СЮЖЕТНІ СТРАТЕГІЇ ІСТОРИЧНОГО ДЕТЕКТИВУ: ЗАКОНОМІРНОСТІ ТА ЖАНРОВА СВОЄРІДНІСТЬ

Анотація

У статті досліджено сюжетні стратегії історичного детективу як літературного феномену, що поєднує детективну інтригу з реконструкцією минулого та дозволяє переосмислювати історичні події й соціальні практики. Автори аналізують жанр з позицій наративології та теорії літератури, приділяючи особливу увагу композиційним елементам сюжету – експозиції, зав’язці, кульмінації та розв’язці – та їхній ролі у створенні динамічної сюжетної напруги. Розглянуто концепцію «подвійної історії», згідно з якою детективний наратив включає історію злочину та історію його розслідування, що дозволяє одночасно відтворювати таємничий інцидент минулого та процес його пізнання слідчим. Детективний роман визначається як «нарратив нарративів», що демонструє загальні принципи структурування оповіді та водночас виконує ідеологічні функції жанру. Аналіз сучасних зарубіжних досліджень показує інтеграцію у сюжет соціально-політичних проблем минулого й сучасності, що робить піджанр значущим для культурних і історичних студій. Особлива увага приділяється феміністичним трансформаціям жанру. Традиційні риси героїнь – покірність і пасивність – поступаються місцем рішучості та самостійності мислення, що впливає на структуру сюжету та перетворює детективну історію на більш комплексний і багатовимірний наратив. В українському літературознавстві наративні та сюжетні проблеми розглядаються через постструктуралістські підходи та дослідження надрівневих утворень тексту. Теоретичні праці з аналізу композиційних елементів сюжету та взаємодії персонажів надають методологічні інструменти для глибокого вивчення сюжетотворчих механізмів. У статті доведено, що історичний детектив характеризується інтеграцією детективної інтриги та історичного контексту, де сюжет формується через взаємодію персонажів, історичних подій і художніх образів. Жанрова специфіка полягає у «подвійній історії» – одночасній розгадці злочину та рефлексії над минулим, що створює багатовимірний наратив, органічно поєднуючи інтригу й історичну достовірність. Перспективи подальших досліджень полягають у порівняльному аналізі українських і зарубіжних історичних детективів, вивченні впливу історичного контексту на сюжетотворення та композицію творів, а також у дослідженні фемінізації жанру й її впливу на динаміку наративу.