ПОТЕНЦІАЛ ЛІНГВОСЕМІОТИЧНОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ЖАНРУ ІММІГРАЦІЙНОГО АКТА В ЗАКОНОДАВЧОМУ ДИСКУРСІ США
DOI:
https://doi.org/10.32782/2410-0927-2023-18-1Ключові слова:
законодавчий дискурс, жанр, імміграційний акт, правова лінгвосеміотика, лінгвосеміотична інтерпретаціяАнотація
Стаття торкається низки питань, пов’язаних із вивченням жанру імміграційного акта в законодавчому дискурсі США із застосуванням лінгвосеміотичного підходу. Виклад матеріалу структуровано у відповідности до вирішення трьох основних завдань. По-перше, обґрунтовано виокремлення основних жанрових ознак імміграційного акта: 1) діяльнісна природа, яка втілюється в семіозисі – процесі, в якому текст акта функціонує як знак; 2) соціальність, яка випливає з діяльнісної природи права; 3) жанрова маркованість кодового, інформаційного та культурного виміру знакодії текстів імміграційних актів у соціумі. Остання виявляється в параметризації жанру акта як повторюваної функціональної єдності знаків, що передбачає: а) усталеність мовного кодування (кодовий вимір); б) детермінованість вмісту потребами соціуму (інформаційний вимір); в) відповідність правовій системі та існуючому соціальному інститутові права (культурний вимір). По-друге, запропоновано виокремити новий підрозділ лінгвосеміотичних студій − правову лінгвосеміотику та розглядати жанр імміграційного акта як один із обʼєктів дослідження цього підрозділу. Стверджується, що комплексним методом дослідження жанру в правовій лінгвосеміотиці є лінгвосеміотична інтерпретація, яка спрямована на а) опис стрижневих жанротвірних кодів (ключових правових термінів), які застосовують законодавці, щоб зробити доступним предметний світ; б) встановлення зв’язку стрижневих кодів з иншими кодами, що визначаються предметом актування; в) виявлення місця імміграційного акта у просторі правової культури США. По-третє, сформульовано три канони, на яких ґрунтується лінгвосеміотична інтерпретація: а) канон детермінованости тлумачення потребами соціуму (моделлю правової реальності); б) канон цілісности обʼєкта інтерпретації; в) канон вичерпности опису.
Посилання
Андрейчук Н. Виміри семіозису: монографія. Львів: ПАІС, 2021. 352 с.
Андрейчук Н. Семіотика лінгвокультурного простору Англії кінця XV – початку XVIII століття: монографія. Львів: Вид-во Львів. Політехніки, 2011. 280 с.
Балинська О. Семіотика права: монографія. Львів: ЛьвДУВС, 2013. 416 с.
Бацевич Ф.С. Лінгвістична генологія: проблеми і перспективи. Львів: ПАІС, 2005. 264 с.
Дзера Оксана. Біблійна інтертекстуальність і переклад: англо-український контекст: монографія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. 490 с.
Етимологічний словник української мови: у 7 т. / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. Т. 2: Д-Копці. Київ: Наук. думка, 1985. 572 с.
Кравченко Н. К. Міжнародно-правовий дискурс: когнітивно-комунікативний аспект: дис. на здобуття наук. ступеня докт. філол. наук : спец. 10.02.15 «Загальне мовознавство». Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2007.
Помірко Р., Бацевич Ф., Паславська А. Мовленнєві жанри в міжкультурній комунікації: монографія. Львів: ПАІС, 2010. 218 с.
Просяна А.В. Мовленнєві жанри законодавчого юридичного дискурсу. Вісник ОНУ. Сер.: Філологія, 2018. Т. 23, вип. 2 (18). С. 87−95.
Філософський енциклопедичний словник / гол. ред. В. І. Шинкарук. К.: Абрис, 2002. 742 с.
Яхонтова Т.В. Лінгвістична генологія наукової комунікації: монографія. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. 420 с.
Betti E. On a General Theory of Interpretation: The Raison d'Etre of Hermeneutics. The American Journal of Jurisprudence, 1987. Vol. 32, Issue 1. P. 245–268.
Bhatia V. K. Analyzing Genre: Language Use in Professional Settings. London: Routledge, 1993. 264 p.
Bhatia V. K. Critical Genre Analysis: Investigating Interdiscursive Performance in Professional Contexts. London, New York, Routledge, 2017. 232 p.
Bhatia V. K. Critical reflections on genre analysis. Iberica 24, 2012. P. 17–28.
Bhatia V. K. Worlds of Written Discourse: A genre-based view, London and New York: Continuum, 2004. P. xvii + 228.
Eco U. Semiotics and the Philosophy of Language. Bloomington: Indiana University Press, 1984. 242 p.
Genre and the New Rhetoric / ed. by A. Freedman, P. Medway. London: Taylor and Francis, 1994. 254 p.
Halliday M. A. K. Language as social semiotic: The social interpretation of language and meaning. Maryland: University Park Press, 1978. 256 p.
Hasan R. The structure of a text. Language, Context and Text / M. A. K. Halliday and R. Hasan (eds). Geelong, Victoria: Deakin University Press, 1985. P. 52–69.
Heidegger M. Letter on Humanism. Basic Writings / David Farrell Krell ed. New York: Harper& Row, 1977. P. 190–242.
Martin J. R. Process and text: Two aspects of human semiosis. Systemic Perspective on Discourse, Vol. 1: Selected Theoretical Papers from the 9th International Systemic Workshop. / J. D. Benson and W. S. Greaves (eds), Norwood, NJ: Alex, 1985, P. 248–274.
Martin, J. R. Language, register and genre. Children Writing: Reader / F. Christie (ed.). Geelong: Deakin University Press, 1984. P. 21–30.
Miller C. R. Genre as social action. Quarterly Journal of Speech, 70, 1984. P. 151–167.
Morris Ch. Foundations of the Theory of Signs. International Encyclopedia of Unified Science, 1938, Vol. 1, Number 2. P. 1–59.
Steiner P. Semiotics. International Encyclopedia of Communications in 4 volumes / ed. in Chief E Barnouw. Oxford, New York: Oxford University Press, 1989. Vol. 4 (Sapi – Zwor). P. 46−50.
Swales J.M. Genre Analysis. English in Academic and Research Settings. Cambridge: Cambridge University Press, 1990. 260 p.
Wittgenstein L. Tractatus Logico-Philosophicus / Trans. by D.F.Rears and B.F. McGuinness. With an introduction by Bertrand Russell. London, New York: Routledge, 2002. 106 p.
