Актуальні питання іноземної філології

АВТОКОМЕНТАР ДО ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ ЯК ГІПЕРТЕКСТОВА СТРУКТУРА

Ірина АРХІПОВА — Fri, 25 Oct 2024 00:00:00 +0300

Дослідження розглядає явище авторського коментаря у літературних текстах як складову гіпертекстової структури, маючи на меті розкриття його ролі та функцій у формуванні сприйняття та інтерпретації читачем. З урахуванням того, що сучасний літературний аналіз все більше зосереджується на інтертекстуальності, це дослідження вносить свій внесок у глибше розуміння того, як авторські коментарі взаємодіють з читачами та збагачують текстовий досвід. Сучасні дослідження у сфері інтертекстуальності фокусуються на тому, як автокоментарі впливають на сприйняття та інтерпретацію літературних текстів. Деякі з них вказують на те, що автокоментарі можуть допомагати краще розуміти та асимілювати зміст, служачи функцією орієнтації та пояснення складних аспектів тексту, інші дослідження концентруються на емпіричних методах, таких як психолінгвістичні експерименти, для визначення впливу автокоментарів на читачів. У статті підкреслюється важливість авторського коментаря у сприянні комунікації між авторами та читачами, розширюючи наше уявлення про літературні твори як складні інформаційні системи. Аналізуючи різноманітні форми авторського коментаря, включаючи явні та неявні прояви, у дослідженні описані механізми, за допомогою яких автори взаємодіють із своєю аудиторією та виражають нюансовані погляди у своїх текстах. За допомогою лінгвістичного аналізу та текстової інтерпретації, дослідження визначає комунікативні функції авторського коментаря, розкриваючи його роль у керуванні розумінням читача та викликанні емоційних реакцій. Авторський коментар – це певне витлумачення автором художнього тексту, зокрема слів, фрагментів чи сюжетних ліній свого твору. Текст авторського коментаря будується відповідно до логічного розгортання інформації, частина якої є додатковою для розуміння конкретного текстового фрагмента, але не зайвою для того, щоб читач уловив головну інформативну лінію, здатну позначитися на смисловій структурі основного художнього тексту. Перспективи включають подальше дослідження взаємодії між авторськими коментарями та читачами, розгляд психолінгвістичних аспектів, а також аналіз ролі коментарів у різних жанрах та епохах літератури.

МЕТАФОРА, МЕТОНІМІЯ ТА ОЦІНКА ЯК ПОЛІТИЧНІ ЗАСОБИ ДЕМОКРАТІВ В АМЕРИКАНСЬКОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ

Вадим БОГУЦЬКИЙ, Ігор РОМАНОВ — Fri, 25 Oct 2024 00:00:00 +0300

У статті досліджується взаємодія метафори, метонімії та оцінки в американському політичному дискурсі на прикладах публічних виступів представників Демократичної партії США, де вони намагаються переконати громадськість в економічних перемогах через позитивну самооцінку та знецінення інших. Головне завдання полягає в тому, щоб дослідити, чи існує зв’язок між ідеологічними позиціями доповідачів та суб’єктами, які оцінюються. Також у статті було проаналізовано та встановлено теоретичну базу попередніх досліджень, що охоплюють особливості політичного дискурсу та проаналізовано вплив метафори й метонімії на формування оцінних суджень адресатів. Проаналізовані публічні промови свідчать про той факт, що метафори та метонімії рясніють у цьому типі політичного дискурсу та що здебільшого такі мовні явища збігаються з оцінкою. Уважніше вивчення відносних частот вказує на те, що політики-кандидати повсякчас покладаються на різні способи формування вигідного для них ставлення при створенні досить різних образів, які допоможуть їм отримати голоси виборців на майбутніх виборах, водночас зменшуючи шанси кандидатів-супротивників на перемогу. Зосереджуючись на судженнях, політики складають думку про нормальність (тобто, наскільки особливим/(не) звичайним є стан поведінки людини), про здатність (тобто, оцінку компетентності та/або здібностей) оцінюваних елементів. Позитивне оцінювання людської поведінки з етичної точки зору сприяє в цілому оптимістичному сприйняттю промови. Результати показують, що політичні діячі використовують оцінку у своїх виступах зокрема як інструмент для виправдання та переконання аудиторії у правильності своїх економічних рішень. Водночас політики використовують оцінку не лише як вираження власних ідеологічних поглядів, а й як ідеологічний інструмент, що сприяв би їхнім намірам прийти до влади у майбутньому.

СПОРТИВНИЙ ДИСКУРС: ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ

Ірина КОРОБОВА — Fri, 25 Oct 2024 00:00:00 +0300

Стаття стосується особливостей перекладу спортивного дискурсу, адже глобальне спілкування народів і зацікавленість спортом вимагає вирішення нагальної потреби у взаєморозумінні в усіх сферах, особливо у сфері спорту. Наша країна бере активну участь у світових змаганнях і дослідження особливостей перекладу спортивної термінології має не тільки теоретичне, а й практичне значення. Відповідно, виникає потреба в перекладі репортажів, інтерв’ю, спортивних коментаторів, а також спортивної документації, статей та блогів. Спорт швидко розвивається і чимало нових видів спорту здобувають широке визнання. Тому адекватний і правильний переклад спортивного дискурсу є вкрай необхідним, що і визначає актуальність нашого дослідження. Мета статті – охарактеризувати перекладацькі особливості спортивного дискурсу на матеріалі англомовних інтернет-видань. Об’єктом дослідження є термінологічні одиниці спортивної галузі. Предметом дослідження – шляхи та способи перекладу спортивних термінів англійської мови українською. Методологія дослідження: фактологічний матеріал було зібрано методом суцільної вибірки з інтернет-видань та опрацьовано за допомогою описового методу. Також використано методи структурно-семантичного, компонентного та контекстуального аналізів. Метод контент-аналізу дав змогу встановити специфіку досліджуваних елементів у контекстуальному оточенні. Наукова новизна полягає у визначенні основних шляхів та способів перекладу спортивних термінів англійської мови українською, до яких віднесено: описовий переклад, переклад за допомогою національних елементів, калькування або дослівний переклад, транскрибування і транслітерація. Висновки з дослідження передбачають поняття адекватності перекладу спортивного дискурсу, що включає семантичну, емоційно-оціночну, експресивну та естетичну інформацію. Доречно перекладені лексеми спортивного характеру відіграють особливу роль у розумінні цілісності всього тексту. Перспективою подальшого дослідження є детальний аналіз особливостей перекладу нових слів спортивної тематики і, на основі з’ясування принципів перекладу спортивних термінів, опис способів їх перекладу.

ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ НІМЕЦЬКОЮ МОВОЮ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРЧОСТІ СЕРГІЯ ЖАДАНА)

Наталія ЛИСЕЦЬКА, Альона КАРПЕВИЧ — Fri, 25 Oct 2024 00:00:00 +0300

У статті досліджено лексико-стилістичні особливості перекладу художнього тексту німецькою мовою на прикладі роману Сергія Жадана «Інтернат». Розглянуто поняття художній переклад, його особливості та основні вимоги, яких потрібно притримуватися перекладачу під час перекладацького процесу. Установлено, що художній переклад є не лише прямою передачею тексту іноземною мовою, а й також інструментом культурного освоєння світу, чинником певної культури. Проаналізовано авторський стиль та визначено, що письменнику притаманна низка образно-тропеїчних засобів, як-от: епітет, порівняння, метафора, алегорія, символ. Виявлено, що автор звертається до стилістичного прийому іронії та колористики. Використання різних відтінків темних кольорів від чорного до сірого й темно-синього символізує ситуацію розрухи та безпорадності в регіоні, де проживає головний персонаж. Під час порівняння першоджерела і його німецькомовного варіанта зауважено, до яких перекладацьких трансформацій удаються перекладачі. Простежено, що на морфологічному рівні виконавці найчастіше схильні до засобу створення композит, що є типовим для мови перекладу. Найчастіше виникають варіанти «іменник плюс іменник», «прикметник плюс іменник». Задля збереження сенсу чи уточнення конотації певних мовних одиниць застосовують метод генералізації, трансформації та логізації. На синтаксичному рівні в тексті оригіналу часто трапляються складнопідрядні речення, а також речення, ускладнені дієприкметниковими й дієприслівниковими зворотами. Під час перекладу таких випадків виконавці користуються методом опущення та заміною складного речення простим. У ході дослідження виявлено певні відмінності в перекладі, оскільки структура української й німецької мов відрізняється, неможливо завжди зберегти оригінальні конструкції. Зроблено висновки, що перекладачі, майстерно застосовуючи перекладацькі трансформації, зуміли донести читачеві ідею автора та не порушити естетичної цілісності оригіналу.

ВИКОРИСТАННЯ НЕВЕРБАЛЬНИХ ТА ПАРАВЕРБАЛЬНИХ ЗАСОБІВ У СУЧАСНИХ АНГЛОМОВНИХ НАЗВАХ ТА ОПИСІ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ: МУЛЬТИМОДАЛЬНИЙ ВИМІР

Лариса МАКАРУК — Fri, 25 Oct 2024 00:00:00 +0300

Статтю присвячено дослідженню сучасних англомовних назв продуктів харчування з урахуванням мультимодальних векторів дослідження. Корпус ілюстративного матеріалу свідчить, що сучасні комуніканти послуговуються не лише вербальними засобами, але й широким спектром невербальних та паравербальних одиниць. Продемонстровано, що невербальні та паравербальні складники є повноцінними елементами, які здатні заміщувати переважно графеми “e, i, o”, або інтегруватися до їх складу. Обґрунтовано, що невербальні засоби не поступаються вербальним еквівалентам, а навпаки, сприяють значно швидшому сприйняттю, а відтак і запам’ятовуванню, оскільки підсилюють зміст повідомлюваного. Доведено, що представлені мультимодальні лексеми та синтаксичні конструкції варіативні в плані кількісного наповнення та творення. Процес заміщення графем, або їх частин відбувається за рахунок залучення складників, які входять до складу продукту, або за рахунок диференційних ознак рекламованого бренду. Окреслено, що на відміну від традиційних вербальних лексем, мультимодальні наразі не мають усталених правил, відповідно до яких відбувається їх творення, шифрування та дешифрування. На відміну від існуючих загальноприйнятих стратегій побудови класичних англомовних лексем, мультимодальні мають довільну будову та нелімітований кількісний склад. У роботі продемонстровано різні комбінації у яких поєднано вербальні та невербальні засоби одночасно. Наголошено, що модифікації традиційних лексем відбуваються як з однією одиницею, так і з кількома або з усією лексемою одночасно. Встановлено, що добір заміщених елементів відповідає концепції компанії, цілям, які вона переслідує. Позиціюючи рекламовані продукти харчування, продуцентам вдається наголосити на тому складникові, який є інтегральним у процесі виготовлення, або ж апелювати до популярного тренду ХХІ століття – здорового харчування. В окремих випадках, рекламуючи популярну їжу зі спектру некорисної, акцентують увагу на піклуванні про клієнта за рахунок покращення смакових властивостей та зниження вмісту жирів і калорій.

ВЕРБАЛЬНА ЕКСПЛІКАЦІЯ КОНЦЕПТУ УКРАЇНА У СУЧАСНОМУ НІМЕЦЬКОМОВНОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ

Тетяна СЕМЕНЮК — Fri, 25 Oct 2024 00:00:00 +0300

У науковій розвідці здійснено комплексний структурно-когнітивний аналіз концепту УКРАЇНА у німецькомовному політичному дискурсі. Актуальність роботи викликана необхідність аналізу концепту УКРАЇНА з метою усвідомлення ставлення представників німецької лінгвоспільноти до України зокрема та політичної ситуації в Україні загалом. Метою роботи є виокремлення вербальних ресурсів репрезентації концепту УКРАЇНА у німецькомовному політичному дискурсі. Новизна роботи полягає в тому, що вперше було досліджено концепт УКРАЇНА як концептуальну одиницю у ментальному розумінні німців, базуючись на його репрезентації за воєнний період з лютого 2022 по січень 2024 років й створено номінативне поле концепту з урахуванням усіх його складників – понятійного, ціннісного та образного. У науковій статті обґрунтовано динамічну природу концепту та його складну структуру, яка містить понятійний, образно-асоціативний та ціннісний (валоративний) складники, зорганізовані за польовим принципом. У науковій розвідці здійснено ґрунтовний аналіз даних лексикографічних джерел, на основі яких описано понятійний компонент концепту УКРАЇНА. Шляхом контекстуального та когнітивно-семантичного аналізу встановлені мовні одиниці, які складають домінанту (ядро), приядерну зону, ближню та дальню периферію номінативного поля концепту УКРАЇНА у німецькомовному політичному дискурсі за період війни росії проти України. З'ясовано, що список мовних одиниць, які складають периферію номінативного поля концепту УКРАЇНА не є сталим і може бути доповненим у зв'язку із надзвичайно активними подіями на території України, які не можуть не впливати на сприйняття України представниками німецької лінгвоспільноти.

РОЛЬ І ЗНАЧЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У МОВІ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ (НА МАТЕРІАЛІ НІМЕЦЬКОЇ МОЛОДІЖНОЇ ПРЕСИ)

Оксана СИВИК — Fri, 25 Oct 2024 00:00:00 +0300

У статті висвітлено роль та сутність фразеологізмів у мові сучасної молоді (на матеріалі німецької молодіжної преси). Підкреслено, що фразеологічний склад німецької мови – сукупність стійких сполук слів, у яких відображені звичаї, побут, культура, менталітет, світогляд народу. Доведено, що фразеологізми, як і лексичні одиниці, на відміну від граматичних чи фонетичних норм – це найбільш динамічна, відкрита до еволюційних змін і перетворень складова німецької мови, а тому у них безпосередньо у найбільш влучній формі знаходять вияв найрізноманітніші зрушення чи не в усіх сферах життя німецького суспільства. Підкреслено, що на прикладі фразеології німецької періодики для молоді можна чітко відстежити особливості експресивного, емоційного відображення найрізноманітніших реалій життя цієї соціальної групи, специфіку її способу мислення і світосприйняття, багатогранність реакцій на найгостріші питання і явища реальності. Акцентовано увагу на те, що завдяки образності й виразності, експресивності й дотепності, можливостям іронічно-грайливої модифікації фразеологізми в мові молодіжної німецької преси постають продуктивними засобами пробудження інтересу молодіжної читацької аудиторії, донесення інформації у звичній для молодіжного середовища формі, надання матеріалам відтінку молодіжної розкутості. З огляду на це фразеологічні одиниці мови сучасної німецької молодіжної преси постають цікавим дослідницьким феноменом. Проаналізовано молодіжну пресу як окремий сегмент на німецькому медійному ринку, який представлений періодичними виданнями, що є важливим джерелом різноманітної інформації для молодих людей. Зазначено, що будучи зорієнтованою передовсім на молодіжну читацьку аудиторію, цей сегмент німецької періодики вирізняється низкою специфічних ознак, серед них: поліфункціональність, що передбачає виконання інформативних, просвітницьких, розважальних, виховних, соціалізаційних і т. д. завдань.