ФОРМИ ТА ФУНКЦІЇ ДЕОНІМІВ, УТВОРЕНИХ ВІД ОНІМА MERKEL (ДО “ТЕОРЕТИЧНОГО КУРСУ ДРУГОЇ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ (НІМЕЦЬКОЇ)”)
Ключові слова:
медіаполітичний дискурс, деонім, онім, деонімізаціяАнотація
Статтю присвячено дослідженню деонімізації в сучасному німецькомовному медіаполітичному дискурсі. Зокрема, здійснено грунтовний аналіз деонімів, утворених від оніма Merkel, які міцно закріпилися в німецькому дискурсі. Це аргументовано, по-перше, тим, що Ангела Меркель – канцлер Євросоюзу – є знаковою постаттю на європейському рівні; по-друге, двоскладовому прізвищу притаманна фонетична гармонійність. У статті висвітлено передумови виникнення деонімів, утворених саме від оніма Merkel, які постійно «еволюціонують» під впливом змін в контексті політичної комунікації соціально-політичного життя канцлера Євросоюзу. Значимість у політиці фігури Ангели Меркель підтверджує факт виникнення неологізму “der Merkelismus” (“меркелізм”), який трактуємо як стиль, спосіб ведення політики. Лідер меркелізму (“Anführerin des Merkelismus”) прагне соціального консенсусу, спокою та стабільності, зважених політичних рішень. Проаналізовано типи деонімізації, притаманні сучасному німецькомовному медіаполітичному дискурсу. Виокремлено деонімну деривацію, деонімну конверсію та деонімне словоскладання. Визначено найпродуктивніший тип деонімізації в німецькомовному медіаполітичному дискурсі – деонімну деривацію. Творення деонімів на базі власного імені (оніма Merkel) за допомогою суфіксації і / чи префіксації супроводжено численними прикладами. Деонімну конверсію – перехід однієї частини мови в іншу без участі афіксів – презентовано на прикладі субстантивації. Висвітлено прагматичні функції деонімів, утворених від Merkel. З наведених прикладів зроблено висновок, що деоніми, утворені від оніма Merkel, володіють компонентом конотативного значення, акумулюють в собі об’ємну інформацію, привертають увагу своєю оригінальністю та виразністю, є маркерами гумору, іронії, сарказму.
Посилання
Галицька О. Б. Трансформація німецького деонімного простору (до “Теоретичного курсу другої іноземної мови (німецької)”) / О. Б. Галицька // Наук. зап. Націон. ун-ту “Острозька академія”. Серія “Філологічна” : зб. наук. пр. / укл. : І. В. Ковальчук, Л. М. Коцюк. – Острог : Вид. Нац. ун-ту “Острозька академія”, 2016. – Вип. 63. – С. 41–43.
Литвинова Т. И. Современный “меркелизм” в метафорах немецкого медиаполитического дискурса [Электронный ресурс] / Т. И. Литвинова // Филологические науки. Вопросы теории и практики. – Тамбов : Грамота, 2017. – № 10 (76) : в 3-х ч. – Ч. 1. – С. 130–133. – Режим доступа : www.gramota.net/materials/2/2017/10-1/34.html (дата обращения: 07.07.2018).
Das Verb “merkeln” [Elektronische Ressource]. – Verfügbar unter : https://schreibakademie.com/2012/05/das-verb-merkeln/ (zuletzt zugegriffen am 07.09.2018).
Schweickard W. “Deonomastik”. Ableitungen auf der Basis von Eigennamen im Französischen (unter vergleichender Berücksichtigung des Italienischen, Rumänischen und Spanischen) / Wolfgang Schweickard. – Tübingen : Max Nimeyer Verlag, 1992. – 438 s.
Wengeler M. Schäubleweise, Schröderisierung und riestern. Formen und Funktionen von Ableitungen aus Personennamen im öffentlichen Sprachgebrauch [Elektronische Ressource] / Martin Wengeler // Komparatistik Online. – 2010. – S. 79–98. – Verfügbar unter : http://publikationen.ub.unifrankfurt.de/opus4/frontdoor/deliver/ index/docId/18244/file/Martin_Wengeler_Schaeubleweise.pdf (zuletzt zugegriffen am 09.09.2018).