СОЦІОЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФРЕЙМІВ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ 2022 РОКУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2410-0927-2022-16-30

Ключові слова:

мова війни, мовний фрейм, теорія фреймів, медіа ресурси, висвітлення в ЗМІ, соціолінгвістичний, семантичний

Анотація

Нинішня війна, розв’язана Росією проти України, яка фактично розпочалася у 2014 році, постійно продукує все більше мовних одиниць, підпорядкованих певним фреймам. Метою дослідження є виявлення нових фреймів, які з’явилися у висвітленні подій війни з 24 лютого 2022 року; проаналізувати причини, через які ці морфеми/слова/фрази стали соціолінгвістичними фреймами, описати їх лінгвістичні особливості, які сприяють зростанню їхнього маніпулятивного потенціалу та впливу на аудиторію. Підгрунтям дослідження є ідеї Грегорі Бейтсона, В. Фон Гумбольдта, Дж. Гріна, Д. Хаймса, М. Савілла-Тройка, Ентмана Р., А. Вежбіцької, С. Рассел, О. Рохач. Застосовані методи спостереження, порівняльного аналізу, синтезу. Вибір нових фреймів у мові війни здійснювався з урахуванням популярних засобів фреймування новин, які окреслив Ентман (Entman, 1991), та критеріїв вибору ключових слів, розроблених Анною Вержбіцькою (Wierzbicka, 1997). З’ясовано, що визначені мовні фрейми війни відображають людський інтерес чи наслідки, ґрунтуються на емоціях та несуть моральне навантаження. Мова військових фреймів залежить від рівня культури суспільства. З лексичної точки зору ці фрейми зображують тісний зв’язок суспільства з лексикою мови і можуть бути запозичені з іноземних мов. Масштаб воєнного конфлікту визначає різноманітність семантики та ступінь напруженості метафор. Зі структурної точки зору фрейми – це різного роду скорочення, афіксація, скорочення та змішування. Порушення правил орфографії сприяє емоційному забарвленню мови війни. Обгрунтовано написання англійського слова “ruscism”, з’ясувавши його семантичну відмінність від слів “russism“ і “rasism”. Аналіз популярних фреймів під соціолінгвістичним кутом дає можливість іноземним ЗМІ з’ясувати механізми їх появи та правильно зрозуміти їх значення. Таким чином, це сприятиме правдивому висвітленню подій в Україні зарубіжними ЗМІ.

Посилання

Bateson G. Steps to an ecology of mind: Collected essays in anthropology, psychology, evolution and epistemology. San Francisco, CA : Chandler, 1972. 533 p.

Dictionary by Merriam-Webster: America’s most-trusted online dictionary. URL: https://www.merriam-webster.com (дата звернення: 03.05.2022).

Fact check: Ukrainian stamp honoring Snake Island soldiers’ response to Russian warship is real. USA Today. URL: https://en.wikipedia.org?wiki/USA_Today (дата звернення: 03.05.2022).

Entman R. M. Framing US Coverage of international News: Contrast in Narratives of KAL and Iran Air Incidents. Journal of Communication. 1991. Vol. 41 № 4. P. 6–27. URL: https://www.researchgate.net/publication/229461133_Framing_US_Coverage_of_International_News_Contrast_in_Narratives_of_the_KAL_and_Iran_Air_Incidents (дата звернення: 03.05.2022).

Goffman E. Frame Analysis: An Essay on the Organization of Experience. New York, NY : Harper & Row. 1974. 586 p.

Hallahan K. Strategic Framing. International Encyclopedia of Communication, Blackwell. 2008. URL: https://sites.pitt.edu/~mitnick/BPweb/HallahanStrategicFramingHallahan_ICE_051507.pdf (дата звернення: 01.05.2022).

Гринів O. Рашизм із прицілом на україноцид. URL: https://www.qwas.ru/ukraine/nru/Profesor-Oleg-Grin-v-RAShIZM-Z-PRIC-LOM-NA-UKRA-NOCID/ (дата звернення: 03.05.2022).

Кізілов Є. Зеленський: Слово «рашизм» увійде в підручники з історії в усьому світі. «Українська правда». 23 квітня 2022. URL: https://www.pravda.com.ua/news/2022/04/23/7341654 (дата звернення: 03.05.2022).

Кулеба закликав світ кріміналізувати використання символу рашистів “Z”. Informatsiyne agentstvo Ukrainski Natsionalni Novyny (УНН). – цитовано: March 30, 2022. URL: https://www.unn.com.ua/uk/news/1970124-kuleba-zaklikav-svit-kriminalizuvati-vikorystannya-simvolu-rashistiv-z (дата звернення: 02.05.2022). [in Ukrainian]

Luntz F. Political Strategy. Republican Playbook. 2005. URL: https://www.dailykos.com/stories/2005/3/2/96330/(дата звернення: 03.05.2022).

Mass Communication Theory. Framing Theory. 2017, January 31. URL: https://masscommtheory.com/theoryoverviews/framing-theory/

Online Etymology Dictionary. URL: https://www.etymonline.com (дата звернення: 03.05.2022).

Remember the alamo! Definition & Meaning | Dictionary.com). URL: https://www.dictionary.com (дата звернення: 03.05.2022).

Рогач O. The Language of War. Науковий Журнал № 2, с. 161–166. URL: akpif_2015_2_30.pdf

Russel S. Language of War. URL: https://soa.illinoisstate.edu/downloads/anthro_theses/russel_sara.pdf (дата звернення: 01.05.2022).

Satter D. Opinion: Russia’s euphoria over Crimea won’t last. CNN. 2014, April. URL: https://edition.cnn.com/2014/03/31/opinion/russia-euphoria-crimea/index/html (дата звернення: 03.05.2022).

В Росії використовують Z-символіку для пропаганди війни та залякування опозиції. Ukrrain. Ukrainskyi doshch. 19.03.2022. URL: https://ukrrain.com//v_rosii_vikoristovuyut_zsimvoliku_dlya_propagandy_vijni_na_zalyakuvannya (дата звернення: 02.05.2022).

Weaver D. Thought on Agenda Setting, Framing and Priming. Journal of Communication. 2007. P. 142–147.

Weber P. How “Russian warship, go f-k yourself” became Ukraine’s “Remember the Alamo!”. URL: The Week (дата звернення: 02.05.2022).

Wierzbicka A. Understanding Cultures Through Their Key Words: English, Russian, Polish, German, and Japanese. Oxford : Oxford University Press, 1997. 317 p.

Забужко О. З уроків великого блефу: чому 40 мільйонів українців кинули на поталу «серійному вбивці». URL: https://radiosvoboda.org/a/zakhid-putin-khb-viyna-ukrayina/31820455.html (дата звернення: 03.05.2022).

Ziezulewicz G. Ukrainians trapped on Snake Island to the Russians demanding their surrender: “go f*ck yourself”. URL: Navy Times. Archived from the original on 25 February 2022 (дата звернення: 05.03.2022).

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-07-21

Як цитувати

ШАПАРЕНКО, О. (2022). СОЦІОЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФРЕЙМІВ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ 2022 РОКУ. Актуальні питання іноземної філології, (16), 207–214. https://doi.org/10.32782/2410-0927-2022-16-30