ТОЧКА ЗОРУ ЯК ЗАСІБ МОДЕЛЮВАННЯ НАРАТИВУ

Анотація

У статті досліджена одна із важливих аналітичних категорій наратологічного дискурсу – точка зору. Підхід до розуміння точки зору пов’язаний із розумінням перспективи, що дистанціює сам погляд та подію. Теоретичне обґрунтування й дослідницька перспектива цієї категорії спирається на три основні аспекти: поняття події та її наратологічна проекція, диференціація сприйняття певної події та її передачі, а також диференціація точки зору за суттєвими для презентації нарації рівнями. Показано, що складний комплекс авторських інтенцій, що становить основу об’єктивних чинників пізнання твору, мотивує та спрямовує рецептивну позицію. Водночас автономне життя твору поза цим авторитетом активізує суб’єктивність читання та осмислення наративних ситуацій. Конфігурація події набуває особливого статусу, і точка зору стає засобом фіксації найбільш значущих серед запитань, сформульованих чи окреслених літературно-художнім твором. Точка зору подає широку пропозицію індиціональних знаків, що висловлюють позицію чи то наратора, чи то когось із персонажів, чи то конкретизують «місця недовисловлення» в тексті. Отож, процес автономізації смислу твору зумовлений передусім наявністю в його матерії впорядкованої системи втілення точки зору.