КІЛЬКІСНЕ СПІВВІДНОШЕННЯ ЗНАЧЕНЬ ПРОСТОРУ Й ЧАСУ В СЕМАНТИЧНІЙ СТРУКТУРІ ПРИКМЕТНИКІВ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Автор(и)

  • Наталія Канонік

DOI:

https://doi.org/10.32782/2410-0927-2020-12-15

Ключові слова:

простір, час, просторовість, темпоральність, лексико-семантичне поле, мікрополе, сема, полісемія

Анотація

У статті проаналізовано просторово-темпоральні орієнтації прикметників сучасної англійської мови. Хоча вивченню одиниць з темпоральною та просторовою семантикою присвячено багато праць, зокрема дослідженню лексичних одиниць поля часу англійської мови в системі мовних засобів та зафіксовані спроби лінгвістів охарактеризувати всі мовні засоби з просторовою семантикою, проблема залишається актуальною та відкритою для досліджень. Метою даної статті є встановити кількісне співвідношення простору та часу в мовному вираженні, а саме просторово-часовий аспект у лексико-семантичній системі на матеріалі прикметників сучасної англійської мови, що і є новизною дослідження. Для досягнення мети необхідно встановити точку перетину лексико- семантичних полів простору й часу в семантичній структурі прикметників сучасної англійської мови, виокремити прикметники, у яких перетинаються семи просторовості й темпоральності, дослідити взаємодію сем простору й часу, встановити співвідношення простору й часу в семантичній структурі прикметників у кількісному плані. Основним поняттям при аналізі та описі семантики з’явилося ствердження системності слів мови, яке і знайшло своє втілення в методі дослідження лексико–семантичного поля. Польовий принцип, перш за все, базується на виділенні ядра та периферії досліджуваних мовних одиниць. Саме через периферійну зону може бути встановлений зв'язок різних полів, які перетинаються і входять одне в одне, що і надає лексико–семантичній системі мови не лише міцну внутрішню цілісність, але й мобільність та гнучкість. Проаналізовано 113 просторових прикметників та 117 темпоральних прикметників, представлених як певний результат пізнавальної діяльності людини, що виокремлює у своїй свідомості уявлення не лише про категорії простору й часу реального світу, але й про їхні ознаки. Виявлено, що 26 прикметникам властиві семи і простору, й часу. 18 прикметників складають ядро та несуть максимальне функціональне навантаження.

Посилання

Balli, Sharl. 1961. Frantsuzskaya stilistika. Moskwa.

Vilyuman, Vitold. 1980. Angliyskaya sinonimiya: vvedeniye v teoriyu sinonimiki i metodiki izucheniya sinonimov. Moskwa.

Vinogradov, Viktor. 1953. “O nekotorykh voprosakh russkoy istoricheskoy leksikologii”. Moskwa. 12(3): 186–188.

Karaulov, Yuriy. 1976. Obshchaya i russkaya ideografiya. Moskwa: Nauka.

Kuznetsova, Era. 1979. “O printsipakh i metodakh vydeleniya obyema semanticheskikh klassov russkikh glagolov”. Klassy slov i ikh vzaimodeystviye. Sverdlovsk.

Kuznetsov, Aleksandr. 1980. Strukturno-semanticheskiye parametry v leksike (na materiale angliyskogo yazyka). Moskwa.

Polevyye struktury v sisteme yazyka. 1989. Voronezh.

Sokolovskaya, Zhanna. 1990. Problemy opisaniya leksicheskoi semantiki. Kyiv: Naukova dumka.

Sternin, Iosif. 1985. Leksicheskoye znacheniye slova. Voronezh.

Tolstoy, Nikita. 1968. “Nekotoryye problemy sravnitelnoi slavyanskoi semantiki”. Slavyanskoye yazykoznaniye. Moskwa, 50–56.

Shvedova, Natalia. 1995. “Glagoly kak dominanta v sisteme russkoi leksiki”. Filologicheskiy sbornik. Moskwa, 405–414.

Shcherba, Lev. 1974. Yazykovaya sistema i rechevaya deyatelnost. Moskwa: Nauka.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-22

Як цитувати

Канонік, Н. (2021). КІЛЬКІСНЕ СПІВВІДНОШЕННЯ ЗНАЧЕНЬ ПРОСТОРУ Й ЧАСУ В СЕМАНТИЧНІЙ СТРУКТУРІ ПРИКМЕТНИКІВ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ. Актуальні питання іноземної філології, (12), 89–93. https://doi.org/10.32782/2410-0927-2020-12-15