http://journals.vnu.volyn.ua/index.php/physics <p><strong><img style="float: left; padding-right: 10px; padding-bottom: 10px;" src="http://journals.vnu.volyn.ua/public/site/images/admin/physics-.png" alt="" width="319" height="448" />ISSN (Print): </strong><a href="https://portal.issn.org/resource/ISSN/2786-5444" target="_blank" rel="noopener">2786-5444</a><br /><strong><span lang="EN-US">ISSN <span lang="UK">(</span>Online<span lang="UK">): </span></span></strong><a href="https://portal.issn.org/resource/ISSN/2786-5452" target="_blank" rel="noopener"><span lang="EN-US"><span lang="UK">2786-5452</span></span></a><strong><br /></strong><strong>DOI: </strong>https://doi.org/10.32782/physics<br /><strong>Галузь знань: </strong>освіта/педагогіка; природничі науки.<br /><strong>Періодичність:</strong> 4 рази на рік.<br /><strong>Фахова реєстрація (категорія «Б»):</strong><br /><a href="https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-rishen-atestacijnoyi-kolegiyi-ministerstva-vid-30-listopada-2021-roku" target="_blank" rel="noopener">Наказ МОН України № 1290 від 30 листопада 2021 року (додаток 3)</a>; <a href="https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-rishen-atestacijnoyi-kolegiyi-ministerstva-530" target="_blank" rel="noopener">Наказ МОН України № 530 від 06 червня 2022 року (додаток 2)</a>.<br /><strong>Спеціальності: </strong>014 – Середня освіта (за предметними спеціальностями); 104 – Фізика та астрономія; 105 – Прикладна фізика та наноматеріали.<strong><br /></strong></p> LLC Publishing House “Baltija Publishing” uk-UA Фізика та освітні технології 2786-5444 http://journals.vnu.volyn.ua/index.php/physics/article/view/3543 <p>Спінтроніка є одним із найперспективніших напрямів сучасної електроніки. Вона почалась з відкриття ефекту гігантського магнітоопору (ГМО) та відіграла важливу роль у розвитку систем запису, зберігання й відтворення інформації. З часом стало зрозуміло, що потенціал спінтроніки є значним: спінтронні пристрої можуть мати суттєві переваги у швидкодії, енергоефективності та мініатюризації порівняно з напівпровідниковими аналогами. В основі багатьох спінтронних пристроїв лежать магнітні багатошарові структури, що складаються з магнітних і немагнітних (товщиною декілька нанометрів) металевих шарів. Магнітні шари в таких структурах пов’язані непрямою обмінною взаємодією, носіями якої є електрони провідності. Величина та знак обмінної взаємодії визначають, як магнітні моменти сусідніх феромагнітних шарів, розділених немагнітним прошарком, будуть орієнтуватися один відносно іншого (паралельно чи антипаралельно), і залежать від структурних параметрів, серед яких виділяють товщину немагнітного прошарку. Проблема полягає в тому, що товщина прошарку задається під час виготовлення структури і не може змінюватися в процесі її роботи. Одним із варіантів розв’язання цієї проблеми є перемикачі Кюрі, які демонструють температурно-залежну обмінну взаємодію завдяки наявності розбавленого магнітного шару, розташованого всередині немагнітного прошарку. Структури Fe(2)/Cr(0.4)/FeCr(0.8)/Cr(0.4)/Fe(2) добре вивчені; для них продемонстровано зміну знаку обміну за рахунок нагрівання і, як наслідок, зміну магнітоопору. Це може бути зроблено шляхом зовнішнього нагрівання, або навіть за рахунок нагрівання Джоулевим теплом. У роботі досліджено вплив морфології розбавленого прошарку Fe₁₇.₅Cr₈₂.₅ на його магнітні властивості. Показано, що кластеризація прошарку призводить до зростання феромагнітного внеску, появи малої петлі гістерезису та залишкової намагніченості, яка поступово зменшується зі зростанням температури і спричиняє зміну температури фазового переходу всього прошарку Cr/FeCr/Cr. За подальшого підвищенням температури кластери переходять у суперпарамагнітний стан. Можна зробити висновок, що кластерні неоднорідності впливають на міжшарову обмінну взаємодію: при низьких температурах шляхом виникнення прямої феромагнітної взаємодії через феромагнітні кластери; при вищих температурах через внесок у непрямий обмін завдяки переходу кластерів до суперпарамагнітного стану, а також через зміщення точки переходу в парамагнітний стан усього прошарку Cr/FeCr/Cr.</p> Олексій КОЗЛОВ Авторське право (c) 2026 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2026-04-30 2026-04-30 1 3 8 10.32782/pet-2026-1-1