ФОНОСТИЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НІМЕЦЬКОМОВНИХ ЕМОЦІЙНИХ ВИСЛОВЛЕНЬ (ЕМОЦІЯ ГНІВУ)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2410-0927-2021-14-1

Ключові слова:

просодія, інтонація, емоційне мовлення, базові емоції

Анотація

Метою дослідження є аналіз фонетичних характеристик емоційних висловлень на прикладі базових емоцій «холодного» та «гарячого» гніву та визначення ролі компонентів інтонації під час вираження емоцій в мовленні. У статті описано фонетичні характеристики у спонтанному мовленні носіїв німецької мови Німеччини та встановлено певний набір просодичних характеристик, який притаманний для обраних емоцій. А також описано спільні та відмінні риси основних просодичних характеристик емоційно нейтрального та емоційно маркованого мовлення для кожної з емоцій. Для досягнення мети дослідження був використаний комплексний метод аудитивного та інструментального аналізу матеріалу. Аудитивний аналіз дозволив виявити відмінності просодичних особливостей німецької нейтральної та емоційної мови з точки зору визначення напряму руху мелодики, темпу і гучності мовлення дикторів. Інструментальний аналіз мовленнєвого матеріалу проводився за допомогою програми PRAAT. Versus 4.5 і дозволив отримати дані щодо частоти основного тону (ЧОТ) в Гц, інтенсивності в дБ і тривалості пауз в мс і встановити основні акустичні кореляти емоційного і нейтрального мовлення. Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що в роботі встановлено спільні та специфічні просодичні характеристики, які визначають німецькомовне емоційне мовлення для базових емоцій «холодного» та «гарячого» гніву, представлених варіативністю тональних, динамічних та темпоральних акустичних характеристик мовлення. У ході дослідження встановлено, що маркерами, які слугують для ідентифікації в мовленні емоції ««гарячого» та «холодного» гніву», є короткі паузи, пришвидшений темп мовлення, ширший діапазон інтенсивності, висхідна крутизна зміни частоти основного тону, середній частотний діапазон. реалізації фраз для ««гарячого» гніву», середній та розширений – для ««холодного» гніву».

Посилання

Борисова А. А. Восприятие эмоционального состояния человека по интонационному рисунку речи. Вопросы психологии, 1989. С. 117–124.

Клименко М. С. Розробка структури системи розпізнавання емоційного стану диктора. Штучний інтелект, 2016. № 1. С. 17–26.

Клименко М. С. Удосконалений метод розпізнавання емоційного стану диктора із семантичним аналізом змісту. Штучний інтелект, 2018. № 1 (79). С. 22–27.

Пашина А. Х., Морозов В. П. Опознавание личности человека по голосу на основе его инвертированного во времени звучания. Психологический журнал, 1990. С. 70–78.

Пиотровская Л. А. Эмотивность и дейксис. Российский государственный педагогический университет им. А. И. Герцена, Санкт-Петербург, 2014. С. 321–332.

Цеплитис Л. К. Анализ речевой интонации. АН ЛатвССР. Ин-т языка и литературы им. Андрея Упита. Рига : Зинатне, 1974. 272 с.

Berkowitz L., Harmon-Jones E. Toward an Understanding of the Determinants of Anger. Emotion, vol. 4, No. 2, 2014. P. 107–130.

Biassoni F., Balzarotti S., Giamporcaro M., Ciceri R. Hot or Cold Anger? Verbal and Vocal Expression of Anger While Driving in a Simulated Anger-Provoking Scenario. Università Cattolica del Sacro Cuore of Milan, Italy, 2016. P. 1–10.

Fairbanks G., Pronovost W. An experimental study of the pitch characteristics of the voice during the expression of emotion. Speech Monographs, 1939. P. 87–104.

Medeiros H., Moniz H., Batista F., Trancoso I., Meinedo H. Experiments on automatic detection of filled pauses using prosodic features, Lisbon, Instituto Universitário de Lisboa, 2013. 11 p.

Sendlmeier W., Klasmeyer G. Voice and Emotional States. Berlin, 2000. S. 339–357.

Steriopolo O. Theoretische Grundlagen der deutschen Phonetik. Winnyzja, 2004. 320 S.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-24

Як цитувати

БАЛАКІРЄВА, Г. (2022). ФОНОСТИЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НІМЕЦЬКОМОВНИХ ЕМОЦІЙНИХ ВИСЛОВЛЕНЬ (ЕМОЦІЯ ГНІВУ). Актуальні питання іноземної філології, (14), 3–9. https://doi.org/10.32782/2410-0927-2021-14-1