НЕВЕРБАЛЬНИЙ СКЛАДНИК У ГРАФІЧНОМУ РОМАНІ АЛАНА МУРА «ВАРТОВІ»: СЕМІОТИКО-НАРАТИВНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2410-0927-2022-17-6

Ключові слова:

мультимодальність, невербальний складник, візуальна грамотність, графічний роман, семіотико-наративна інтерпретація

Анотація

Стаття присвячена виявленні закономірностей невербальних складників у композиції фреймів графічного роману Алана Мура «Вартові». Сучасні тексти майже неможливо уявити без використання візуальних компонентів – ми все частіше творимо та використовуємо мультимодальні тексти, які використовують більше ніж один модус для передавання інформації (наприклад, це може бути звичайний текст та зображення, текст та звукове супроводження). Вивчення текстів стає комплексною задачею, де аналіз візуальних елементів відіграє таку ж важливу роль як і аналіз суто текстової інформації. Метою статті є дослідження композиції сторінок, встановленні можливої системи невербальних складників та виведенні композиційних закономірностей, які присутні у графічному романі Алан Мура «Вартові». Методами дослідження виступили наративний та семіотичний аналізи, які утворюють комплексну семіотико-наративну інтерпретацію. Новизна дослідження полягає у спробі вивести закономірності у композиції невербальних візуальних складників графічного роману та дослідити візуальні елементи з формальної точки зору. Виведення закономірностей використання тих чи інших візуальних форм допоможуть ефективно використовувати ці невербальні ресурси. Висновки: за інформаційною цінністю композицію сторінки можна розділити на центрові та поляризовані. Центрові діляться на Кругові та Центр-Поля. Поляризовані діляться на Відоме-Нове та Ідеальне-Реальне. Також важливими компонентами в композиції є значущість та обрамлення. Значущість буває посиленою та послабленою, а обрамлення вказує на роз’єднання або згуртованість елементів. Важливим інструментом творення нових смислів є спрямованість читання – воно може бути лінійним та нелінійним. Нелінійні тексти, на відміну від лінійних, нав’язують парадигматику – подається певна структура Центру і Полів або Відомого і Нового, – але саме читач залишає за собою право встановлювати їхню послідовність і зв’язки між собою.

Посилання

Arnheim R. The power of the center. Los Angeles: University of California Press, 1982. 227 p.

Baetens J., Frey H. The Graphic Novel: An Introduction. Cambridge, United Kingdom : Cambridge University Press, 2014. 298 p.

Chatman, S. Story and Discourse: Narrative Structure in Fiction and Film. Ithaca : Cornell University Press, 1978. 277 p.

Cohn, N. Comics, linguistics, and visual language: The past and future of a field. In Linguistics and the Study of Comics. London : Palgrave Macmillan, 2012. P. 92–118.

Cohn, N. Early Writings on Visual Language. Carlsbad : Emaki Productions, 2003. 120 p.

Eisner, W. Graphic Storytelling and Visual Narrative. New York : W. W. Norton, 2008. 164 p.

Heitkemper-Yates, M. Toward a narratology of the graphic: Exploring the narrativity of the contemporary graphic novel. Multicultural Language Scapes. 2018. Vol. 2. P. 27–47.

Itten, J.The Elements of Colour, New York : John Wiley & Sons, 1970. 96 p.

Kress G., van Leeuwen T. Reading images: the grammar of visual design. 2nd ed. New York : Taylor & Francis e-Library, 2006. 321 p.

Moore A. Watchmen. New York : DC Comics, 1987.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-03-17

Як цитувати

КАРП, М., & КУЧЕР, Ю. (2023). НЕВЕРБАЛЬНИЙ СКЛАДНИК У ГРАФІЧНОМУ РОМАНІ АЛАНА МУРА «ВАРТОВІ»: СЕМІОТИКО-НАРАТИВНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ. Актуальні питання іноземної філології, (17), 42–47. https://doi.org/10.32782/2410-0927-2022-17-6