СЮЖЕТНІ СТРАТЕГІЇ ІСТОРИЧНОГО ДЕТЕКТИВУ: ЗАКОНОМІРНОСТІ ТА ЖАНРОВА СВОЄРІДНІСТЬ

Автор(и)

  • Наталія ГРИЦАК Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка https://orcid.org/0000-0003-4744-7072
  • Ольга СОБЧУК Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка https://orcid.org/0000-0003-3652-9494

DOI:

https://doi.org/10.32782/2410-0927-2025-23-4

Ключові слова:

історичний детектив, сюжетні стратегії, наратив, композиційні елементи, історичний контекст, українська та зарубіжна проза

Анотація

У статті досліджено сюжетні стратегії історичного детективу як літературного феномену, що поєднує детективну інтригу з реконструкцією минулого та дозволяє переосмислювати історичні події й соціальні практики. Автори аналізують жанр з позицій наративології та теорії літератури, приділяючи особливу увагу композиційним елементам сюжету – експозиції, зав’язці, кульмінації та розв’язці – та їхній ролі у створенні динамічної сюжетної напруги. Розглянуто концепцію «подвійної історії», згідно з якою детективний наратив включає історію злочину та історію його розслідування, що дозволяє одночасно відтворювати таємничий інцидент минулого та процес його пізнання слідчим. Детективний роман визначається як «нарратив нарративів», що демонструє загальні принципи структурування оповіді та водночас виконує ідеологічні функції жанру. Аналіз сучасних зарубіжних досліджень показує інтеграцію у сюжет соціально-політичних проблем минулого й сучасності, що робить піджанр значущим для культурних і історичних студій. Особлива увага приділяється феміністичним трансформаціям жанру. Традиційні риси героїнь – покірність і пасивність – поступаються місцем рішучості та самостійності мислення, що впливає на структуру сюжету та перетворює детективну історію на більш комплексний і багатовимірний наратив. В українському літературознавстві наративні та сюжетні проблеми розглядаються через постструктуралістські підходи та дослідження надрівневих утворень тексту. Теоретичні праці з аналізу композиційних елементів сюжету та взаємодії персонажів надають методологічні інструменти для глибокого вивчення сюжетотворчих механізмів. У статті доведено, що історичний детектив характеризується інтеграцією детективної інтриги та історичного контексту, де сюжет формується через взаємодію персонажів, історичних подій і художніх образів. Жанрова специфіка полягає у «подвійній історії» – одночасній розгадці злочину та рефлексії над минулим, що створює багатовимірний наратив, органічно поєднуючи інтригу й історичну достовірність. Перспективи подальших досліджень полягають у порівняльному аналізі українських і зарубіжних історичних детективів, вивченні впливу історичного контексту на сюжетотворення та композицію творів, а також у дослідженні фемінізації жанру й її впливу на динаміку наративу.

Посилання

Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. Київ, 2001. 488 с.

Лисенко Н. Специфіка надрівневих утворень художнього тексту. Вісник Донбаського державного педагогічного університету. Серія : Теоретичні й прикладні проблеми сучасної філології. 2019. Вип. 9. ч. 2. С. 93–98.

Мельничук О., Гриців Н. Наратологія: постструктуралістське розуміння художнього тексту. Академічні студії. Серія «Гуманітарні науки», 1. 2023. C. 76–83. https://doi.org/10.52726/as.humanities/2023.1.11

Пахаренко В. Основи теорії літератури. Київ, 2009. 296 с.

Bergmann H. Between Obedience and Freedom, Woman’s Role in the Mid-Nineteenth Century Industrial Novel. University of Goteborg, 1979. 169 p.

Brooks P. Reading for the Plot. Narratology. Routledge, 2014. P. 251–261.

Cawelti John G. The Formula of the Classical Detective Story. In Adventure, Mystery, and Romance: Formula Stories as Art and Popular Culture. Chicago and London : University of Chicago Press. 1976. Р. 137.

Kniesche Thomas W. Contemporary German Crime Fiction: A Companion. Vol. 7. Walter de Gruyter GmbH & Co KG, 2019. 345 p.

Mattisson J. The two stories of detective fiction. Text Analysis Symposium at Kristianstad University. April 2014. Kristianstad University Press, 2014. P. 59–67.

McChesney A. Detective Fiction in a Post-Truth World: Eva Rossmann’s Patrioten. Humanities. 2020. Вип. 9, № 1. 15 р. http://dx.doi.org/10.3390/h9010015

Merivale P., Sweeney S. E., eds. Detecting Texts: The Metaphysical Detective Story from Poe to Postmodernism. Philadelphia : University of Pennsylvania Press. 1999. 305 p.

Reddy Maureen T. Sisters in Crime: Feminism and the Crime Novel. New York: Continuum, 1988. 188 p.

Rowland S. From Agatha Christie to Ruth Rendell. Palgrave Macmillan, 2001. 236 p.

Thomas Ronald R. Detective Fiction and the Rise of Forensic Science. Cambridge : Cambridge University Press. 1999. 339 p.

Todorov T. The Typology of Detective Fiction. In The Poetics of Prose. Ithaca : Cornell University Press. 1977. Р. 42–52.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-30

Як цитувати

ГРИЦАК, Н., & СОБЧУК, О. (2025). СЮЖЕТНІ СТРАТЕГІЇ ІСТОРИЧНОГО ДЕТЕКТИВУ: ЗАКОНОМІРНОСТІ ТА ЖАНРОВА СВОЄРІДНІСТЬ. Актуальні питання іноземної філології, (23), 30–36. https://doi.org/10.32782/2410-0927-2025-23-4