СТРАТЕГІЇ SOFT POWER ОАЕ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ТА ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ У КОНТЕКСТІ БЕЗПЕКОВИХ ВИКЛИКІВ ТА ЗАГРОЗ

Анотація

У статті досліджено особливості формування та трансформації стратегії soft power (м’якої сили) Об’єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ), що детерміновано безпековими викликами та загрозами регіонального та глобального характеру. Політика soft power ОАЕ розглядається як стратегічний інструмент зовнішньополітичного впливу та елемент національної безпеки в умовах нестабільності, міждержавних конфронтацій, зростання тероризму, кіберзагроз та інших безпекових викликів. Визначено систему загроз і викликів для регіональної безпекової архітектури Перської затоки, що, своєю чергою, вплинуло на зовнішньополітичні пріоритети ОАЕ та зумовило трансформацію стратегії soft power держави. Розкрито сутність і теоретико-концептуальні основи soft power (м’якої сили), проаналізовано механізми, інституційні засади та ключові напрями її реалізації у зовнішній політиці Еміратів. Показано, що сучасна модель soft power ОАЕ інтегрує культурну, гуманітарну, освітню, наукову, цифрову та екологічну дипломатію, поєднуючи традиційні цінності з інноваційними тенденціями. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі невійськових ресурсів впливу у міжнародних відносинах та переосмисленням м’якої сили як чинника забезпечення стабільності, безпеки, довіри, партнерства у контексті викликів тероризму, регіональних конфліктів, безпекових загроз, інформаційних та гібридних війн. Особливу увагу приділено безпековому виміру політики ОАЕ, де м’яка сила виконує роль гуманітарно-комунікаційного інструменту стабілізації регіону. Проаналізовано, як стратегія «Soft Power Strategy 2017» ОАЕ трансформувала м’яку силу у безпековий ресурс державної політики. Визначено, що Об’єднані Арабські Емірати ефективно інтегрують технології культурної дипломатії, міжрелігійного діалогу, гуманітарної допомоги, медіаактивності, миротворчості та кліматичної дипломатії для зміцнення міжнародного іміджу та просування власних ціннісних орієнтирів. Обґрунтовано, що ОАЕ сформували унікальну модель soft power/м’якої сили, де безпекові виклики перетворюються на ресурс для трансформації безпекових стратегій та розвитку. Така модель не лише підвищує міжнародний авторитет держави, а й демонструє здатність інтегрувати гуманітарні, культурні та інноваційні ресурси у стратегію національної безпеки. Досвід Еміратів свідчить, що у XXI ст. м’яка сила стає не лише символом дипломатичної привабливості, а й ефективним механізмом забезпечення довгострокової стабільності, безпеки та глобального партнерства.