СОЦІОЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФРЕЙМІВ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ 2022 РОКУ

Анотація

Нинішня війна, розв’язана Росією проти України, яка фактично розпочалася у 2014 році, постійно продукує все більше мовних одиниць, підпорядкованих певним фреймам. Метою дослідження є виявлення нових фреймів, які з’явилися у висвітленні подій війни з 24 лютого 2022 року; проаналізувати причини, через які ці морфеми/слова/фрази стали соціолінгвістичними фреймами, описати їх лінгвістичні особливості, які сприяють зростанню їхнього маніпулятивного потенціалу та впливу на аудиторію. Підгрунтям дослідження є ідеї Грегорі Бейтсона, В. Фон Гумбольдта, Дж. Гріна, Д. Хаймса, М. Савілла-Тройка, Ентмана Р., А. Вежбіцької, С. Рассел, О. Рохач. Застосовані методи спостереження, порівняльного аналізу, синтезу. Вибір нових фреймів у мові війни здійснювався з урахуванням популярних засобів фреймування новин, які окреслив Ентман (Entman, 1991), та критеріїв вибору ключових слів, розроблених Анною Вержбіцькою (Wierzbicka, 1997). З’ясовано, що визначені мовні фрейми війни відображають людський інтерес чи наслідки, ґрунтуються на емоціях та несуть моральне навантаження. Мова військових фреймів залежить від рівня культури суспільства. З лексичної точки зору ці фрейми зображують тісний зв’язок суспільства з лексикою мови і можуть бути запозичені з іноземних мов. Масштаб воєнного конфлікту визначає різноманітність семантики та ступінь напруженості метафор. Зі структурної точки зору фрейми – це різного роду скорочення, афіксація, скорочення та змішування. Порушення правил орфографії сприяє емоційному забарвленню мови війни. Обгрунтовано написання англійського слова “ruscism”, з’ясувавши його семантичну відмінність від слів “russism“ і “rasism”. Аналіз популярних фреймів під соціолінгвістичним кутом дає можливість іноземним ЗМІ з’ясувати механізми їх появи та правильно зрозуміти їх значення. Таким чином, це сприятиме правдивому висвітленню подій в Україні зарубіжними ЗМІ.