МЕХАНІЗМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ ЩОДО ВРЕГУЛЮВАННЯ МІЖДЕРЖАВНИХ КОНФЛІКТІВ

Анотація

В умовах сучасного багатополярного світу тема підтримання миру та безпеки набуває надважливого значення. Основна роль у врегулюванні міжнародних конфліктів належить Організації Об’єднаних Націй (ООН). Встановлено, що основними механізмами ООН у врегулюванні міждержавних конфліктів є: превентивна дипломатія, установлення миру/миротворчість, примус до, підтримання миру, миробудівництво в постконфронтаційний період. На початковій фазі конфлікту «стабільного миру», ефективною є «звичайна дипломатія» без міжнародного втручання. В умовах «нестабільного миру» залучається механізм «превентивної дипломатії». У випадку подальшого розгортання конфлікту та настання фази «кризи», відбувається залучення «кризової дипломатії». У випадках переходу конфлікту у відкриту форму збройного протистояння свою діяльність розпочинають міжнародні організації чи інших посередники з метою його зупинення та досягнення мирних домовленостей між ворогуючими сторонами. Коли конфліктуючі сторони відмовляються припинити збройне протистояння, міжнародна спільнота може застосувати механізм «примус до миру». Після цього гаряча фаза конфлікту зазвичай переходить у фазу «пошук шляхів виходу із кризи» та досягнення мирних домовленостей. На цьому етапі ООН чи інша міжнародна організація може ввести сили для «підтримки миру», розведення ворогуючих сторін. Після цього (або і одночасно) розпочинається «постконфліктне миробудівництво» – діяльність на різних рівнях залучених до конфлікту спільнот з метою врегулювання глибинних причин конфлікту та недопущення його повторення. Успішна реалізація цих компонентів призводить до «сталого миру», тобто досягнення системного балансу інтересів, за яких відновлення конфлікту було б немислиме і невигідне. Визначено ефективність механізмів ООН в умовах війни російської держави проти України.