: ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ, ЕКОЛОГІЧНІ ВИКЛИКИ ТА МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

Вадим Тарновецький — 2025-12-30

Гірські річки Прикарпаття характеризуються високою природною динамікою, зокрема активними русловими процесами, сезонними коливаннями рівня води та перенесенням наносів. Ці явища є типовими для малих водотоків і відіграють важливу роль у підтриманні екологічної рівноваги. Проте в окремих, виняткових випадках (наприклад, у разі стихійного лиха) може постати потреба у втручанні для захисту життя та критичної інфраструктури. Така інтервенція має здійснюватися суто на підставі комплексного оцінювання впливу на довкілля (ОВД), з урахуванням природної мінливості річкових систем, з метою запобігання деградації біорізноманіття та втраті екосистемних функцій. У статті розглянуто юридичні прогалини, що дають змогу здійснювати руслоочисні роботи без належного обґрунтування, а також екологічні наслідки таких дій. У дослідженні проаналізовано правові й екологічні проблеми, що виникають у процесі реалізації руслоочисних робіт у гірських річках Прикарпаття.

ОЙКОНІМІКА ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ КРІЗЬ ПРИЗМУ ІСТОРІЇ, ГЕОГРАФІЇ ТА ЛЕГЕНД

Леонід Ільїн — 2025-12-30

ОЙКОНІМІКА ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ КРІЗЬ ПРИЗМУ ІСТОРІЇ, ГЕОГРАФІЇ ТА ЛЕГЕНД

РОЗРОБКА ІНТЕРАКТИВНОГО ІНСТРУМЕНТУ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ Й АНАЛІЗУ ГЕОПРОСТОРОВИХ АНОМАЛІЙ У QGIS НА ОСНОВІ СУПУТНИКОВИХ ДАНИХ

Василь Гудак — 2025-12-30

У статті представлено методологію автоматизованого виявлення аномальних геопросторових зон, реалізовану у формі плагіна для геоінформаційної системи QGIS. Розроблений інструмент підвищує ефективність просторового аналізу та забезпечує оперативну ідентифікацію територій із потенційними змінами, що є важливим для моніторингу природних і техногенних процесів. Запропонований підхід ґрунтується на поєднанні порогового та статистичного аналізу супутникових знімків у середовищі QGIS. Плагін передбачає інтерактивне налаштування параметрів обробки зображень та автоматичне виявлення геодинамічних аномалій, які після етапу векторизації подаються користувачу для подальшої інтерпретації. Тестування плагіна на супутникових даних типу InSAR підтвердило його ефективність під час виявлення зон вертикальних зміщень земної поверхні. Отримані результати демонструють практичну придатність інструменту для моніторингу геодинамічних процесів і визначають перспективні напрями вдосконалення, зокрема реалізацію роздільної обробки позитивних і негативних зміщень для підвищення точності ідентифікації аномалій.

ФУНКЦІОНАЛЬНІ МОЖЛИВОСТІ ВЕБКАРТОГРАФУВАННЯ ОБ’ЄКТІВ ХАРЧОВОЇ ІНДУСТРІЇ НА ПРИКЛАДІ МЕРЕЖІ “FEST”

Мар’яна Юрків — 2025-12-30

Досліджено функціональні можливості вебкартографування як ефективного інструментарію для візуалізації і аналізу об’єктів харчової індустрії. Розглянуто особливості вебкартографічного подання інформації про заклади мережі “FEST” із використанням сучасних ГІС-технологій. Основні етапи створення вебкарти: збір, аналіз і фільтрація даних, структурування просторових і атрибутивних даних, формування бази даних, інтеграція з картографічними сервісами налаштування інтерактивних елементів. Реалізовано вебзастосунок для мережі “FEST”, який демонструє можливості пошуку, фільтрації, класифікації та візуального представлення інформації про об’єкти. Окреслено основні переваги використання вебкартографування для покращення доступу користувачів до актуальних геопросторових даних і підвищення ефективності управління об’єктами харчової індустрії. Також приділено увагу функціональним можливостям ArcGIS Online як середовищу для створення інтерактивних карт і представлення об’єктів харчової індустрії в динамічному середовищі. Результати дослідження підтверджують ефективність застосування вебкартографування як інструменту для інтеграції просторових даних у публічній цифровій платформі та покращення взаємодії з кінцевим користувачем.

ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ ЯК ТРАДИЦІЙНИЙ ТА ІННОВАЦІЙНИЙ АСПЕКТИ СУСПІЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

Олександр Бейдик — 2025-12-30

У контексті розвитку суспільної географії і активних методів навчання (АМН) розглянуто традиційні (район і регіон) та інноваційні (хоку-мезорайон і хоку-регіон) елементи поняттєво-термінологічного апарату. Як приклад застосування в освітньому процесі активних методів навчання наведено фрагменти відповідей на оригінальні тестові завдання. Підкреслено, що застосування принципу «хоку» виступає своєрідним тригером, який активізує когнітивний потенціал студентської аудиторії, спонукає її миттєво звертатися до свого розумово-емоційного досвіду, джерелом якого є книжково-камеральна та/або експедиційно-польова інформація, а процедура створення та впровадження в теорію та практику суспільної географії таких мініатюрних конструктів, як хоку-мезорайони та хоку-регіони, поглиблює діапазон застосування активних методів навчання та уявлення про унікальність і специфіку елементів туристсько-рекреаційного районування та адміністративно-територіального поділу країни. В аспекті поглиблення теорії суспільної географії запропоновані відповідні табличний (варіативність трактування категорій «район» і «регіон») та структурно-логічні (1 – фундаментальні складники предмет-об’єктної сутності географії туризму та рекреаційної географії, 2 – ієрархія термінів і понять рекреаційної географії та географії туризму) конструкти. Перший (як і джерельна база) фрагментарно систематизує як основні поняттєво-термінологічні роботи, так і позиції провідних вітчизняних і зарубіжних учених стосовно трактування сталих суспільно-географічних понять. Два інші є наочно-уявними моделями, які демонструють позицію та структуру поняттєво-термінологічного масиву як знакового складника суспільної географії та блоку рекреаційно-географічних дисциплін.

ОСОБЛИВОСТІ ТА ТУРИСТИЧНА ПРИВАБЛИВІСТЬ КАРПАТСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ, УКРАЇНА

Артур Зелінський — 2025-12-30

Полонинські Бескиди, зокрема й Чорногірський хребет, у межах якого розташований Карпатський національний парк, є одним із найпривабливіших туристичних напрямків у Східних Карпатах України. Метою дослідження є оцінювання розвитку туризму вищезгаданого парку та його природних і культурних цінностей. Результати чітко вказують на те, що описана територія характеризується значним розмаїттям і унікальним ландшафтом. Висоти місцевості перевищують 1 100 метрів. Це визначає різноманітність та багатошаровість флори, зокрема й існування гірських пасовищ, найбільших у Європі. Окрім того, ця територія характеризується мультикультуралізмом і наявністю пам’яток, що входять до списку ЮНЕСКО. Дослідження показали, що інфраструктура не досить розвинена. Однак автори цього дослідження прогнозують її розвиток після закінчення війни в Україні та нормалізації суспільного життя. Було помічено, що під час поточної війни інтерес до Карпатського національного парку значно зріс, порівняно з довоєнним періодом. У 2023 році парк відвідали 467 000 осіб.

МАЛЕ МІСТО ЯК ТУРИСТИЧНА ДЕСТИНАЦІЯ: РЕСУРСИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Щука Галина — 2025-12-30

Проаналізовано туристичні ресурси міста Берегове та визначено організаційні механізми їх ефективного використання для створення привабливої туристичної дестинації. Виявлено, що місто Берегове має більшість складників, які дають змогу йому розвиватися як туристичній дестинації: наявність туристичного потенціалу, суб’єктів туристичної інфраструктури, попиту на місцеві туристичні продукти, відповідний розвиток загальної та спеціальної рекреаційно-туристичної інфраструктури й інше. Визначено, що наявний потенціал використовується не повною мірою через низьку координацію між владою, бізнесом і громадою, відсутність стратегічного планування та обмежену промоцію. Розроблено конкретні рекомендації щодо інтеграції ресурсів і підвищення привабливості міста, серед яких: запровадження комплексного підходу та розроблення стратегічного плану розвитку міста як туристичної дестинації, що передбачає формування іміджу території, активна взаємодія громади, бізнесу та влади, упровадження в міськраді посади спеціаліста з туризму тощо.

ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНИЙ ЧИННИК ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ТУРИСТИЧНИХ ПОТОКІВ МІСТА КИЄВА (НА ПРИКЛАДІ СТОЛИЧНОГО ПОДОЛУ)

Ігор Смирнов — 2025-12-30

На прикладі столичного Подолу в Києві проведено аналіз транспортно-логістичної децентралізації туристичних потоків великого міста. Розкрито напрями туристичної трансформації столичного Подолу за часів незалежності України, тобто перетворення його на другу за значенням та величиною туристопотоку дестинацію Києва. Визначено основну туристичну вісь Києво-Подолу, яка з’єднує Контрактову та Поштову площі, що є фокусними пунктами системи туризму Подолу. Особливу увагу приділено геопросторовому та геологістичному аспектам туристичної трансформації. З’ясовані чинники, особливості, перспективи розвитку та шляхи вдосконалення транспортно-логістичної інфраструктури столиці.

АНАЛІЗ СТАНУ ТУРИСТИЧНИХ РЕСУРСІВ У ПРИФРОНТОВИХ ЗОНАХ

Сергій Мойсей — 2025-12-30

Метою дослідження є аналіз стану туристичних ресурсів у прифронтових зонах України в умовах війни, оцінювання втрат і перспектив відновлення галузі. Методика базується на зборі статистичних даних, аналізі вторинних джерел і використанні геоінформаційних матеріалів. У результаті виявлено масштабні пошкодження інфраструктури, спад туристичних потоків і зростання ризиків для безпеки. Встановлено, що найбільш критично постраждали східні та південні області, де рівень небезпеки унеможливлює будь-яку туристичну діяльність. Проведено аналіз стану туристичних потоків України. Виявлено перспективний потенціал післявоєнних локацій для розвитку меморіального та військового туризму, а також потребу у створенні геопорталів для навігації та інформування про безпечні маршрути. Отримані результати підкреслюють важливість інтеграції сучасних геомаркетингових інструментів у процесі відновлення туристичної сфери прифронтових регіонів. Практична значущість полягає у формуванні рекомендацій для післявоєнного відновлення туризму, зокрема через упровадження геопорталів та розвиток нових туристичних напрямків.