ПОЛІТОПІКАЛЬНІСТЬ ЯК ФАКТОР РЕКОНТЕКСТУАЛІЗАЦІЇ ПРЕДМЕТА ДУМКИ МОВЦЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2410-0927-2020-13-9Ключові слова:
політопікальність, реконтекстуалізація, предмет думки мовця, контекстуальна модель, мультиперспективністьАнотація
У статті досліджено особливості реконтекстуалізації предмета думки мовця, зумовленої політопікальністю комунікації. Комунікативну інтеракцію за наявності перманентного предмета думки мовця визначено як монотопікальну. Керуючись комунікативною ініціативою, мовець детермінує топікальне поле для реалізації таких мовленнєвих ходів комунікативних партнерів. Динамічна природа контекстуальних моделей передбачає постійні модифікації в процесі мовленнєвої взаємодії між комунікантами. Функційну переорієнтацію предмета думки мовця, яку супроводжують якісна та кількісна перебудови в структурі контекстуальних моделей, схарактеризовано як реконтекстуалізацію. Установлено, що флуктуативність предмета думки мовця, тобто співіснування двох або більше предметів думки мовця, засвідчує політопікальність комунікації. Мовленнєві ходи комунікативних партнерів, будучи часто не пов’язаними між собою під час інтродукції нового предмета думки мовця, формують потенційне політопікальне поле комунікативної взаємодії. Розкрито, що динамічна політопікальна інтеракція характеризується трансформацією ініціального предмета думки мовця в потенційні, зміною контекстуальних моделей комунікантів, появою нових перспектив на предмет обговорення, тобто реперспективацією, що часто має непередбачуваний і конфліктний характер. Окреслено чинники, що в сукупності спричиняють політопікальність комунікації: епістемічний фактор (наявність інтелектуальної дистанції), афективний фактор (наявність психологічної дистанції), фактор перерозподілу комунікативних ролей (перехід комунікативної ініціативи від мовця до адресата) та фактор стороннього реципієнта, який змінює свій статус на активного реагента. Звернуто увагу на вербальні й невербальні засоби експлікації політопікальності, що сигналізують про перспективну переорієнтацію предмета думки мовця в ході комунікативної взаємодії, «нашарування» перспектив комунікативних партнерів на предмет їх обговорення та, як наслідок, засвідчують мультиперспективність комунікативного процесу.
Посилання
Batsevych, Fedir. 2004. Osnovy komunikatyvnoyi linhvistyky. Kyiv: Akademiya.
Brown, Gillian. 1995. Speakers, Listeners and Communication: Explorations in Discourse Analysis. Cambridge: Cambridge University Press.
Bulatetska, Liudmyla. 1997. “Interpretatsiya predmeta dumky movtsya ta umovy yiyi komunikatyvnoi syntahmatyky”. Naukovyi visnyk VNU imeni Lesi Ukrainky 5: 8–10.
Bulygina, Tetyana. 1997. Yazykovaya kontseptualizatsyya mira. Moskva: Shkola “Yazyki russkoy kultury”.
Chafe, Wallace. 2003. The Analysis of Discourse Flow: The Handbook of Discourse Analysis. Blackwell Publishing.
Deyk, Toyn A. van. 1989. Yazyk. Poznaniye. Kommunikatsyya. Moskva: Progress.
Dijk, Teun A. van. 2008. Discourse and Context: A Sociocognitive Approach. New York: Cambridge University Press.
Duranti, Alessandro and Goodwin, Charles. 1995. Rethinking Context. Cambridge: Cambridge University Press.
Graumann, Carl F., Kallmeyer, Werner. 2002. Perspective and Perspectivation in Discourse. Amsterdam / Philadelphia: John Benjamins Publishing Company.
Gumperz, John J. 1982. Discourse Strategies: Studies in Interactional Sociolinguistics. Cambridge: Cambridge University Press.
Langacker, Ronald W. 2001. “Discourse in Cognitive Grammar”. Cognitive Linguistics 2: 43–188.
Makarov, Mikhail. 2003. Osnovy teorii diskursa. Moskva: Gnosis.
Susov, Ivan. 2009. Lingvisticheskaya pragmatika. Vinnitsa: Novaya kniga.
Vorontsona, Natalia. 2009. Komunikatyvna interaktsiia zi storonnim retsypiientom: lingvopragmatychnyi i kognityvnyi aspekty. Kremenets.
Cook, Robin. 1982. Fever. New York: New American Library.
Forster, Edward. 1998. A Room with a View. London: Penguin Books. 17. Maugham, W. Somerset. 1991. Of Human Bondage. New York: Bantam Classics.
