КООРДИНАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-9385/2024-3-8Ключові слова:
публічне управління, національна безпека, координація діяльності, органи виконавчої влади, міжвідомча взаємодія, механізми координаціїАнотація
У статті розглядаються механізми координації діяльності органів публічної влади в контексті сучасних загроз безпеці та нових викликів. Авторка аналізує роль публічного управління у забезпеченні національної безпеки та необхідність ефективної міжвідомчої співпраці та координації. Обговорюється поточний стан координації між органами виконавчої влади, підкреслюється важливість створення ефективних механізмів координації для вирішення складних питань, які вимагають всеосяжного, міжсекторального підходу. Розглядаються потенційні бар'єри для ефективної координації, такі як відомчі бар'єри, відмінності у пріоритетах та порушення комунікації, а також пропонуються рішення для подолання цих перешкод. Досліджуються теоретичні основи публічного управління та національної безпеки, окреслюються ключові принципи та моделі, які мають спрямовувати координацію діяльності органів публічної влади. Також аналізуються міжнародні кращі практики та тематичні дослідження для визначення успішних стратегій координації, які можна адаптувати до національного контексту. Крім того, у статті розглядається роль обміну інформацією, спільного прийняття рішень та розподілу ресурсів у забезпеченні ефективної координації між органами виконавчої влади. Авторка наголошує на важливості встановлення чітких ліній відповідальності, каналів комунікації та механізмів зворотного зв'язку для підвищення загальної ефективності та реагування системи публічного управління. Досліджуються питання керованості структури координації діяльності органів публічної влади в контексті актуальних суспільних, економічних та політичних викликів. Авторка акцентує увагу на необхідності ефективної координації роботи різних ланок державного управління для своєчасного та адекватного реагування на складні, динамічні та взаємопов'язані проблеми. Розкриваються основні ознаки керованості системи координації, зокрема: чіткий розподіл повноважень і відповідальності, налагоджена вертикальна та горизонтальна взаємодія, дієві комунікаційні канали, гнучкі механізми прийняття рішень, результативні інструменти моніторингу та контролю. Окрема увага приділяється питанням адаптивності й трансформації структур координації органів влади з метою підвищення їх відповідності сучасним реаліям.
Посилання
Бакуменко В. Д., Бондар І. С. Механізми державного управління в умовах соціально-економічних трансформацій. Київ : НАДУ, 2019. 196 с.
Босак О. З. Координація діяльності органів публічної влади: теоретико-методологічні засади. Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2018. 360 с.
Малиновський В. Я. Державне управління : навчальний посібник. Луцьк : Вежа, 2020. 558 с.
Приходченко Л. Л. Забезпечення ефективності діяльності органів публічної влади: теоретико-методологічні засади. Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2009. 296 с.
Селіванов А. О. Координація діяльності органів публічної влади в умовах трансформаційних змін. Київ : Вид-во НАУ, 2017. 280 с.
Шаров Ю. П., Бородін Є. І. Механізми координації діяльності органів публічної влади. Дніпро : ДРІДУ НАДУ, 2019. 220 с.
Якимчук А. Ю. Публічне адміністрування : навчальний посібник. Рівне : НУВГП, 2016. 348 с.
Ємельянов В. М., Радченко О. В. Координація діяльності органів публічної влади в умовах децентралізації. Харків: Право, 2018. 216 с.
Мельник А. Ф., Оболенський О. Ю., Васіна А. Ю. Державне управління : підручник. Київ : Знання, 2009. 582 с.
Енциклопедія державного управління: у 8 т. / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України; наук.-ред. колегія: Ю.В. Ковбасюк (голова) та ін. К. : НАДУ, 2011. Т. 1: Теорія державного управління / наук.-ред. колегія: В.М. Князєв, І.В. Розпутенко (співголови) та ін. 2011. 748 с.