ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРАГМАТИЧНИХ ІНТЕРАКТИВНИХ МАРКЕРІВ У СТРУКТУРНИХ РОЗДІЛАХ НАУКОВИХ СТАТЕЙ

Автор(и)

  • Лариса Киричук
  • Анна Богданова

DOI:

https://doi.org/10.32782/2410-0927-2020-12-17

Ключові слова:

наукова стаття, структурний розділ, прагматичний маркер, бустер, хедж, комунікативна стратегія, авторське позиціонування

Анотація

Загальновідомим фактом є те, що наукова стаття передбачає виклад актуальної та об’єктивної інформації, проте авторам-науковцям притаманно виражати свою суб’єктивну думку, демонструючи особисте ставлення до своїх стверджень і, у такий спосіб, впливаючи на ставлення читачів до повідомлення. Адекватний, переконливий, кооперативний та ввічливий спосіб подачі повідомлення включає використання прагматичних інтерактивних засобів, а саме бустерів та хеджів, функцією яких є оптимізація відношень автора зі своїм текстом і з читачами. Відомо, що використання бустерів та хеджів є комунікативними стратегіями, які застосовуються авторами для вираження різного ступеню залучення чи відсторонення. Однією з проблем, які часто розглядаються у цій області досліджень, є особливості застосування та розподілу бустерів і хеджів у структурних розділах наукових статей. Метою нашої наукової розвідки є виявлення частотності використання бустерів та хеджів у структурних розділах статей “Вступ”, “Результати” і “Висновки” і окреслення їх прагматичних значень. Дослідження може сприяти поглибленому розумінню механізмів авторського впливу та переконання у процесах створення тексту і його сприйняття читачами. Матеріалом дослідження обрано статті, опубліковані в наукових Інтернет-журналах. На початковій стадії аналізу кожний структурний розділ обраних статей (7 сторінок розділу “Вступ”, 13 сторінок розділу “Результати” і 6 сторінок розділу “Висновки”) розглядається окремо з метою визначення відповідності його текстуальної моделі нормативним очікуванням академічної аудиторії. Застосовуючи процедуру кількісного аналізу, підраховуються усі випадки використання бустерів і хеджів у кожному зі структурних розділів; отримані результати подаються у таблицях. Застосовуючи процедурні елементи контекстуального та дискурсивного аналізів, позначені модифікатори розглядаються у вузькій та широкій дистрибуції з метою визначення їх прагматичних функцій у кожному зі структурних розділів обраних наукових статей. Випадки вживання бустерів і хеджів інтерпретуються як форми соціальної поведінки або ж як авторське позиціонування з метою встановлення кооперативних відношень з аудиторією та забезпечення адекватного прочитання тексту колегами-науковцями. Одержані результати дослідження подаються та коментуються у розділі “Результати та Обговорення” і узагальнюються у розділі “Висновки”.

Посилання

Akbas, Erdem. 2018. “Strengthening or Weakening Claims in Academic Knowledge Construction: A Comparative Study of Hedges and Boosters in Postgraduate Academic Writing”. Educational Sciences: Theory and Practice 8: 831–859. doi:10.12738/estp.2018.4.0260.

Brown, Penelope, and Stephen C. Levinson. 1998. Politeness: Some universals in language usage. Cambridge: Cambridge University Press.

Crismore, Avon, Raija Markkanen, and Margaret S. Steffensen. 1993. “Metadiscourse in Persuasive Writing: A Study of Texts Written by American and Finnish University Students”. Written Communication 10: 39–71. doi:10.1177/0741088393010001002.

Hinkel, Eli. 2005. “Hedging, Inflating, and Persuading in L2 Academic Writing”. Applied Language Learning 15: 29–53.

Hu, Guangwei, and Feng Cao. 2011. “Hedging and boosting in abstracts of applied linguistics articles: A comparative study of English- and Chinese-medium journals”. Journal of Pragmatics 43: 2795–2809. doi:10.1016/j.pragma.2011.04.007.

Hyland, Ken. 1996. “Writing Without Conviction? Hedging in Science Research Articles”. Applied Linguistics 17: 433–454. doi:10.1093/applin/17.4.433.

Hyland, Ken. 1998. “Boosters, hedges and the negotiation of academic knowledge”. Text – Interdisciplinary Journal for the Study of Discourse 18: 349–382. doi:10.1515/text.1.1998.18.3.349.

Hyland, Ken. 2005. Metadiscourse: Exploring Interaction in Writing. London: Continuum.

Hyland, Ken. 2011. “Dialogue, community and persuasion in research writing”. In Dialogicity in Written Specialised Genres, edited by Luz Gil-Salom, and Carmen Soler-Monreal, 1–20. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company.

Myers, Greg. 1989. “The pragmatics of politeness in scientific articles”. Applied Linguistics 10: 1–35. doi:10.1093/applin/10.1.1.

Salager-Meyer, Françoise. 1994. “Hedges and textual communicative function in medical English written discourse”. English for Specific Purposes 13: 149–170. doi:10.1016/0889-4906(94)90013-2.

Vold, Eva Thue. 2006. “Epistemic modality markers in research articles: a cross????linguistic and cross????disciplinary study”. International Journal of Applied Linguistics 16: 61–87. doi:10.1111/j.1473-4192.2006.00106.x.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-22

Як цитувати

Киричук, Л., & Богданова, А. (2021). ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРАГМАТИЧНИХ ІНТЕРАКТИВНИХ МАРКЕРІВ У СТРУКТУРНИХ РОЗДІЛАХ НАУКОВИХ СТАТЕЙ. Актуальні питання іноземної філології, (12), 101–108. https://doi.org/10.32782/2410-0927-2020-12-17