Актуальні питання іноземної філології

ПИТАННЯ МОВНОЇ АДАПТАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ГОЛОСІНЬ ЯК ЕЛЕМЕНТІВ ОБРЯДОВОГО ФОЛЬКЛОРУ У КІНОПЕРЕКЛАДІ КОРЕЙСЬКОЮ МОВОЮ

Ольга АЛІМЕНКО, Анна ТОГОБИЦЬКА — Thu, 26 Jun 2025 00:00:00 +0300

Стаття присвячена аналізу особливостей перекладу українських голосінь у кіноперекладі корейською мовою. Голосіння як жанр обрядового фольклору мають важливе ритуальне та емоційне значення, що ускладнює їхню передачу в іншомовному контексті. У дослідженні розглядаються основні труднощі адаптації голосінь для корейськомовної аудиторії, зокрема лексико-синтаксичні та комунікативно-прагматичні особливості їхнього відтворення. Збереження культурної автентичності та емоційного впливу голосінь у кіноперекладі потребує врахування не лише мовних відповідників, а й особливостей траурного дискурсу в корейській культурі. Важливою є адаптація стилістичних засобів, таких як метафори, повтори, зменшувально-пестливі форми та риторичні питання, що передають глибину скорботи та трагічність моменту. У статті проаналізовано варіанти перекладу окремих голосінь із фільму «Довбуш» (2023) та їхнє відтворення в офіційних корейських субтитрах. Дослідження виявило, що процес перекладу голосінь включає різні перекладацькі трансформації: перестановки, вилучення, перифрази, семантичні розширення та адаптацію культурно маркованих елементів. Зокрема, було встановлено, що корейський переклад нерідко змінює емоційний акцент оригінальних текстів, пом’якшуючи або модифікуючи трагічні мотиви. Це зумовлено як лінгвістичними, так і прагматичними факторами, зокрема відмінностями у сприйнятті скорботної лексики в українській та корейській культурах. Отримані результати свідчать про необхідність ретельного добору засобів вираження у кіноперекладі, щоб максимально зберегти як змістові, так і емоційні аспекти голосінь. Висновки дослідження можуть бути корисними для перекладачів, які працюють із фольклорними текстами, а також для подальших розвідок у сфері аудіовізуального та міжкультурного перекладу.

ТЕМПОРАЛЬНІ МЕТАФОРИ ЯК ІНСТРУМЕНТ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ЧАСУ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ПОЛІТИЧНУ АРГУМЕНТАЦІЮ

Мар’яна БАНЕВИЧ — Thu, 26 Jun 2025 00:00:00 +0300

Метою роботи є дослідження ролі темпоральних метафор у представленні часу та їхній вплив на політичну аргументацію. Стаття прагне виявити, як метафоричні рамки формують суспільне сприйняття, політичні наративи та прийняття рішень, аналізуючи їхню функцію як інструментів для спрощення складних часових концепцій і сприяння емоційній участі в політичному дискурсі. Методологією даної наукової розвідки є міждисциплінарний підхід, який поєднує когнітивну лінгвістику та теорії політичної комунікації. Використовуючи якісний контент-аналіз, цей підхід досліджує корпус політичних промов і медіа-текстів із різних культурних та історичних контекстів. Дослідження ідентифікує та класифікує часові метафори, такі як «час як подорож», «час як ресурс» і «час як цикл», аналізуючи їхні риторичні функції та значення в політичній аргументації. Наукова новизна полягає в новому погляді на стратегічне використання темпоральних метафор у політичному дискурсі, підкреслюючи їх роль у формуванні політичних подій, ідеологій та політичних рішень. Це підкреслює, що темпоральні метафори є не просто лінгвістичними інструментами, а й когнітивними та культурними конструктами, які впливають на те, як люди розуміють і оцінюють політичні реалії. Крім того, дослідження розширює розуміння метафоричного обрамлення, зосереджуючись конкретно на часових вимірах, які залишаються недостатньо вивченими в існуючих дослідженнях. Зроблено висновки, що темпоральні метафори служать подвійній меті: вони сприяють розумінню абстрактних понять, таких як прогрес, криза та безперервність, водночас формуючи та обмежуючи політичну аргументацію. Такі метафори, як «рух уперед» або «повернути час назад» викликають певні емоційні та ідеологічні асоціації, впливаючи на сприйняття громадськістю певного типу політики. Дослідження підкреслює необхідність критичного усвідомлення цих метафор у політичній риториці, оскільки вони можуть як прояснити політичний дискурс, так і маніпулювати ним. Ці ідеї сприяють розвитку теоретичного та практичного розуміння метафоричного фреймінгу в політичній комунікації.

АНАЛІЗ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КУРСАНТІВ-ПЕРЕКЛАДАЧІВ НЕ ФІЛОЛОГІЧНОГО ПРОФІЛЮ

Марина ВОЛКОВА, Майя СЕРГІЄНКО — Thu, 26 Jun 2025 00:00:00 +0300

Стаття присвячена аналізу особливостей мовленнєвої діяльності курсантів, яких відряджають за кордон у якості перекладачів, але не мають філологічного профілю. Автори зосереджується на ключових компонентах мовної підготовки, таких як аудіювання, читання, письмо, говоріння та використання військової термінології, що є надзвичайно важливим для військових. У статті пропонується огляд методів навчання, проблем, з якими стикаються курсанти, та шляхів їх подолання. Актуальність статті полягає в тому, що сучасні військові повинні володіти не лише загальною мовною компетентністю, але й глибокими знаннями спеціалізованої військової термінології та вмінням швидко адаптуватися до різних ситуацій. На відміну від філологічних спеціалістів, курсанти не філологічного профілю мають обмежені можливості для глибокого вивчення мовних теорій, що впливає на їх здатність ефективно комунікувати в реальних умовах. Автори статті вдало підкреслюють цю проблему, демонструючи, що адаптація методів навчання є важливою для досягнення високого рівня мовної компетенції. Детально проаналізовано ключові види мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, письмо та читання. Особлива увага приділяється аудіюванню, яке вимагає від курсантів швидкого сприйняття інформації в умовах високого рівня шуму та інших перешкод. Говоріння, на думку авторів, є найскладнішим видом діяльності для курсантів, оскільки вимагає не лише знання термінології, але й швидкого реагування на зміну обставин. Читання і письмо, хоча й менш динамічні, також викликають труднощі через складність військових текстів. У статті пропонується кілька ефективних методів навчання, серед яких є використання автентичних матеріалів, моделювання реальних ситуацій та застосування сучасних технологій для полегшення сприйняття складної інформації. Автори також підкреслюють важливість використання інтерактивних методів навчання, які допомагають курсантам краще засвоїти нову термінологію та розвинути навички швидкої реакції. Автори звертають увагу, що для ефективного навчання перекладу в умовах військової діяльності необхідно запровадити підходи до навчання, враховуючи специфіку підготовки курсантів не філологічного профілю. Стаття надає корисні рекомендації для викладачів, що працюють з військовими, зокрема щодо необхідності більшого використання військової термінології в повсякденній навчальній практиці, а також про важливість регулярних тренувань в умовах, максимально наближених до реальних.

ДІДЖИТАЛ-ЛІНГВІСТИКА: ЯК СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ ЗМІНЮЮТЬ АНГЛІЙСЬКУ МОВУ

Андрій ВОРНАЧЕВ, Любов КОЛОТ, Вікторія НІКІФОРОВА — Thu, 26 Jun 2025 00:00:00 +0300

Cоціальні мережі стали невід’ємною частиною життя мільйонів людей. Такі платформи, як Twitter, TikTok, Instagram, Facebook, створили унікальний простір для мовної взаємодії, який постійно змінює спосіб, у який люди пишуть, говорять і сприймають мову. Так, TikTok популярний завдяки коротким відео, трендо- вим викликам і алгоритму, який швидко адаптується до інтересів користувача. Instagram приваблює візуальним контентом. Facebook, залишається важливим для навчання, професійних контактів і спільнот за інтересами. Twitter дає можливість швидко обмінюватися думками та слідкувати за актуальними подіями й мемами. Зважаючи на той факт, що англійська мова є мовою міжнародного спілкування не тільки в бізнесі, але й в соціальних мережах, то зміни в граматиці, лексиці та синтаксисі різних мов через англійську, формують сучасний мовний ландшафт, який відображає динамічність цифрового спілкування. Мета статті – проаналізувати процес впливу соціальних мереж на англійську мову, зокрема на лексику, граматику, синтаксис та комунікативні практики, а також визначити основні тенденції та можливі наслідки цих змін для майбутнього мовної еволюції. Виділено кілька основних способів, якими соціальні мережі впливають на англійську мову: 1. Поширення нових слів через меми. 2. Популяризація новотворів через тренди, челенджі та хештеги. 3. Зміни у граматиці та стилі. 4. Мовна інклюзивність та запозичення. Вплив соціальних мереж на англійську мову має великий потенціал для формування майбутніх змін у мовному стандарті, але чи стануть ці зміни сталими, залежить від кількох факторів: постійне зростання неформального стилю, швидкий розвиток нових слів і виразів завдяки глобалізації, невизначеність у впровадженні в офіційну мову, вибірковість у поширенні змін. Соціальні мережі не лише відображають мовні зміни, а й прискорюють їх, роблячи комунікацію більш динамічною, неформальною та глобалізованою. Зміни, що відбуваються під впливом цифрового середовища, демонструють гнучкість англійської мови та її здатність до адаптації. Це відкриває нові можливості для лінгвістичних досліджень і вимагає подальшого вивчення діджитал-лінгвістики як науки, що досліджує взаємозв’язок між технологіями та мовою.

ПИТАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ РОЛІ ІНТЕРНЕТ ФОЛЬКЛОРУ В СУЧАСНІЙ КОМУНІКАЦІЇ

Катерина ГАВРИЛЕНКО, Оксана ЧУГАЙ — Thu, 26 Jun 2025 00:00:00 +0300

Дослідження Інтернет фольклору є досить новою галуззю досліджень, яка починаючи з кінця двадцятого століття вивчає способи використання фольклорних одиниць у цифрову епоху. Основна увага науковців у вивченні функціонування сучасного фольклору у цифровому форматі приділена аналізу традиційних фольклорних жанрів з новим контентом, вивченню субкультури в онлайн комунікації, дослідженню фольклорних жанрів в Інтернеті, особливо існуючих виключно в Інтернет культурі. Ключовим завданням у вивченні зазначеної теми є аналіз способів розповсюдження фольклору в Інтернет просторі. Попри існування ряду окремих досліджень, комплексний аналіз розвитку та функціонування інтернет фольклору досі не проводився. Цей факт частково пояснюється швидкістю еволюції цифрового інформаційного простору, що суттєво ускладнює механізми дослідження фольклорної комунікації. У роботі підкреслюється важливість визнання унікальних характеристик фольклорної Інтернет комунікації. На відміну від традиційного фольклору, який головним чином покладається на усну передачу тексту, Інтернет фольклор використовує гібридну форму спілкування, яка поєднує усні та писемні елементи. Ця гібридність очевидна у використанні письмового тексту, який імітує характеристики розмовного мовлення, наприклад, передача елементів інтонаційності, емоцій та темпу, щоб створити відчуття реального спілкування. Стаття також підкреслює роль колективності в Інтернет фольклорі. Хоча оригінальний автор Інтернет фольклору як правило, невідомий, сам текст формується та вдосконалюється завдяки колективному внеску різних користувачів. Цей процес схожий на традиційну модель фольклору, де значення оригінального автора втрачається з часом, а текст стає спільним культурним надбанням. Інтернет фольклор є природною еволюцією традиційного фольклору, який адаптувався до унікального середовища цифрового світу. Необхідно провести ряд подальших досліджень для повного розуміння складності цієї нової форми спілкування та його впливу на сучасну культуру.

КОНЦЕПТ «ПЕРЕМОГА» КРІЗЬ ПРИЗМУ ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ Б. ДЖОНСОНА В УКРАЇНСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРУ «ФАКТОР ЧЕРЧИЛЛЯ. ЯК ОДНА ЛЮДИНА ЗМІНИЛА ІСТОРІЮ)

Ольга ЛИНТВАР — Thu, 26 Jun 2025 00:00:00 +0300

Стаття присвячена дослідженню концепту «перемога» крізь призму політичного дискурсу Бориса Джонсона в оригіналі та перекладі його книги «Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію». У статті розглядається поняття «концепт», що є наріжним поняттям когнітивної лінгвістики, запропоноване його авторське визначення. Дослідження розглядає лінгвістичні засоби, що формують концепт «перемога». Зокрема, Джонсон протиставляє «перемогу» та «тиранію», що посилює значущість історичної ролі Черчилля. Риторика Джонсона вирізняється піднесеним стилем та використанням потужних образів, що формують героїчний наратив. В українському перекладі збережено цей ефект, хоча спостерігаються зміни в синтаксичній структурі через особливості української мови. До того ж, присутня деяка нейтралізація на стилістичному рівні. Стаття також аналізує, як Джонсон подає особисті та державницькі досягнення Черчилля як етапи на шляху до його головної перемоги у Другій світовій війні. Автор використовує прикметники на кшталт «хоробрий» та «незамінний», щоб підкреслити силу його характеру. Окрему увагу приділено категоричному протиставленню «перемога або смерть», зокрема в контексті відмови Черчилля від перемовин з нацистською Німеччиною. Тож, концептуальне ядро посилюється концептуальними ознаками, які вербалізуються на лексичному та граматичному рівнях. Окремо варто підкреслити підвищену емоційність висловлювань і експресію за рахунок вживання емоційно забарвлених прикметників та прислівників в англійському тексті. Загалом стаття доводить, що концепт «перемога» в політичному дискурсі Джонсона тісно пов’язаний із лідерськими якостями Черчилля та його історичною спадщиною. Лінгвістичний аналіз демонструє, що Джонсон створює емоційно насичений наратив, який підносить Черчилля до рівня національного героя. Український переклад відрізняється своєю зниженою емоційною насиченістю тексту, нейтралізацією висловлювань, зниженням концептуального регістру.

UKRAINISCH-DEUTSCHE ÜBERSETZUNG: LEXIKALISCHE, STILISTISCHE UND GRAMMATIKALISCHE BESONDERHEITEN DER ÜBERSETZUNG EINES LITERARISCHEN TEXTES (AM BEISPIEL DES ROMANS «INTERNAT» VON SERHIY ZHADAN)

Nataliia LYSETSKA, Liudmyla PASYK, Olena BONDARCHUK — Thu, 26 Jun 2025 00:00:00 +0300

Der Artikel erforscht lexikalisch-grammatikalische und stilistische Besonderheiten des Romans Internat von Serhiy Zhadan und deren Wiedergabe in der deutschen Übersetzung von Juri Durkot und Sabine Stöhr. Es wurde festgestellt, dass die Übersetzer angesichts der Unterschiede in den grammatikalischen und lexikalischen Systemen der verglichenen Sprachen häufig auf Transformationen zurückgreifen. Unter Transformation verstehen wir eine Änderung der Ausdrucksform, die die Bedeutung des Wortes in dem Kontext wiedergibt und keine inhaltlichen Änderungen beeinträchtigt. Der Schriftsteller verwendet regionale Sprache, die durch viele umgangssprachliche Wörter, Phraseologismen, Schimpfwörter, Realien geprägt ist, was die allgemeine Atmosphäre in der Region Donbass wiederspiegelt. Bei lexikalisch-semantischen Transformationen geht es am häufigsten um die Methoden der Konkretisierung, der Verallgemeinerung, der Einführung neuer lexikalischer Einheiten, der Erklärung bestimmter Begriffe, der Auslassung etc. Oft basiert die Übersetzung auf situativen Transformationen, bei denen die Situation durch andere Merkmale dargestellt wird (вгрузають важкими грудьми в скрижаніле полотнище/ sie versinken mit ihren schweren Schultern in der vereisten Fläche; тато припирається/der Vater schneit herein etc.). Zur Wiedergabe einiger umgangssprachlicher Wörter wurden synonymische Variationen vorgefunden (ладно/Ist doch egal/Was soll das/Na gut/Ach Quatsch!). Umgangssprachliche Kurzformen von Namen wurden authentisch übersetzt, einige von ihnen entsprechen aber teilweise nicht der ukrainischen Schreibweise (Marina, Vera und Anna). Einzelne Realien werden nicht nur einfach transliteriert, sondern auch erklärt, da sie im deutschen Sprachsystem nicht existieren oder eine andere Bedeutung haben (Паша-репетитор/Pascha gibt Nachhilfe; інтернат/Internat. Erziehungsheim). Bei den grammatikalischen Transformationen wird die Syntax der Zielsprache an die Normen der Ausgangssprache angepasst. Hier geht es vor allem um die Änderung der Wortfolge, Zerstückelung der langen Sätze in mehrere kleinere oder umgekehrt. Ungeachtet der Unterschiede im lexikalischen und grammatischen System der ukrainischen und deutschen Sprache, ist es den Übersetzern gelungen, durch die geschickten Transformationen und die passende Wortwahl dem Leser die Idee des Autors zu vermitteln, ohne die ästhetische Integrität des Originals zu verletzen. In der Arbeit wurden u.a. die Methoden der Generalisierung, Transformation und Logifizierung eingesetzt.

АПЕЛЯТИВИ НА ПОЗНАЧЕННЯ БОНДАРІВ І СТЕЛЬМАХІВ У НІМЕЦЬКИХ ДІАЛЕКТАХ

Тарас ПИЦ — Thu, 26 Jun 2025 00:00:00 +0300

Статтю присвячено дослідженню сілезьких, нижньопрусських і східнопомеранських апелятивів на позначення ремісників бондарського і стельмаського ремесел XIV-XVII ст. Тут обґрунтовується актуальність дослідження зниклих частково чи повністю, унаслідок Другої світової війни, німецьких діалектів, аналізується фахова література, характеризується історія досліджень німецьких назв ремісників у колишніх східнонімецьких діалектах, визначається рівень їхньої вивченості, формулюються мета і завдання публікації, а також окреслюються перспективи подальших наукових розвідок. Крім цього висвітлюються словотвірні особливості апелятивів на позначення ремісників, що займалися бондарством і стельмахівством, форми їхньої фіксації у складі трьох німецьких діалектів: сілезького, нижньопрусського і східнопомеранського. До кожної форми наводяться дані щодо часу та місця їхньої фіксації. Згідно результатів дослідження встановлено загалом 18 апелятивів на позначення ремісників. Серед них: 11 апелятивів на позначення бондарів, 7 апелятивів на позначення стельмахів. Встановлені твірні основи апелятивів на позначення деревообробників: а) назви ремісничих виробів (17);б) загальна характеристика виробів (1). Крім того, однокореневих (9) та двокореневих (8) апелятивів майже порівну. Однокореневі апелятиви на позначення бондарів та стельмахів утворено за допомогою суфіксів: -er (6), -ner (2), -ler (1). Другими твірними основами у різнокореневих апелятивах на позначення ремісників, що займаються бондарними і стельмаськими ремеслами слугують -macher (4), -binder (2), -schneider (2). У межах виявлених апелятивів на позначення деревообробників можна виокремити 4 синонімічних рядів. Також у пам’ятках німецької мови можна простежити різні історичні зміни в системі вокалізму та консонантизму.

ЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ПЕРЕКЛАДАЦЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Карина РАЗУМНА, Юлія БАРАБАШУК — Thu, 26 Jun 2025 00:00:00 +0300

Мета цієї роботи полягає у вивченні етичних аспектів застосування штучного інтелекту в сфері перекладацької діяльності. Особлива увага приділяється аналізу впливу технологій машинного перекладу на професійну роботу перекладачів, розгляданню питань, пов’язаних з авторським правом, а також забезпеченню точності та достовірності перекладених текстів. Методологія дослідження базується на якісному контент-аналізі наукових праць, нормативно-правових документів і практичних кейсів, пов’язаних із застосуванням штучного інтелекту в перекладацькій діяльності. У ході роботи проведено порівняльний аналіз між традиційними та автоматизованими методами перекладу, а також розглянуто судові прецеденти, які стосуються авторських прав при використанні штучного інтелекту в ході перекладу. Наукова новизна полягає у систематизації ключових етичних ризиків, що виникають при застосуванні машинного перекладу, зокрема питань відповідальності за результати перекладу, дотримання авторських прав та трансформації ролі перекладача в сучасних умовах. Вперше здійснено всебічний аналіз можливих правових наслідків використання машинного перекладу в контексті чинного законодавства. Висновки: впровадження штучного інтелекту в сферу перекладу відкриває нові можливості для професійних перекладачів, але водночас супроводжується серйозними етичними викликами. Завдяки машинному перекладу можна суттєво підвищити ефективність роботи, проте це створює ризики, пов’язані з точністю та відповідальністю за вміст перекладених матеріалів. Освоєння нових технологій перекладачами є вирішальним чинником для підтримання високої якості перекладу та збереження професійної ідентичності. Подальші наукові розвідки можуть бути спрямовані на створення етичних і правових рамок, які будуть регулювати застосування штучного інтелекту в перекладацькій діяльності.

НАРАТИВНІ СТРАТЕГІЇ ВИРАЖЕННЯ ПРОБЛЕМАТИКИ ПОСТТОТАЛІТАРНОГО РОМАНУ БЕРНГАРДА ШЛІНКА «ЧИТЕЦЬ»

Тетяна СЕМЕНЮК, Еліна МАЛЕЦЬ — Thu, 26 Jun 2025 00:00:00 +0300

Стаття досліджує роман «Читець» Бернгарда Шлінка у контексті новітніх тенденцій сучасного літературознавства. Метою статті є аналіз наративних стратегій, використаних автором для відображення основної тематики твору, а саме культури пам’яті, проблематизації історичної провини, моральної відповідальності та особистого вибору особистості у складних життєвих умовах. Особлива увага приділяється взаємодії індивідуальної та колективної пам’яті, історичної відповідальності та морального осмислення минулого. У науковому доробку виокремлені такі наративні стратегії як «Я-наратор» (роман написаний від першої особи, імені головного героя), «ретроспективне оповідання» (головний герой розповідає про події, що сталися і минулому), «хронологічний поділ» (три частини роману, які відповідають трьом етапам життя головного героя), «інтертекстуальність» (роман містить покликання на літературні твори) та «мовна стриманість» (мова твору стримана, без емоційності). Наративні стратегії слугують засобом вираження проблем тогочасного суспільства, серед яких виправдання злочину через підпорядкування наказам, стосунки між людьми з великою різницею у віці, а також неписемність як метафора незнання та сорому. Робота розкриває психологічні портрети головних героїв – Міхаеля Берга та Ганни Шмітц, завдяки яким автор розглядається питання міжпоколіннєвого діалогу в німецькому суспільстві після Другої світової війни, досліджуючи, як історія закоханої пари відображає спробу воєнного покоління осмислити нацистське минуле. Особлива увага приділяється питанню вини, моралі, сорому та спокути, що лейтмотивом проходять через весь роман. У роботі продемонстровано, як індивідуальні моральні дилеми відображають ширший колективний досвід, а також як наративні стратегії роману сприяють глибшому переосмисленню історичних подій.

РОЗВИТОК АНГЛІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЛЕКСИКОГРАФІЇ: АНАЛІЗ ЗДОБУТКІВ, ПРИНЦИПИ УКЛАДАННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПЕРЕКЛАДНИХ СЛОВНИКІВ

Юрій СИЛОВАНЮК — Thu, 26 Jun 2025 00:00:00 +0300

Стаття присвячена комплексному аналізу підходів до укладання двомовних словників економічних термінів, їхньої структури, змістового наповнення та значення для розвитку української економічної лексикографії. У центрі уваги дослідження – теоретичні й практичні аспекти організації мікро- та макроструктури словника, що сприяють забезпеченню користувачів ефективними засобами для розуміння та перекладу економічних термінів. Еволюція української економічної лексикографії досліджена крізь призму ключових етапів, починаючи з перших спроб укладання термінологічних довідників у радянський період і до сучасних досягнень після здобуття незалежності України. Автор здійснює ґрунтовний аналіз досліджень і здобутків у галузі англійсько-української економічної лексикографії. Особлива увага приділена роботам таких дослідників, як І. Анікеєнко, який уперше поєднав тематичний і абетковий підходи до організації перекладного економічного словника, та А. Шимків, яка створила спеціалізований англо-український економічний словник, що став інструментом не лише для перекладу, а й для гармонізації термінології у межах української економічної науки. У статті детально розглядаються принципи, що лежать в основі укладення перекладних словників, зокрема описові та функціональні підходи, організація термінів за тематичними категоріями та необхідність культурної адаптації термінів в контексті міжмовного перекладу. Автор також обговорює сучасні тенденції в лексикографії, зокрема підкреслено значення мікроструктури словника, зокрема чіткість і некруговість визначень термінів, а також функціональність прикладів, які ілюструють правильне використання термінів. Автор акцентує увагу на необхідності вдосконалення методів укладання словників, зокрема щодо інтеграції нових термінів, адаптації до змінюваного економічного контексту та потреб користувачів. Особлива увага приділяється перспективам подальшого розвитку української економічної лексикографії, зокрема необхідності лексикографічної стратифікації економічних термінів за мікро- та макросферами, враховуючи виклики сучасної глобалізації, технологічних змін та потребу в оновленні словників для більш точного відображення нових економічних реалій.

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОБРАЗНОГО СКЛАДНИКА ЕМОЦІЙНОГО КОНЦЕПТУ JOY В ТВОРЧОСТІ Г. К. ЧЕСТЕРТОНА

Ольга СТОВБУР — Thu, 26 Jun 2025 00:00:00 +0300

Стаття є спробою визначення образного складника емоційного концепту joy в творчості відомого англійського письменника Г. К. Честертона. До дослідження було залучено різножанровий матеріал значного обсягу (філософсько-релігійні трактати, художня література, публіцистика) для уможливлення проведення детального аналізу образної складової концепту. Проблема емоційних концептів досить активно розробляється у зарубіжній та вітчизняній лінгвістиці, однак питання вивчення концепту joy у творах письменника ставиться вперше. У статті було розглянуто зміст концепту joy та виявлено, що його характер зумовлений не тільки самою суттю відповідної емоції, але й своєрідним світобаченням автора, яке базувалось на християнських традиціях радості та любові. Було також уточнено осмислення когнітивної метафори як ідеалізованої когнітивної моделі, яка відтворює бачення певного об’єкту як образу, структурованого через мовний знак. У ході розвідки було встановлено, що концепт joy у творах Г. К. Честертона об’єктивується перш за все лексемою joy та її 29 синонімами, що є прямими номінаціями концепту. До номінативних засобів мовної репрезентації цього концепту відносяться також прикметники у функції означення до лексеми joy, словосполучення (іменникові та дієслівні) із словом joy і його синонімічними відповідниками та низкою когнітивних метафор, які констатують образний зміст концепту. Головна увага у дослідженні була зосереджена на виявленні метафоричних моделей, за допомогою яких об’єктивується концепт joy в творах Г. К. Честертона. Вони наступні joy – essence of being, joy – spiritual value, joy – power, joy – cause of faith, joy – foundation of faith, joy – creativity. З’ясовано, що концепт joy є одним з базових у світосприйнятті та творчості письменника, стверджується також індивідуально-авторське значення концепту joy для визначення та осмислення інших базових концептів письменника – christianity, faith та god.

MITTELHOCHDEUTSCH UND MODERNE OBERDEUTSCHE MUNDARTEN: PHONETISCH-PHONOLOGISCHER ASPEKT

Volodymyr TYMOFIEIEV — Thu, 26 Jun 2025 00:00:00 +0300

Das Ziel der Arbeit ist es, die Eignung der modernen oberdeutschen Mundarten dazu zu prüfen, die phonologischphonetischen Eigenheiten und die Aussprachekonventionen der klassischmittelhochdeutschen Sprache zu rekonstruieren. Das Objekt unserer Forschung sind die modernen oberdeutschen Mundarten und das Literaturmittelhochdeutsche. Das Subjekt unserer Forschung ist der Phonembestand der modernen oberdeutschen Mundarten aus diachronischer Sicht. Zu den verwendeten Methoden gehören: Studium der Fachliteratur zur deutschen Dialektologie, Untersuchung der Phonetik des Mittelhochdeutschen anhand der dichterischen Texte Walthers von der Vogelweide und des Nibelungenliedes, Analyse der Lautlehre des Neuhochdeutschen. Die Aktualität der Arbeit ist dadurch erklärbar, dass die phonetisch-phonologische Struktur des Mittelhochdeutschen unlösbar bleibt, was durch Auseinandersetzungen und Zweifel bei der Darstellung der mhd. Aussprache nachweisbar ist. Wir stellen die Hypothese auf, dass zur Auflösung des Problems eine tiefere Studie im Bereich der Dialektologie beitragen dürfte. Zusammenfassung. Der Phonembestand der Sprache Walthers von der Vogelweide und des Nibelungenliedes widerspiegelt insgesamt die oberdeutschen phonematischen Merkmale, die die Folgeentwicklung des phonetisch-phonologischen Zustandes im Neuhochdeutschen bestimmen. Zur gleichen Zeit widersteht die mhd. Sprache bairischen dialektalen Veränderungen und weist die ahd. phonetisch-phonologischen Eigenheiten weiter auf. Dabei wird der Status quo durch die alemannische Mundart unterstützt, die sich konservativer als die anderen oberdeutschen Idiome ergibt. Die Zusammenstellung des klassischen Mittelhochdeutschen zu den oberdeutschen Mundarten bestätigt eine genetische Verbindung dazwischen, im Einzelnen mit dem alemannischen Idiom. Einerseits aber verwendet die klassische „Dichtersprache“ die alemannischen gedehnten Monophthonge <û>, <î> und <iu>, andererseits pflegt diese eine Verbindung zu den im Althochdeutschen etablierten ostfränkischen Konventionen und weist keine Lautverschiebung des [k] zu [kχ] auf.

ЦИФРОВІ РІШЕННЯ У ВИКЛАДАННІ ДІЛОВОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Марина ХАУСТОВА, Юлія КОВАЛЕНКО — Thu, 26 Jun 2025 00:00:00 +0300

Стаття актуалізує питання діджиталізації навчальної, навчально-методичної літератури під час викладання англійської мови. Мета дослідження – оцінити ефективність використання електронного практикуму з ділової англійської мови студентами немовних спеціальностей у дистанційному форматі, а також визначити найбільш привабливі завдання та недоліки матеріалів для подальшого вдосконалення. У дослідженні взяли участь студенти 3 курсу Харківської державної академії фізичної культури, які навчаються за спеціальністю «Фізична культура і спорт». Методи дослідження включали аналіз, синтез, узагальнення, порівняння та анкетування, яке охоплювало 50 здобувачів освіти бакалаврського рівня. Анкета містила питання закритого та відкритого типів щодо досвіду використання електронного практикуму Practical E-Course «Business English». Результати дослідження показали, що переважна більшість студентів позитивно оцінила якість практикуму та його зручність. 80% респондентів визнали матеріали практикуму корисними, а 56% відзначили його високу зручність. Аудіо- та відеоматеріали отримали схвальні відгуки (96% задоволених студентів). Основні недоліки включали обмежену інтерактивність платформи Canva, складність завдань для студентів із нижчим рівнем володіння англійською мовою та необхідність більш детальних інструкцій українською мовою. На основі отриманих результатів запропоновано вдосконалити практикум шляхом доповнення інтерактивними елементами, активним словником для підтримки лексичних навичок та більш різноманітними форматами завдань. Отримані дані підтверджують доцільність використання цифрових інструментів у навчанні ділової англійської мови, а також підкреслюють важливість подальшого розвитку електронних освітніх ресурсів для підвищення мотивації студентів та ефективності навчального процесу.

КРИЛАТІ ВИСЛОВИ КИТАЙСЬКИХ ВІЙСЬКОВИХ ЛЬОТЧИКІВ У КОНТЕКСТІ ВІЙСЬКОВОГО ДИСКУРСУ

Світлана ЦИМБАЛ, Наталія НАДТОЧЕЙ, Валерій ВАН — Thu, 26 Jun 2025 00:00:00 +0300

У статті розглядаються крилаті вислови китайських військових льотчиків як складова сучасного військового дискурсу на прикладах цитат відомих пілотів КНР та їх висловів про військову службу. Головне завдання полягає в тому, щоб проаналізувати роль крилатих висловів військових у професійному спілкуванні, формуванні військової культури та передачі професійного досвіду. У статті вислови досліджено з точки зору їхньої функціональності, семантики та стилістичних особливостей. Визначено основні чинники, що впливають на формування військового дискурсу, а також їхній вплив на професійну комунікацію та мотивацію льотного складу. Результати дослідження показали, що крилаті вислови є невід’ємною складовою професійної культури китайських військових льотчиків. Крім цього, важливим постає той факт, що подібні вислови характеризуються яскравою метафоричністю, що відображає сутність сучасного китайськомовного військового дискурсу, який базується на традиційному китайському світогляді. У статті також підкреслюється, що крилаті вислови є важливим інструментом підтримки морального духу військових льотчиків, сприяючи зміцненню взаємодії між ними та підвищенню колективного духу. Часто ці вислови мають на меті не лише мотивацію, але й виявлення традиційних китайських культурних цінностей, таких як повага до старших, дисципліна, готовність до самопожертви, прагнення до досконалості. Вони є не лише інструментом для вираження індивідуальних почуттів льотчика, але й способом підтримки командної єдності, що є важливим аспектом військової служби. Одним із важливих аспектів, який було вивчено, є те, як ці вислови взаємодіють із загальними принципами китайської філософії, зокрема даосизмом і конфуціанством. Вони відображають глибоке розуміння балансу між індивідуальними досягненнями та необхідністю працювати в колективі на благо спільної мети. Вислови військових льотчиків не є лише зовнішніми словами, вони втілюють у собі моральні орієнтири, що керують діями та рішеннями пілотів у критичних ситуаціях. Ці крилаті вислови виконують також комунікативну функцію, допомагаючи військовим льотчикам передавати свій досвід молодшим поколінням. Вони стають важливою частиною військової традиції, яка передається через покоління. Під час навчання молодих пілотів використовуються ці вислови, щоб показати їм важливість дисципліни, витривалості та вміння тримати спокій навіть у найскладніших ситуаціях. Ще однією важливою характеристикою крилатих висловів китайських військових льотчиків є їхня здатність зберігати чіткість і точність висловлювань у контексті військової справи. Це особливо важливо в умовах військових навчань та реальних бойових дій, коли кожне слово має значення. Висновки дослідження свідчать, що крилаті вислови китайських військових льотчиків є важливим елементом військової культури, який об'єднує традиційні цінності і сучасні вимоги до військового професіоналізму.

РЕЦЕНЗІЯ НА КОЛЕКТИВНУ МОНОГРАФІЮ «МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ОБРІЇ ІНТЕРМЕДІАЛЬНОСТІ: ЛІНГВІСТИКА – ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО – ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВО» (ЗА РЕД. О. ВОРОБЙОВОЇ, Р. САВЧУК, Л. ТАРАНЕНКО. КИЇВ : ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ», 2024. 392 С.)

Ольга СТАНІСЛАВ — Thu, 26 Jun 2025 00:00:00 +0300

РЕЦЕНЗІЯ НА КОЛЕКТИВНУ МОНОГРАФІЮ «МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ОБРІЇ ІНТЕРМЕДІАЛЬНОСТІ: ЛІНГВІСТИКА – ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО – ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВО» (ЗА РЕД. О. ВОРОБЙОВОЇ, Р. САВЧУК, Л. ТАРАНЕНКО. КИЇВ : ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ», 2024. 392 С.)