ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ І НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА: АНАЛІЗ ВЗАЄМОВПЛИВУ

Анотація

У статті досліджено взаємовплив ШІ та сфери національної безпеки. Аргументовано, що ШІ здатен як посилити стійкість безпекових систем, так і створити нові виклики для них. Відзначено, що загрози для національної безпеки генерують запити держави й інших зацікавлених áкторів на технологічні рішення машинного інтелекту. Поставлено завдання з’ясувати: 1) як ШІ на сучасному етапі його розвитку слугує безпековим цілям; 2) як ШІ може підривати національну безпеку; 3) як сучасні держави підходять до використання ШІ у сфері національної безпеки. Розгляд взаємозв’язку ШІ та національної безпеки дав змогу зробити висновок про формування нової парадигми безпекового мислення, у якій ШІ поступово стає стратегічним чинником. Авторка доводить, що можливості машинного інтелекту здатні посилити стійкість держави у сферах оборони, розвідки, кібербезпеки, управління кризами, захисту критичної інфраструктури та ін. Високий рівень автоматизації, аналітики й адаптивності, притаманний ШІ, суттєво розширює інструментарій забезпечення національної безпеки. Водночас авторка звернула увагу, що стрімкий і недостатньо контрольований розвиток ШІ може створити нові безпекові загрози. Наголошено на зростанні ризиків того, що ШІ-технології можуть вийти за межі державного управління або потрапити під контроль недружніх áкторів. Підкреслено, що політика у сфері національної безпеки має спрямовувати розвиток ШІ у конструктивному напрямі, це забезпечить баланс між інноваційністю й контролем. Указано на важливість: 1) ухвалення нормативно-правової бази функціонування ШІ у сферах, що становлять стратегічний інтерес для держави; 2) створення інституційного середовища для моніторингу інтеграції ШІ у сферу національної безпеки.