ІНШОМОВНА ЛЕКСИКА ЯК ТВІРНА БАЗА СУЧАСНИХ ПРІЗВИСЬК ЖИТЕЛІВ ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз твірних лексем прізвиськ жителів Західного Полісся, що відображають іншомовні реалії та засвідчують уживання міжмовних запозичень. Диференційовано зібраний антропонімний фактаж щодо лексичної твірної бази і виокремлено неофіційні найменування з іншомовними компонентами. Усі прізвиська з утвореннями-запозиченнями, які ввійшли до дослідницького арсеналу, розподілено на лексико-тематичні групи. Кожен антропонім проаналізовано з погляду мотиваційної характеристики. Виявлено, що прізвиська виступають основною антропонімною категорією в народно-побутовій комунікації та в соціальних мікроспільнотах. На Західному Поліссі переважно послуговуються говірковими варіантами терміна прізвисько: назва по-вуличному, прозвисько вулицьке, менюха, видумка, визвисько, поганяло, кличка / кликуха. Докладно проаналізовано неофіційні назви, що постали від запозичених імен, іншомовних апелятивів, імен і прізвищ зарубіжних політиків, історичних осіб, акторів, спортсменів, громадських діячів, героїв реклам, кіно- і мультигероїв. З’ясовано, що вуличні назви, утворені від іншомовних реалій, – це переважно сучасні прізвиська, які з’явилися порівняно недавно. Такі неофіційні найменування функціонують здебільшого в учнівських та студентських, робітничих колективах, творцями та носіями цих назв виступає молодь. Найбільше запозичень виявлено з російської та польської мов, що зумовлено постійними міжмовними контактами та історичними умовами. Серед твірної бази індивідуальних західнополіських прізвиськ за зовнішніми і внутрішніми особливостями, родом зяняття і професією продуктивними стали інтерферентні лексеми з англійської мови. Спорадично в неофіційному іменнику поліщуків фіксуємо запозичення з французької, німецької, іспанської, білоруської, єврейських та інших мов.