ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТ ВИСЛОВЛЕНЬ ОБУРЕННЯ
Ключові слова:
мовленнєвий акт обурення, експресив, констатив, квеситив, директив, комісив, метакомунікатив, перформативАнотація
Розглянуто прагматичні особливості висловлень обурення. Мовленнєвий акт обурення (МАО) вербалізує однойменну емоцію і за своєю природою є емотивним. Залежно від іллокутивної мети, МАО розглядаємо як експресив або як гібридний мовленнєвий акт, гібридна природа якого проявляється в здатності одночасно виконувати функцію вираження емоції обурення і функцію таких мовленнєвих актів, як констативи, квеситиви, директиви, комісиви, метакомунікативи і перформативи. Іллокутивна мета експресивів полягає в тому, щоб передати психологічний стан мовця, що задається умовою щирості щодо стану речей, визначеного в рамках пропозиційного змісту. МАО-експресиви передають обурення мовця щодо реального стану справ і характеризуються використанням емотивних структур-кліше та лексики з негативною емоційно-оцінною конотацією. Прагматичний смисл МАО-констатива полягає в тому, щоб констатувати обурливе ставлення мовця до стану справ, який репрезентовано пропозиційним змістом висловлення. Значна частина МАО-квеситивів є риторичними запитаннями, до яких вдається мовець не для отримання інформації, а з метою передачі її в особливо експресивній формі. Виявлено також випадки, коли обурений мовець запитує співрозмовника про щось і сам відповідає, не чекаючи відповіді. За допомогою МАО-директивів обурений мовець спонукує співрозмовника або третю особу коригувати їхню поведінку, яку мовець оцінює негативно. З-поміж МАО-комісивів виокремлено МАО-менасиви, які використовує обурливий мовець, коли він має на меті здійснити на адресата сильний психологічний вплив. З-поміж метакомунікативів виявлено МАО-встановлення, МАО-підтримання і МАО-розмикання мовленнєвого контакту. МАО-перформативи є прямим вираженням емоційного стану обурення, спрямованого на приниження комунікативного партнера.
Посилання
Austin, John Langshaw. 1962. How to do things with words. Oxford: Clarendon Press.
Ballmer, Thomas T, and Waltraud Brennenstuhl. 1981. “Speech Act Classification. A study in the lexical analysis of English speech activity verbs”. Language and Communication. Berlin-Heidelberg-New York: Springer Verlag.
Batsevych, Floriy. 2004. Osnovy komunikatyvnoyi linhvistyky. Kyyiv: Akademiya.
Bezuhla, L. R. 2012. “Linhvistychna prahmatyka ta dyskursyvnyy analiz”. Studia philological 1: 95–100.
Botvinko-Botyuk, Olena. 2014. “Strukturno-semantychni ta komunikatyvno-prahmatychni osoblyvosti vyslovlen prezyrstva (na materiali anhlomovnoho khudozhnoho dyskursu)”. PhD diss., Chernivtsi.
Boychuk, Valentyna. 2018. “Reprezentatsiya fenomenu pesymizmu v suchasniy anhliyskiy movi”. PhD diss., Lviv.
Bronnikova, Evgeniya. 2008. “Emotsionalnost’ i struktura rechevogo akta v tekste khudozhestvennogo proizvedeniya (na materiale angliyskogo yazyka)”. PhD diss., Abakan.
Chernyak, Oksana. 2009. “Strukturno-semantychni ta komunikatyvno-prahmatychni osoblyvosti vyslovlen osudu (na materiali anhlomovnoho khudozhnoho dyskursu)”. PhD diss., Chernivtsi.
Formanovskaya, N. I. 1998. “K utochneniyu ponyatiya «ekspressivnyye rechevyye akty»”. Russkiy yazyk za rubezhom 4:40–45.
Fraser, Bruce. 1975. “Hedged performatives.” Syntax and Semantics, edited by P. Cole, J. L. Morgan. New York: Academic Press, 3:187–210.
Habermas, Jürgen. 1984. “The Theory of Communicative Action”. Reason and the Rationalization of Society. Boston: Beacon Press.
Jakobson, Roman. 1960. “Linguistics and poetics”. Style in language. MA: MIT Press, 350–377.
Kozyarevych, Liana. 2006. “Verbalni y neverbalni zasoby empatyzatsiyi dialohichnoho dyskursu (na materiali anhlomovnoyi prozy 20 stolittya)”. PhD diss., Kyiv.
Kyselyuk, Nataliya. 2009. “Verbalni ta neverbalni zasoby aktualizatsiyi emotsiynoho stanu radosti v khudozhniomu dyskursi (na materiali anhlomovnoyi prozy 20-21stolit)”. PhD diss., Kyiv.
Ostin, Dzh. L. 1986. “Slovo kak deystviye”. Novoye v zarubezhnoy lingvistike, edited by B. Yu. Gorodetskiy. Moskva: Progress, 17: 22–129.
Pocheptsov, Georgiy. 1981. “Pragmatika predlozheniya”. Teoreticheskaya grammatika sovremennogo angliyskogo yazyka. Moskva: Vysshaya shkola, 271–278.
Serl’, Dzh. 1986. “Klassifikatsiya illokutivnykh aktov”. Novoye v zarubezhnoy lingvistike, edited by B. Yu. Gorodetskiy. Moskva: Progress. 17: 170–194.
Shevchenko, Irina. 1998. Istoricheskaya dinamika pragmatiki predlozheniya: angliyskoye voprositelnoye predlozheniye 16–20 vv. Kharkov: Konstanta.
Soloviova, Ekaterina. 2013. “Funktsionalno-pragmaticheskiy potentsial rechevogo akta vozmushcheniya v sovremennom nemetskom politicheskom diskurse”. PhD diss., Nizhniy Novgorod.
Trofimova, Nella. 2008. Ekspressivnyye rechevyye akty v dialogicheskom diskurse. Semanticheskiy, pragmaticheskiy, grammaticheskiy analiz.
Volf, Elena. 2002. Funktsionalnaya semantika otsenki. Moskva: Editorial URSS.
Yakishchenko, Elizaveta. 2014. “Vozmushchayushchayasya yazykovaya lichnost: kommunikativnopragmaticheskiy podkhod: na materiale angliyskogo i frantsuzskogo yazykov”. PhD diss., Kemerovo.
Weigand, Edda. 1989. Sprache als Dialog. Sprechakttaxonomie und kommunikative Grammatik. Tübingen: Niemeyer.
