СИМВОЛІЧНІ Й АСОЦІАТИВНІ СКЛАДНИКИ КОНЦЕПТОСФЕРИ «ВИНО»

Анотація

У статті розглянуто символічно-асоціативний зміст концептосфери «вино» у французькій лінгвокультурі. Виявлено, що одним із компонентів цієї концептосфери є символічно-асоціативні уявлення французької лінгвокультурної спільноти про цей напій, сформовані на основі архаїчної, міфологічної, релігійної картин світу. Сакральна символіка вина є основою для її подальшого розвитку та еволюції в рамках французької мовної спільноти. У міфічній і релігійній картинах світу червоне вино здавна виступає як іпостась крові – густої рідини, що втілює життя. Релігійне використання вина народами Античності засновано на єдиному принципі: зв’язку, що об’єднує кров із соком винограду, землі та всіх істот. У християнській традиції вино постає біблійним символом мудрості, істини, спасіння, оновлення, Бога, гніву Господа. Сакральний символізм вина як переходу з одного стану до іншого відображено у французькій поезії ХІХ ст., де оспівують сп’яніння як просвітлення – перехід до іншого рівня свідомості. Вино є символом соціальної уніфікації, показником високого статусу та символом патріотизму. Через складну технологію виробництва та обмежену кількість людей, які мали змогу споживати цей напій, воно від самого початку слугувало показником соціальної диференціації суспільства. Вино слугувало мірилом вартості та подяки, налагодження соціальних стосунків і зв’язків, а також відображало статус та походження знатних осіб. Виявлено, що вино слугувало одним із символів уніфікації французької нації в складні для неї часи під час революцій та війни. Для об’єднання нації потрібно було створити картину єдиного народу, і загальна культура споживання вина надавала нації образу «спільності». У мовній картині світу Франції вино також відображено як напій, що вивільняє сміливість, є символом свята, революції та права на свободу.