ФУНКЦІОНУВАННЯ КОНЦЕПТУ «СВІЙ/ЧУЖИЙ/ІНШИЙ» У CУЧАСНІЙ ПОЛЬСЬКІЙ ЕМІГРАЦІЙНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

Анотація

Протягом останніх десятиліть питання культурного функціонування емігранта закордоном у сучасній гуманітаристиці є важливим та актуальним. На нашу думку, ідентичність людини, а особливо ідентичність емігранта, найповніше можна дослідити та описати у межах концепту «свій/чужий/інший». Відтак у статті ставимо собі за мету представити образ емігранта як прибулого, стороннього, нетутешнього у межах концепту «свій\чужий\інший» на прикладі збірки репортажів Еви Вінницької «Angole»1. Методологія. У своїй роботі використовуємо загальнонаукові та лінгвістичні прийоми. За допомогою структурного та описового методів ми зібрали, систематизували та охарактеризували теоретичні положення, що стосуються концепту «свій-чужий», зіставний метод використали при аналізі цього концепту у працях не лише польських, але і інших зарубіжних дослідників. Елементи етимологічного методу та метод словникох дефініцій були важливими для з’ясування етимології окремих польських мовних одиниць. Завдяки інтерпретаційно-текстовому та контекстологічному методам вдалось дослідити функціонування концепту «свій-чужий» у творах польської емігаційної літератури. У своємо дослідженні також акцентуємо увагу на етнокультурному аспекті концепту, тобто описуємо його як модель, що базується на усвідомленні того значення, яке має певна національна культура в житті соціуму та емігранта зокрема. Наукова новизна. Уперше в польському та українському літературознавстві проаналізовано функціонування концепту «свій/чужий/інший» у польській еміграційній літературі на прикладі збірки репортажів Еви Вінницької «Angole»; крізь призму літератури представлено образ емігранта як чужого та/або іншого. Окрім того, зроблено спробу визначити унікальність аспекту «іншості» емігранта. Досліджено причини виключення емігрантів із суспільного життя через їхню іншість/чужість. Висновки дослідження. Нерозуміння своєї (особливо національної) ідентичності породжує у емігрантів переконання, що вони вже не є членами «нормального світу», що вони завжди будуть чужими, іншими, не сприйнятими, а значить, і ворожими для суспільства, в якому живуть.