ОНІМНІЙ ПРОСТІР РОМАНУ АХІЛЛА ТАТІЯ «ЛЕВКІППА І КЛІТОФОНТ»

Анотація

У статті зроблено спробу охарактеризувати у загальних рисах ономастикон роману «Левкіппа і Клітофонт»давньогрецького письменника ІІ ст. н.е. Ахілла Татія. Метою дослідження був словотвірний, етимологічний, лексико-семантичний та функційний аналіз власних назв, зафіксованих у тексті роману. Основними методами у роботі слугували описовий і метод кількісного аналізу, що дозволило на основі контекстуального аналізу відібрати і систематизувати власні назви різних тематичних груп, виявити особливості структури онімного простору досліджуваного твору, схарактеризувати змістові, стилістичні функції онімів, розкрити семантику досліджуваних одиниць з компонентним аналізом їх експліцитних та імпліцитних складових та подати детальні статистичні дані. Онімний простір роману Ахілла Татія охоплює 181 власну назву (антропоніми, міфоніми, топоніми, етноніми, катойконіми, хрононіми), враховуючи їхнє функціонування у тексті – 1280 слововживань. Оскільки в давньогрецькій мові ад’єктоніми, етноніми та катойконіми орфографічно подаються як власні назви, вони також стали предметом нашого дослідження. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в роботі вперше здійснено системний аналіз онімних одиниць у творі «Левкіппа і Клітофонт»; виокремлено п’ять структурних компонентів онімного простору роману – антропоніми, міфоніми, топоніми, етноніми / катойконіми та хрононіми, серед яких домінантною виявилася група міфонімів (75 назв), які належать до ономастичної периферії (276 слововживань), а ключовою – група антропонімів (31 ім’я має 768 фіксацій у тексті); визначено етимологічні, семантичні та функціональні особливості пропріальної лексики у тексті роману. Висновки. Використання тих чи інших онімних одиниць передусім зумовлюється тематикою та сюжетом роману, визначає специфіку світогляду давньогрецького письменника Ахілла Татія та розкриває його неповторний ідіостиль.