ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ФАНФІКШЕН ЯК ЖАНРУ ВТОРИННОЇ КОМУНІКАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2410-0927-2021-14-16Ключові слова:
вторинна комунікація, жанр, фанфікшен, фандомАнотація
Стаття присвячена висвітленню історії становлення та розвитку фанфікшен як жанру вторинної комунікації. Роботу виконано в межах комунікативної лінгвістики. Фанфікшен як жанр сучасного Інтернет дискурсу є вторинним текстом, тобто написаним за мотивами, сюжетом тощо із оригінальним твором. Історія фанфікшена безпосередньо пов’язана з історією фан-спільнот або фандомів, оскільки одна з визначальних характеристик фанфікшену – це його спрямованість на фанів. Любителі наукової фантастики стали користуватися поняттям «фандом» для позначення своєї спільноти ще в 20-х роках XX століття. Вперше масовий сплеск фанфіків зафіксовано наприкінці 60-х років, коли на екрани вийшов серіал Star Trek: The Original Series. За час показу шанувальники серіалу підготували друкований варіант збірки, написаних ними фанфіків. Дослідники сходяться на думці, що поширення інтернету стало переломною подією в історії фандомів та фанфікшену. Глобальна мережа дозволила обійти всі обмеження і бар’єри, що існували раніше: поширення текстів стало секундною справою, з’явилися величезні можливості для комунікації читачів один з одним та з авторами, доступ до спільноти-фандомів став максимально простим. Ранні роботи про фанфіки часто розглядали це явище з гендерної точки зору, оскільки практика фанфіку переважно жіноча. Найпоширенішим джерелом для дослідження фанфіків були фандомні матеріали з популярних на той час телесеріалів. Основним фокусом вивчення фандомів були практики та цінності їх учасників, характеристики фана як особистості, а також відмінні риси культури, яку створили учасники фандомів. Історія фанфікшену та його дослідження пройшла довгий шлях від негативної інтерпретації до повноцінного вивчення в межах літературознавства, Інтернет лінгвістики та комунікативної лінгвістики. Перспективним продовженням даного дослідження є розгляд типології жанрів англомовного фанфікшену.
Посилання
Андреев А. В. С e t e r a. Манифест Сетевой Литературы, или Личный Опыт Поэтической Независимости. Теория литературы. 1997. URL: http://www.netslova.ru/esse/manif.html (дата звернення: 28.10.2021).
Дев’ятко Н. В. Фанфікшен як новітній тип молодіжної літературної творчості: психологічні і соціальні аспекти. ADVANCES OF SCIENCE: Proceedings of articles the international scientific conference. Czech Republic, Karlovy Vary – Ukraine, Kyiv, 28 September 2018 / Editors prof. L. N. Katjuhin, I. A. Salov, I. S. Danilova, N. S. Burina. Kyiv : MCNIP, 2018. C. 581–591.
Денисова А. И. Фанфикшн как субкультура и феномен массовой литературы. Аналитика культурологии. 2012. № 24. С. 141–143.
Елисеева А. Д. Феномен фанфикшена в эпоху цифровых технологий. Многомерность общества: цифровой поворот в гуманитарном знании: 3-й молодежный конвент : материалы международной студенческой конференции 14–16 марта 2019 года. Екатеринбург : Издательство Уральского университета, 2019. С. 61–63.
Ионова С. В. Традиционные и новые формы лингвистической вторичности. Вестник Волгоградского государственного университета. Серия 2: Языкознание, no. 3. 2013. С. 27–33.
Попова С. Н. Лингвостилистика фанфикшн: на материале англоязычных сайтов, посвященных творчеству Дж. Р. Р. Толкина : дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. 2009. 187 с.
Прасолова К. А. Фанфикшн: литературный феномен конца XX – начала XXI века: творчество поклонников Дж. К. Ролинг : дис. ... канд. філол. наук: 10.01.03. Калининград, 2009. 261 с.
Coppa, F. A Brief History of Media Fandom. Fan fiction and fan communities in the age of the Internet, ed. Busse K. and Hellekson K. NC, 2006. 41–59.
Crystal D. The scope of Internet linguistics. 2005. URL: https://web.archive.org/web/20110726112040/http://www.davidcrystal.com/DC _articles/Internet2.pdf (дата звернення: 28.10.2021).
Jenkins H. Textual poachers: Television fans and participatory culture. London: Routledge, 1992. 424 p.
Rosenblatt B. The Great Game and the copyright villain. Transformative Works and Cultures. 2017. № 23. URL: https://doi.org/10.3983/twc.2017.0923 (дата звернення: 28.10.2021).