ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АСПЕКТ МЕТАФОРИЧНИХ І МЕТОНІМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ У ТЕКСТАХ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Анотація

Аналітичні та художньо-публіцистичні тексти в уявленні традиційної друкованої журналістики є характерними протилежностями, адже для створення першого жанру за основу журналістами беруться факти та суворий стиль побудови, а для другого є характерним використання великої кількості мовностилістичних засобів. Сучасний розвиток мови та ЗМІ дозволив відійти від цих традицій, тож наразі в аналітичних матеріалах починають з’являтись різні лінгвостилістичні засоби на рівні з художньо-публіцистичними. У статті ретельно розглянуті сучасні тенденції у використанні метафор і метонімій та їх практичне вживання журналістами під час створення медійного тексту аналітичного чи художньо-публіцистичного жанру, зокрема використання палітри мовностилістичних засобів, що забезпечує досягнення необхідної емотивності та експресивності в реалізації прагматичних стратегій. Дослідники, які займались вивченням стилістичних троп і фігур, наголошують, що для сучасних засобів масової інформації характерне використання всієї їх палітри. Отже, їх роль у тексті дуже суттєва, адже стилістичні засоби посилюють вплив, що здійснюється на читача, а також спрощують розуміння написаного, викликаючи певні асоціації. Вживання метафор і метонімій є продуктивною частиною творення образності та емотивності в сучасних медійних текстах. Метою роботи є дослідження перекладацького аспекту метафоричних і метонімічних трансформацій у контексті сучасної мови медіа, адже через стрімкий розвиток мови ЗМІ та зацікавленість читачів у світових новинах все частіше можна побачити їх переклади в українських виданнях. Сучасні засоби масової інформації є рушієм мовної системи. Під час використання метафоричних і метонімічних сполук у медіа відбуваються процеси їх творення та адаптації у мову. Часто журналісти беруть не характерні для української мови сполуки перенесення, тож це спричиняє створення нових лексичних компонентів, що пояснюється бажанням здійснити сильний комунікативно-прагматичний вплив на читача. Оптимальним для дослідження метафор і метонімій у засобах масової інформації є їх розгляд за сучасними класифікаціями та практичне дослідження вживаності й перенесення в український контекст. Матеріал (150 метафоричних та 150 метонімічних сполук) обраний методом суцільної вибірки з англомовних медіатекстів 2019‒2020 року та досліджений в неологічному та перекладацькому аспектах.