СЕМАНТИЧНІ ЗМІНИ У ВЛАСНИХ НАЗВАХ

Анотація

Дослідження епонімів із позиції контрастивної лінгвістики є багатообіцяючим напрямом дослідження, адже досі наукові дослідження в цій сфері мали спорадичний та вибірковий характер. Відтак, існує необхідність розробити загальну науково-методологічну базу для студіювання цієї частини лексичного складу. У статті розглянуто семантичні зміни при утворенні епонімів в англійській та українській мовах. Матеріалом для аналізу стали 250 епонімів кожної мови, вибраних із етимологічних словників. Вивчення семантичних змін проведено на основі виділення п‟яти типів семантичних змін (розширення значення, звуження значення, перенос найменування, тобто метафоричний чи метонімічний зсув, деградація значення та елевація значення). Встановлено, що в обидвох мовах більшість семантичних змін відбуваються за типом метонімічного зсуву. Розроблено типологію семантичних зсувів в утворенні епонімів та виведено чотирнадцять типів семантичних зсувів. Типологія наразі є базовою і розширюватиметься впродовж дослідження зі збільшенням кількості досліджуваних епонімів. Встановлено, що значення нових епонімів тісно пов‟язані зі змістом, що їх надають вихідні слова. Результати дослідження свідчать, що найчастішою основою для утворення нового епоніма є ім‟я людини, а також назва міста чи географічної місцевості. Проаналізовано та наведено приклади кожного типу в обидвох мовах. Виявлено, що подібність між відповідними типами в англійській та українській мовах є досить високою. Відмінності пояснюються культурними, історичними й іншими екстралінгвальними чинниками. Запропоновано напрями подальшого досліження епонімів, зокрема поглиблена розробка типології семантичних змін при утворенні епонімів, а також детальне дослідження впливу екстралінгвальних чинників на утворення епонімів в обидвох мовах.