ЛІНГВОДИСКУРСИВНА МОДЕЛЬ ТОКСИЧНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ КОМУНІКАЦІЇ В МЕДІАСЕРЕДОВИЩАХ США, ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ Й УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2410-0927-2021-14-20Ключові слова:
лінгводискурсивний, модель, токсичний, політична комунікація, вербальний, невербальний, екстралінгвальний, США, Велика Британія, Україна, медіасередовище, контрастАнотація
Статтю присвячено побудові лінгводискурсивної моделі токсичної політичної комунікації та визначенню дискурсивних контрастів у медійних середовищах США, Великої Британії та України. Під токсичною політичною комунікацією розуміється такий тип взаємодії, який характеризується високим ступенем агресивної (вербальної та/або невербальної) поведінки різних учасників политичного дискурсу, яка завдає моральної шкоди або дискримінує опонента за расою, національністю або гендером, внаслідок чого такого політика (політиків) сприймають і потім визначають як токсичного (токсичних). Модель токсичної політичної комунікації враховує в межах адресантно-адресатного ланцюга механізми дискурсивного вираження токсичності (токсичне висловлення/вчинок/жест), модуси розгортання токсичного ефекту (прямий, непрямий, опосередкований), механізми сприйняття й формування іміджу політика (токсичний vs. позитивний) в медіасередовищах відповідних країн. До вербальних форм вираження токсичності відносимо расистські, націоналістські, ксенофобські, сексистські та інші дискримінуючі висловлення, що принижують особистість політичного опонента і завдають йому психологічної та/або іміджевої шкоди. Невербальні форми вираження токсичності поділяємо на просодичні та жестово-мімчні форми, до яких належить агресивна, уїдлива, принизливо-заступницька, пафосна тональність мовлення, жестикуляція, яка порушує особистісні межі співрозмовника, перебільшена міміка. До екстралінгвальних форм відносимо кольорову гаму, символіку, одяг, місце, підбір музики та ін., які посилюють пошкоджуючий ефект дій/висловлень політика, якого у медіа визначають як токсичного. Дискурсивні контрасти токсичної політичної комунікації в медіасередовищах США, Великої Британії й України визначаються актуальними для кожної з країн інформаційними подіями, наприклад, RACISM & INTOLERANCE TOWARDS IMMIGRANTS (США), PARTYGATE(Велика Британія), ЗРАДА (Україна) та ін. Спільним для трьох дискурсів є агресивно-емоційний тип токсичного політика, висловлення/меседжі якого характеризуються нанесенням психологічної шкоди опоненту через пряму дискредитацію, або опосередкованих моральних збитків неприсутнім третім особам/суспільству.
Посилання
Ковалевська А. В. Нейтралізація патогенних дискурсів: стратегія спростування. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія. 2020. Випуск 31. С. 132–141. DOI: 10.24919/2308-4863/34-2-24
Москвин Д. Визуальные репрезентации в политике и перспективы визуальных методов исследований в политической науке. Символическая политика. 2012. 1. С. 81–84.
Сальникова Е. В. Феномен визуальности и эволюция визуальной культуры : дис. ... доктора культурологических наук: 24.00.01 / Сальникова Екатерина Викторовна. Москва, 2012. 675 с.
Шкворченко Н. Токсичные информационные контенты в политической коммуникации США, Великобритании и Украины. Knowledge, Education, Law, Management. 2021. 3 (39) 2. P. 121–126.
Шкворченко Н. М. Токсичний політичний дискурс у США й Україні: когнітивно-дискурсивні контрасти. Записки з романо-германської філології. 2021. Випуск 1 (46). С. 127–134.
Шкворченко Н. Н. Токсичные вербальне контенты в политических дискурсах США, Великобритании и Украины. Proceedings of the 11th International scientific and practical conference. Perfect Publishing. Toronto, Canada. 2021. P. 436–440.
Brinkmann S. Persons and Their Minds: Towards an Integrative Theory of the Mediated Mind. NY : Routledge, 2017. 140 p.
Coleman P. T. The Way Out: How to Overcome Toxic Polarization. NewYork, NY : Columbia University Press. 2021. 296 p.
Dorrian M. Writing of the image: architecture, the city and the politics of representation. London, England : I. B. Tauris, 2019. 266 p.
Glass L. Toxic People: Toxic People: 10 Ways Of Dealing With People Who Make Your Life Miserable. NY : Simon & Schuster, 1995. 288 p.
Liboiron М., Tironi М. & Calvillo N. Toxicpolitics: Actingin a permanently polluted world. Social Studies of Science. 2018. Vol. 48 (3). P. 331–349. DOI: 10.1177/0306312718783087
Pavlíková M., Šenkýřová B., Drmola J. Propagandaa nd Disinformation Go Online. Challenging Online Propaganda and Disinformation in the 21st Century. Cham : Springer International Publishing, 2021. 273 p.
Shkvorchenko N., Cherniaieva I., & Petlyuchenko N. Linguistic approaches and modern communication technologies in political discourses in Europe and the USA (contrastive aspect). Cuestiones Políticas. 2021. 39 (70), 821–837. URL: https://doi.org/10.46398/cuestpol.3970.49
Steffan D. Visual politics: investigating the visual communication strategies of political parties and candidates from a longitudinal and comparative perspective. Baden-Baden : Nomos, 2021. 116 p.
Tirrell L. ToxicSpeech: TowardanEpidemiologyofDiscursive Harm. PhilosophicalTopics. 2017. 45 (2). P. 139–161.
