МІСЦЕВІ СОЦІАЛЬНІ ПРОГРАМИ: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/humanitas/2025.3.26Ключові слова:
соціальні програми, соціальний захист, соціальні послуги, територіальна громадаАнотація
В статті розкрито актуальність розробки та впровадження соціальних програм на рівні територіальних громад, обґрунтовано їхню роль у задоволенні соціальних потреб населення в умовах децентралізації, доведено ефективність локального підходу до надання соціальних послуг та зазначено ключові чинники, що впливають на результативність їх реалізації. Вивчено наукові підходи щодо сутності та значення предмету дослідження, сформовано власне розуміння категорії програма соціального захисту населення ‒ це системно організований комплекс заходів, спрямованих на розв’язання конкретних соціальних проблем вразливих категорій населення, що реалізується у визначений термін з використанням відповідних фінансових, матеріальних, трудових та організаційних ресурсів в межах певної території. Вивчено правове забезпечення формування та реалізації соціальних програм, як на держаному так і місцевому ріні. Досліджено стан виконання державних цільових програм, відмічено затримки в їх реалізації через брак фінансування, за винятком окремих програм спрямованих на підтримку осіб з інвалідністю, дітей-сиріт, ветеранів війни та внутрішньо переміщених осіб. Досліджено наявні соціальні програми Луцької міської територіальної громади, зокрема проаналізовано: Комплексну програму соціальної підтримки ветеранів війни та членів їх сімей на 2024–2026 роки; Програму соціального захисту населення на 2023–2025 роки; Програму соціальних виплат дітям на 2024–2026 роки; Програма розвитку надання соціальних послуг на 2021–2025 роки; Програму «Громада без Бар’єрів» на 2024–2026 роки; Програму соціальної адаптації осіб з інвалідністю на 2024–2026 роки; Програму забезпечення виконання рішень суду та виконавчих документів на 2024–2026 роки; Програму забезпечення житлом на умовах співфінансування учасників АТО/ООС та членів їх сімей на 2021–2025 роки, визначено особливості їх формування та впровадження.Запропоновано напрями підвищення ефективності цільових програм соціального захисту населення: посилення адресності соціальної допомоги, цифровізація та автоматизація процесів розробки та реалізації соціальних програм, орієнтування програм на профілактику соціальних ризиків, децентралізація управління соціальними програмами, удосконалення нормативно-правової бази, здійснення постійного моніторингу та оцінки ефективності соціальних програм, забезпечення міжсекторальної взаємодії та партнерства, дотримання гендерно-чутливого підходу у формуванні соціальних програм, залучення громадськості до формування соціальних програм, забезпечення гнучкість соціальних програм до кризових ситуацій. Перспективи подальших досліджень полягають у формуванні практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності місцевих соціальних програм в післявоєнний період.
Посилання
Возна Л.Б, Мельник О.В. Аналіз механізмів соціального захисту в Україні у контексті соціально-економічної нестабільності: державні програми та їх ефективність. Молодий вчений. 2024. №6(130). С. 169–177. DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2024-6-130-19
Департамент соціальної політики Луцької міської ради. URL: http://www.social.lutsk.ua (дата звернення: 09.04.2025).
Євдокимова І.А. Ефективність соціальних програм як інструментів соціального захисту населення. Вiсник Харкiвського нацiонального унiверситету iм. В.Н. Каразiна. 2009. № 881. С. 190–194. URL: https://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/4851
Колосок А.М., Мартинюк Т.А., Мельник О.М. Діджиталізація надання соціальних послуг. Ввічливість. Humanitas. 2023. № 5. С. 134–143. DOI: https://doi.org/10.32782/humanitas/2023.5.17
Кравець Н.О., Климук Н.Я. Особливості запровадження соціальних програм в умовах військового стану в Україні. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2023. № 3. С. 76–79. DOI: https://doi.org/10.11603/1681-2786.2023.3.14226
Лисяк Л., Зюзін, В. Концептуальні засади фінансового забезпечення реалізації державних соціальних програм в Україні. 2021. Проблеми і перспективи економіки та управління. № 4(24). С. 88–102. DOI: https://doi.org/10.25140/2411-5215-2020-4(24)-88-102
Маліновська О.Я., Демкович О.В. Соціальні програми та проекти як інструменти здійснення державної соціальної політики в умовах програмно-цільового методу організації бюджету. Економiка та держава. 2016. № 3. С. 61–64. URL: http://www.economy.in.ua/pdf/3_2016/15.pdf (дата звернення: 03.07.2025).
Про державні цільові програми: Закон України від 18.03.2004 р. № 1621-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1621-15#Text (дата звернення: 03.07.2025).
Про затвердження Порядку розроблення та виконання державних цільових програм: Постанова Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 106. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/106-2007-%D0%BF#Text (дата звернення: 03.07.2025).
Смирнова І.І., Сімакова О.К., Карлаш, Ю.Д. Державні соціальні стандарти та гарантії як основа ефективного розвитку соціального захисту населення в Україні. Економіка та суспільство. 2021. № 34. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-34-15
Тропіна В.П. Фінансування державних соціальних програм: новітні підходи та інструменти. Науковий вісник Полісся. 2021. № 2(21). C. 17–27. DOI: https://doi.org/10.25140/2410-9576-2020-2(21)-17-27
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
