ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ДО НАДАННЯ КОМПЛЕКСНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОСЛУГИ З ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ

Анотація

Формування життєстійкості – це пілотний проєкт Міністерства соціальної політики України, який реалізовується у межах Всеукраїнської програми психічного здоров’я «Ти як?». Сьогодні формування життєстійкості – це комплексна соціальна послуга, що забезпечує мультифункціональний, міждисциплінарний підхід у її наданні. Актуальність дослідження зумовлена потребою у підготовці фахівців із соціальної роботи, здатних професійно надавати таку послугу, допомагати громадянам адаптуватися до нових соціальних і життєвих умов у період кризи, здійснювати психосоціальну підтримку населення на рівні громад. Метою статті є визначення та характеристика особливостей підготовки майбутніх фахівців із соціальної роботи до надання комплексної соціальної послуги з формування життєстійкості. Визначено нормативно-правове підґрунтя надання комплексної соціальної послуги з формування життєстійкості та підготовки фахівців із соціальної роботи (Закон України «Про соціальні послуги», Постанова КМУ «Про реалізацію експериментального проекту із запровадження комплексної соціальної послуги з формування життєстійкості», Постанова КМУ «Деякі питання реалізації експериментального проекту з організації надання комплексної соціальної послуги з формування життєстійкості в територіальних громадах»), її зміст, який має мультикомпонентний характер. Відповідно, фахівець із соціальної роботи має працювати не лише індивідуально з клієнтом, але й як координатор міждисциплінарної команди, що включає психологів, медиків, інших працівників та громадські ресурси. Це потребує формування ряду компетентностей майбутніх фахівців із соціальної роботи щодо надання послуги життєстійкості, зокрема: оцінювальні компетентності, психосоціальні інтервенційні компетентності, міжпрофесійні та командні компетентності, комунікативно-етичні та організаційно-адміністративні компетентності та ін. Визначено, що українські заклади вищої освіти вже впроваджують освітні програми, орієнтовані на підготовку фахівців із соціальної роботи із наголосом на життєстійкість. Це свідчить про поступове реагування системи вищої освіти на нові суспільні виклики, однак така підготовка ще не є цілісною. Важливого значення набуває міждисциплінарний підхід у підготовці майбутніх фахівців із соціальної роботи до її надання.