ЗМІНИ ГРАМАТИЧНОЇ НОРМИ В СУЧАСНІЙ ІСПАНСЬКІЙ МОВІ

Анотація

Стаття присвячена аналізу змін граматичної норми, що відбуваються в сучасній іспанській мові під впливом різноманітних факторів (внутрішніх і зовнішніх) та їх тлумаченню лінгвістами і новітніми граматичними виданнями. Вказано на необхідність перегляду ставлення до відхилення від норми та до граматичної помилки, особливо у випадках, коли мова йде про явища, відносно яких граматисти ще не дійшли спільної думки. У зв’язку з тестуванням знань (вступні тести до вузів, вступні тести до магістратури, тести з вузівських дисциплін), може виникати непорозуміння з приводу виправлених помилок. Виникає потреба визначити, які відхилення вважати помилковими, які вже нормованими, і особливостi, що межують з нормою. Зосереджено увагу на проблемі співставлення ще ненормованих, але розповсюджених в узусі лінгвістичних явищ, із помилковими. Спостережено, що останнім часом при викладанні іспанської мови як іноземної центр уваги зміщений із письмового мовлення на усне, більш афективне і експресивне, але де відхилень від норми ще більше. Одна з причин цього – поширення Інтернету. Зазначено, що значна кількість вчених останнім часом відмічає зближення літературної норми з розмовною, зростання варіативності мовних засобів у межах норми, її більшу демократичність і лібералізацію, пом’якшення норми за рахунок пом’якшення її директивної функції, що в сучасних іспанських граматиках означено як“serecomiendaevitar” (рекомендовано не вживати). Акцентовано увагу на тому, що ситуація з граматичною нормою в Іспанії ускладнена ще й тому, що ця країна сформована із регіонів, кожний із яких розмовляє на своїй мовi або діалектi, що не сприяє укріпленню єдиної норми в країні. На захисті єдності лінгвістичної норми стоїть дуже консервативна Граматика Іспанської Королівської Академії. Хоча в останніх її виданнях сконцентровано увагу на поліцентризми іспанської лінгвістичної норми. Підтверджено відставання директивних граматичних видань від фіксації узуальних явищ як нормативних на прикладі вживання герундію в атрибутивній функції (іспанські граматисти називають його некоректним), у сучасній кодифікованій професійній університетській нормі, де він навіть субстантивувався (el/ladoctorando (-a) (докторант (-ка)) і є вживаним в документах та серед тематичних слів до розділу Вища освіта в підручнику для підготовки до складання екзамену з іспанської мови як іноземної (DELE), рівень С1.