ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ФАЗОВОЇ СТРУКТУРИ ДІАЛОГІЧНОГО ДИСКУРСУ

Автор(и)

  • Софія Застровська
  • Олександр Застровський

DOI:

https://doi.org/10.32782/2410-0927-2020-12-14

Ключові слова:

діалогічний дискурс, фазова організація, семантико-тематичний, комунікативно- прагматичний, лексико-граматичний, мовний/немовний/парамовний

Анотація

Стаття присвячена виявленню характерних ознак фазової організації діалогічного дискурсу. Ретельно розглянуто трактування релевантних для досягнення мети і завдань даного дослідження таких понять, як Gespräch, Dialog, Konversation, Diskurs. Зазначено їхні спільні та відмінні ознаки згідно з науковими традиціями, характерними для сучасної лінгвістики. Пофазовий аналіз діалогічного дискурсу дозволив виявити як основні ознаки, так і різні чинники, що впливають на його процес. Початкова (контактовстановлювальна) та кінцева (контакторозмикаюча) фази здебільшого ритуалізовані, при цьому допускають варіативність свого мовного й немовного оформлення особливо при зіставленні телефонної та face-to-face комунікації. Варіативність залежить насамперед від соціального статусу, ситуативної ролі комунікантів, а також психологічних, когнітивних, семантико-прагматичних чинників, які впливають на успішність/неуспішність інтеракції співрозмовників. Ядерна фаза діалогічного дискурсу демонструє тематику розмов, мотиви, установки цілей комунікантів, уживані ними комунікативні ходи (мовленнєві акти) та лексико-граматичні засоби їхнього вираження. Семантико-тематичні ознаки ядерної фази діалогічного дискурсу зумовлені пропозиційним змістом. При цьому домінантну роль відіграє пропозиційний предикат, виражений дієсловом відповідної семантики в граматичних формах Indikativ чи Konjunktiv, що залежить від типу мовленнєвих актів у комунікативних ходах інтерактантів. Тип уживаних синтаксичних структур засвідчує експліцитність та імпліцитність вираження мовленнєвих актів. Аналіз емпіричного матеріалу доводить існування немовного вираження контактовстановлення та контакторозмикання у фазовій структурі діалогічного дискурсу. Ядерна фаза (особливо у творах художньої літератури) може бути ускладненою, де різні фази діалогічного дискурсу перехрещуються, повторюються. Аналіз таких дискурсів зумовлює залучення до трактування дискурсу понять із різних традицій його дослідження.

Посилання

Backhaus, Helmuth. 1975. Liebling, schlaf nicht dauernd ein. München: Wilhelm Heyne Verlag.

Beile, Werner und Alice Beile. 1980. Sprechintention. Modelle 4. Textbuch. Bonn: Internationes.

Berkov, Vlamimir. 2002. Kultura dialoga. – Minsk: Novoe znanie.

Bezuhla, Liliya. 2020. Vid slova do dila: linhvoprahmatyka dyskursu. Vinnytsia: Nova Knyha.

Brinker, Klaus and Sven Sager. 2010. Linguistische Gesprächsanalyse.Berlin: Erich Schmidt Verlag.

Busch, Albert and Oliver Stasnschke. 2008. Germanistische Linguistik, 2. Aufl. Tübingen: Gunter Narr Verlag.

Chernyavskaya, Valeriya. 2013. Linhvistyka teksta. Linhvistika diskursa. Moskwa: Flinta; Nauka.

Deyk van, Andrianus. 2013. Dyskurs i vlast: reprezentatsyia dominirovaniya v yazyke i kommunikatsii. Moskwa: Knizhnyi dom «LYBROKOM».

Dyskurs yak kohnityvno-komunikatyvnyi fenomen: kolektyvna monohrafiya; za zah. red. Iryny Semenivny Shevchenko. Kharkiv: Konstanta, 2005.

Graefen, Gabriele and Martina Liedke. 2008. Germanistische Sprachwissenschaft : Deutsch als Erst-, Zweitoder Fremdsprache. Tübingen und Basel: A. Francke Verlag.

Gruhl, Hans. 1983. Fünf tote alte Damen. Germany: Rowolt Verlag.

Kessel, Katja and Sandra Reimann. 2008. Basiswissen Deutsche/Gegenwartssprache. Tübingen zbd Basel: A. Francke Verlag.

Kravchenko, Mykhailo. 2006. Integrativnoe, zhanrovoe i kontseptualnoe modelirovanie mezhdunarodnopravovoho dyskursa. Kyiv: Referat.

Myuller, Vitaliy. 2007. Velykyi nimetsko-ukrayinskyi slovnyk. Kyiv: Chumatskyi Shliakh.

Wahrig, Gerhard. 1997. Deutsches Wörterbuch. Gutersloh: Bertelsmann Lexikon Verlag.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-22

Як цитувати

Застровська, С., & Застровський, О. (2021). ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ФАЗОВОЇ СТРУКТУРИ ДІАЛОГІЧНОГО ДИСКУРСУ. Актуальні питання іноземної філології, (12), 81–89. https://doi.org/10.32782/2410-0927-2020-12-14

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають