ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНИЙ ДИСКУРС: ВИЗНАЧЕННЯ, КОНСТИТУТИВНІ ОЗНАКИ ТА ПРИНЦИПИ АНАЛІЗУ

Автор(и)

  • Ольга Качмар

Ключові слова:

психотерапевтичний дискурс, аналіз, ознака, хронотоп, стратегія, тактика

Анотація

У статті розглядається характеристика психотерапевтичного дискурсу: його визначення, конститутивні ознаки та принципи аналізу. Визначено актуальність дослідження, зумовлену тим, що теорія дискурсу є однією з найбільш розвинених царин сучасної антропоцентричної лінгвістики, разом з тим психотерапевтичний дискурс ще недостатньо висвітлений у науковій літературі з мовознавства. Зазначено, що психотерапевтичний вплив є поширеним типом комунікативної активності, однак його тактико-статегічний потенціал ще не був предметом спеціального лінгвістичного аналізу. Унаслідок проведеного дослідження здійснено аналіз наукових та словникових визначень термінів психотерапія та психотерапевтичний дискурс, схарактеризовано ключові конститутивні ознаки психотерапевтичного дискурсу. Окрім того, висвітлено основні принципи аналізу психотерапевтичного дискурсу. У запропонованій статті актуальним є узагальнене розуміння психотерапії як способу надання допомоги здоровим людям в ситуаціях із психологічними труднощами. Оскільки пріоритетним у нашому дослідженні є комунікативний аспект, визначення психотерапії трактується як діяльність, спрямована на глибинне проникнення в особистість і здійснення прогресивних зрушень у її взаємодії зі світом через зміну само- і світосприймання та передбачає створення умов для повноцінного становлення особистості. Зазначено, що аналіз психотерапевтичного дискурсу базується на принципах суб’єктності, діалогічності, ідеологічності, інтенціональності та контекстуальності. Перелічені принципи аналізу не залежать від конкретної психотерапевтичної школи, оскільки виокремлення тактико-стратегічного потенціалу зумовлене специфікою психотерапевтичного спілкування, яке визначається розподілом комунікативних ролей і позицій учасників терапевтичного процесу. З урахуванням результатів дослідження відзначено, що особливої уваги під час лінгвістичного опису аналізованого дискурсу потребують учасники психотерапевтичного сеансу – психотерапевт та клієнт, що слугує перспективою подальших студій.

Посилання

Булюбаш И. Д. Я тебя слышу. Феномены языка и речи в практике гештальт-терапевта / И. Д. Булюбаш. – Самара : Издат. Дом «БАХРАХ-М», 2014. – 272 с.

Бушев А. Б. Психотерапевтическая риторика : монография / А. Б. Бушев, А. К. Зиньковский, М. Г. Агкацева. – Тверь : ООО «Издательство «Триада», 2013. – 256 с.

Калина Н. Ф. Лингвистическая психотерапия / Н. Ф. Калина. – Киев, 1999. – 426 с.

Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс / В. И. Карасик. – М. : Гнозис, 2004. – 309 с.

Касавин И. Т. Текст. Дискурс. Контекст. Введение в социальную эпистемологию языка / И. Т. Касавин. – М. : «Канон+», 2008. – 544 с.

Основи практичної психології / В. Панок, Н. Чепелева, Т. Титаренко. – К. : Либідь, 2001. – 534 с.

Психотерапия детей и подростков / под ред. Х. Ремшмидта ; пер. с нем. – М. : Мир, 2000. – 656 с.

Сумина Н. В. Семантические и прагматические характеристики психотерапевтического дискурса : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.19 / Н. В. Сумина. – Нальчик, 2016. – 170 с.

Цапкин В. Н. Единство и многообразие психотерапевтического опыта / В. Н. Цапкин. – М. : МГППУ, 2004. – 199 с.

Collins COBUILD. Advanced Learner’s English Dictionary. – Harper Collins Publishers, 2004. – 1712 p.

Longman Dictionary of English Language and Culture. – Harlow : Longman, 2004. – 1568 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-22

Як цитувати

Качмар, О. (2021). ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНИЙ ДИСКУРС: ВИЗНАЧЕННЯ, КОНСТИТУТИВНІ ОЗНАКИ ТА ПРИНЦИПИ АНАЛІЗУ. Актуальні питання іноземної філології, (8), 132–137. вилучено із http://journals.vnu.volyn.ua/index.php/philology/article/view/2636