МОЛОДІЖНИЙ СОЦІОЛЕКТ ТА ЙОГО МОВНІ ОСОБЛИВОСТІ

Анотація

Стаття присвячена аналізу молодіжного соціолекту та визначенню його мовних особливостей. Розглянуто поняття «соціолект» як такий, проаналізовано бачення соціолекту вітчизняними та зарубіжними науковцями. З’ясовано, що соціолект розглядають у безпосередньому зв’язку з його носіями, рівнем їхньої культури, духовними цінностями, переконаннями, віком тощо. Схарактеризовано різні підходи до класифікації і поділу соціолектів на групи, зокрема за Л. Ставицькою та В. Д. Бондалетовим. Молодіжний соціолект визначено як особливу, характерну для молодіжного середовища спеціалізацію загальнонаціональної мови, яка ґрунтується на загальній для всіх стилів системі фонетичних, граматичних і лексичних засобів. Визначено, що ключовими мовними характеристиками молодіжного соціолекту є вживання сленгу, не лише молодіжного, але і професійного, а також запозичень і з іноземних мов, так і з суміжних соціолектів, із якими взаємодіє молодіжний соціолект, зокрема з арґо. З’ясовано, також, що, крім запозичень, для поповнення лексики молодіжного соціолекту найбільш характерними словотворчими засобами є перенесення найменування за формою та якістю предмета (коли йдеться про подібність двох неживих предметів), а також переосмислення якості предмета і перенесення його ознаки на людину. Серед інших словотворчих засобів, поширених у молодіжному соціолекті, розглянуто також фономорфологічні засоби, а саме абсолютну і часткову редуплікації; афіксальні, особливо префікси інтенсивності; кодування з допомогою складів, букв та цифр; усічення початкових або кінцевих частин слова; абревіація. Окреслено перспективи подальшого вивчення молодіжних соціолектів як середовища розвитку і каналів поширення нового в загальнонаціональній мові.