ТЕРМІНОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ТЕКСТІВ У ГАЛУЗІ ТРАНСПОРТНИХ СИСТЕМ НА ЛЕКСИЧНОМУ, ГРАМАТИЧНОМУ ТА СТИЛІСТИЧНОМУ РІВНЯХ

Автор(и)

  • Ірина Навроцька
  • Ірина Ткач

Ключові слова:

термін, стиль, фахова мова транспорту, транспортна термінологія, способи перекладу

Анотація

У статті висвітлено проблемні термінологічні особливості перекладу фахових текстів транспортної галузі, а також розкрито сутність фахової мови, що містить транспортні терміни. Говорячи про історію дослідження фахових мов, варто зазначити, що тривалий час більшість спроб їх наукового аналізу зводились лише до опису відповідної професійної лексики. Згодом у центрі наукового інтересу опинилася, насамперед, систематизація термінології фахової мови. Сьогодні саме дослідження термінологічних систем, на основі яких укладають спеціальні словники та різноманітні термінологічні довідники, глосарії, є найбільш актуальним. Кожна наукова галузь оперує власними термінами, які й складають суть її термінологічної системи. При визначенні терміна підкреслюють його функційно-смисловий бік, бо термін, в ідеальному розумінні, має стосуватися одного найтиповішого поняття певної галузі. Дослідники акцептують увагу на основній функції терміна – здатності виражати наукове поняття, вказуючи також і на інші властивості терміна, які є оптимальними для його функціювання в терміносистемі, чим він відрізняється від загальновживаної лексики, такими, як, наприклад, його сполучуваність. У нашій статті на основі конкретних прикладів описано найбільш вживані лексико-семантичні та лексико-граматичні трансформаційні способи передачі значень термінологічних одиниць українською мовою на лексичному, граматичному та стилістичному рівнях. В результаті аналізу виявлено основні прийоми перекладу, до яких входить: транскрибування (відтворення звучання слова оригіналу), транслітерація (передача графічної форми), калька (переклад складових частин слова з об'єднанням їх в ціле слово), літературна заміна (заміна аналогічної синтаксичної структури структурою мови перекладу), запозичення (як найпростіший спосіб перекладу, що дозволяє заповнити змістові прогалини), модуляція (варіювання повідомлення, шляхом зміни точку зору) та інші. Знання стратегічних прийомів дозволяє адекватно передати зміст транспортних текстів та уникнути неоднозначності міжмовного тлумачення.

Посилання

Bergeron, Marcel. 2009. Vocabulaire des systèmes de transport intelligents. Québec.

Dyakov, Andrii, and Kudelko, Zoya. 2000. Osnovy terminotvorennya: semantychni ta sotsiolinhvistychni aspekty. Kyiv: Akademia.

Glossary of shipping terms. Mode of access: http://infraestrutura.gov.br/images/ GLOSSARIOpdf.

Ketford, John. 2004. Linhvistychna teoria perekladu: pro odyn aspect prykladnoii linhvistyky. Moskwa.

Kiyak, Taras. 2007. “Fakhovi movy ta problemy terminoznavstva”. Nova filolohia. Zbirnyk naukovykh prats. Zaporizhzhia: ZNU, 27:203–208.

Ovcharenko, V. 1968. Struktura i semantyka naukovo-tekhnichnoho termina. Kharkiv.

Pym, Andrew. 1992. Translation and Text Transfer. Frankfurt/Main; Berlin; Bern; New York: Peter Lang.

Vine Jean.-Paul., Darbelne J. 1978. “Tekhnichni sposoby perekladu”. Pytannya pereklady v zarubizhnij lingvistytsi. Moskwa, 157–167.

Vyskushchenko, Svitlana. Zahalni osoblyvosti fakhovykh mov. Mode of access: http://eprints.zu.edu.ua/1721/1/44.pdf.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-22

Як цитувати

Навроцька, І., & Ткач, І. (2021). ТЕРМІНОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ТЕКСТІВ У ГАЛУЗІ ТРАНСПОРТНИХ СИСТЕМ НА ЛЕКСИЧНОМУ, ГРАМАТИЧНОМУ ТА СТИЛІСТИЧНОМУ РІВНЯХ. Актуальні питання іноземної філології, (11), 93–99. вилучено із http://journals.vnu.volyn.ua/index.php/philology/article/view/1010