МОДЕЛІ ПСИХОЛІНГВІСТИЧНОГО СПРИЙНЯТТЯ СЕМАНТИКИ ГРАФІЧНИХ СИМВОЛІВ ПЕРЕКЛАДАЦЬКОГО СКОРОПИСУ

Анотація

У статті висвітлено питання, які стосуються розвитку знакової системи, мови, мовлення, моделей сприйняття семантики знака в контексті інформаційно-комунікативних особливостей сучасного світу послідовного перекладу. У науковому доробку акцентується увага на перекладацькому скорописі як елементі знакової системи для фіксації не слів, а думок у вигляді графічних символів, здатних акумулювати і конденсувати вхідну інформацію, покращувати увагу та полегшувати оформлення вихідної інформації готового перекладу. Представлено його роль і суть у психолінгвістичному сприйнятті іншомовного мовлення. Окреслено причини, які зумовлюють потребу проведення такого дослідження. На основі описаної специфіки семантики графічних символів скоропису подано схему, за якою здійснюється порівняння двох знакових систем мов. Показано, як створюється реальна дійсність чужого мовного середовища з реалізацією свого задуму та переосмисленням ряду фактів й явищ для легшого сприйняття при перекладі. Охарактеризовано види пам’яті, які при цьому задіюються і як відбувається їхнє шарування. Звернено особливу увагу на психолінгвістичний аспект сприйняття символів і знаків, про які йдеться в цій статті. На основі цього показано особливості побудови моделей у рамках вищезгаданого феномену й представлено власну модель лінгвістично-прагматичного мовленнєвого акту, спрямованого на створення знака, подібного до піктограми чи ідеограми з урахуванням шарів пам’яті в її сховищі. Описано, як відбувається виявлення логічних зв’язків, як зменшити психологічне навантаження на пам’ять перекладача й економити час при відтворенні головної думки. Визначено за формулою обсяг лексичних одиниць на різних рівнях мовної свідомості і представлено результати дослідження шарової організації пам’яті, психологічної інтерпретації лексичного фону, який покладений в основу пам’яті змісту при послідовному перекладі. Представлено рекомендації для кращого утримання в пам’яті великого обсягу інформації з метою передачі її іншою мовою. Окреслено перспективні напрямки дослідження проблеми з попереднім аналізом здобутків, зроблених у цій сфері.