КОМУНІКАТИВНІ СТРАТЕГІЇ В ДИСКУРСІ ВІРТУАЛЬНИХ МУЗЕЇВ

Анотація

Технологічні інновації безперервно видозмінюють культурний ландшафт і, отже, мають неабиякий вплив на спосіб нашого сприйняття та відчуття навколишнього світу. Відтоді, як з’явилися сучасні ЗМІ та новітні технології, не лише особливості нашого бачення, слухання, відчуття та мислення значно модифікувалися, а й власне розуміння історії також суттєво змінилося впродовж останніх кількох років. Інституціоналізація музею, як місця накопичення, зберігання та демонстрації минулого, – це безпосереднє вираження цього нового способу сприйняття історії. Сьогодні музеї, що є своєрідними вмістилищами знань, постійно відцифровують інформацію для того, щоб зберігати та демонструвати ці знання аудиторії відвідувачів. Відповідно, традиційна модель музеїв перебуває на етапі деформації; усе рідше й рідше музей являє собою місце, обмежене твердими стінами. Різке зростання популярності віртуальних музеїв спричинило підвищення інтересу до вивчення цього поняття з різних наукових перспектив. Нещодавно було проведено чимало досліджень цього феномену, але, на жаль, питання про методи переконання аудиторії та комунікативні засоби, які використовуються у віртуальних музеях, досі залишаються абсолютно невивченими. Таким чином, новизна явища віртуальних музеїв, постійно зростаючий розвиток сервісів та послуг, які вони пропонують, та помітна нестача ґрунтовних лінгвістичних досліджень на цю тему зумовлюють актуальність обраної теми та слугують достатньою підставою для детальнішого вивчення цього феномену. Об’єктом дослідження є віртуальна комунікація між музеями та аудиторією їх відвідувачів, предметом – комунікативні стратегії, що використовуються в екскурсіях віртуальних музеїв. Метою дослідження є визначення головних комунікативних стратегій, що використовуються в аудіо-екскурсіях та текстових описах експонатів віртуальних музеїв світу. Отже, дослідження та аналіз комунікативних стратегій у текстах різних жанрів і тематик є досить актуальним та перспективним напрямом лінгвістичних студій в умовах стратегічної природи людської комунікації. Зважаючи на різноманіття класифікацій комунікативних стратегій та безпосередню залежність типу комунікативних стратегій від типу аналізованого дискурсу, доцільним є створення окремих типологій стратегій, які б задовольняли кожен тип дискурсу індивідуально.