ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ФАЗОВОЇ СТРУКТУРИ ДІАЛОГІЧНОГО ДИСКУРСУ

Анотація

Стаття присвячена виявленню характерних ознак фазової організації діалогічного дискурсу. Ретельно розглянуто трактування релевантних для досягнення мети і завдань даного дослідження таких понять, як Gespräch, Dialog, Konversation, Diskurs. Зазначено їхні спільні та відмінні ознаки згідно з науковими традиціями, характерними для сучасної лінгвістики. Пофазовий аналіз діалогічного дискурсу дозволив виявити як основні ознаки, так і різні чинники, що впливають на його процес. Початкова (контактовстановлювальна) та кінцева (контакторозмикаюча) фази здебільшого ритуалізовані, при цьому допускають варіативність свого мовного й немовного оформлення особливо при зіставленні телефонної та face-to-face комунікації. Варіативність залежить насамперед від соціального статусу, ситуативної ролі комунікантів, а також психологічних, когнітивних, семантико-прагматичних чинників, які впливають на успішність/неуспішність інтеракції співрозмовників. Ядерна фаза діалогічного дискурсу демонструє тематику розмов, мотиви, установки цілей комунікантів, уживані ними комунікативні ходи (мовленнєві акти) та лексико-граматичні засоби їхнього вираження. Семантико-тематичні ознаки ядерної фази діалогічного дискурсу зумовлені пропозиційним змістом. При цьому домінантну роль відіграє пропозиційний предикат, виражений дієсловом відповідної семантики в граматичних формах Indikativ чи Konjunktiv, що залежить від типу мовленнєвих актів у комунікативних ходах інтерактантів. Тип уживаних синтаксичних структур засвідчує експліцитність та імпліцитність вираження мовленнєвих актів. Аналіз емпіричного матеріалу доводить існування немовного вираження контактовстановлення та контакторозмикання у фазовій структурі діалогічного дискурсу. Ядерна фаза (особливо у творах художньої літератури) може бути ускладненою, де різні фази діалогічного дискурсу перехрещуються, повторюються. Аналіз таких дискурсів зумовлює залучення до трактування дискурсу понять із різних традицій його дослідження.