ІДЕОЛОГЕМА ОПОВІДАНЬ “ЦИКЛУ НЕЗРИМОГО” Е.-Е. ШМІТТА НА ПРИКЛАДІ ОПОВІДАНЬ “МСЬЄ ІБРАГІМ І КВІТИ КОРАНУ”, “ОСКАР І РОЖЕВА ПАНІ”, “БОРЕЦЬ СУМО, ЯКИЙ НІЯК НЕ МІГ ПОГЛАДШАТИ”, “ДИТЯ НОЯ”

Анотація

Оповідання “Циклу незримого” Е.-Е. Шмітта розглянуто, як філософські оповідання. Кожне з оповідань присвячене певній релігії або кільком релігіям, які протиставляються. Письменник стоїть на межі морально-етичного експериментування, що не може не зачіпати сферу ідеології та особистої психології. Тексти Е.-Е. Шмітта викладені досить простою мовою і є доступними для читача з будь-яким освітнім рівнем. У всіх творах “Циклу незримого” головні герої – діти й підлітки, котрі переживають складнощі, долають дорослі проблеми. Але призначені ці твори все ж таки не для дітей. Було б правильним сприймати книги Е.-Е. Шмітта як казки для дорослих, як “філософію на виріст”. В оповіданнях Е.-Е. Шмітта оспівано ідеї універсального гуманізму, релігійної терпимості, всепрощення, єдності протилежностей. Кожне з оповідань “Циклу незримого” присвячене одній із релігій. Прочитання творів без знання основних засад релігії не може бути об‟єктивним. Це дослідження є спробою вмотивувати деякі властивості поетики оповідань Е.-Е. Шмітта, крім того, навіть сам послідовний аналіз малої прози Е.-Е. Шмітта – новизна на теренах української науки. У творах Е.-Е Шмітта наявна драма людської душі, яка розігрується в хаотично багатошаровій, полівалентній світобудові. Ідея повторювальності, циклічності й відносності відіграє важливу стилістичну роль. Наявне зведення в єдине протилежних та взаємовиключних понять, неординарна логіка розуміння, поєднання трагічного і комічного, високого і низького. У творах порушено одвічне питання взаємин батьків і дітей, де з позитивного боку представлене виховання дитини за допомогою взаємного спілкування. У малій прозі Е.-Е. Шмітта чітко простежено дихотомію “ментор–учень”, де доросла людина, хоча і переважно, але не завжди виступає в ролі вчителя. Пропонована стаття дає загальну характеристику найбільш уживаних ідеологем оповідань “Циклу незримого” Е.-Е. Шмітта.