ІНТЕРДИСКУРСИВНИЙ ХАРАКТЕР ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ (НА МАТЕРІАЛІ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ)
Ключові слова:
інтертекстуальність, інтердискурсивність, мовні / немовні засоби, дискурсивність, дискурс, текст, маркерАнотація
У статті висвітлено розуміння категорії інтердискурсивності як ознаки тексту, що характеризує його відкритість метасистемі дискурсу. Окреслено причини, які зумовлюють потребу в дослідженні інтердискурсивного характеру німецького художнього тексту, сформульовано актуальність, мету, завдання, об’єкт, предмет та матеріал дослідження. З’ясовано зміст понять дискурсивності й інтердискурсивності та їхній зв’язок з поняттям інтертекстуальності. Виявлено маркери актуалізації зазначених понять у текстовому цілому. Схарактеризовано інституційний, театральний, персональний, професійно-діловий дискурси. Продемонстровано інтердискурсивний характер художнього тексту через введення героїв твору в різні ситуації для пошуку оптимального рішення. Встановлено, що для втілення в життя свого задуму автор послуговується різними як первинними / вторинними мовними, так і немовними засобами з використанням об’ємного арсеналу стилістичних фігур і тропів. Досліджено, що інтердискурсивний характер твору проявляється в тому, що «гра» з різними видами дискурсів має наслідком переключення суб’єкта, що сприймає від однієї ментальної сфери до іншої. Це є можливим, звісно, при наявності відповідних фонових знань у когнітивній базі автора твору та названого суб’єкта. Показовими у цьому відношенні є прецедентні феномени, наведені автором при зображенні різних ситуацій, у яких діють його герої. Джерелом походження прецедентів є сучасна преса, класична література, історичні довідки. Доведено, що категорія інтердискурсивності демонструє зв’язок різних текстів (текстових блоків) за ознакою однакової тематично-змістової належності; такий зв'язок є результатом дискурсивної проекції на текстову площину. Художній твір як середовище взаємозв’язку різних видів дискурсу є сам по собі інтердискурсом, що зумовлено саме авторською концепцією художнього твору.
Посилання
Гіпертекстуальність [Електронний ресурс]. − Режим доступу: https://xne1akbokk.com/osnovyi-jurnalistiki/tipologicheskaya-intertekstualnostarhitekstualn-40656.html 2. Макарова А. В. Категорія інтертекстуальності: витоки, засади, сучасне бачення / А. В. Макарова // Проблеми семантики слова, речення, тексту : зб. наук. пр. – К. : ВЦ КНЛУ, 2005. – Вип. 15. – С. 7–11.
Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми : підручник / О. О. Селіванова. – Полтава : Довкілля-К, 2008. − 712 с.
Шевченко І. С. Проблеми типології дискурсу / І. С. Шевченко, О. І. Морозова // Дискурс як когнітивно-дискурсивний феномен : монографія / під заг. редакцією Шевченко І. С. − Харків : Константа, 2005. − С. 233–236.
Арнольд И. В. Интертекстуальность – поэтика чужого слова // Семантика. Стилистика. Интертекстуальность : сб. ст. – СПб. : С.-Петерб. гос. пед. ун-т, 1999. – С. 350–362.
Барт Р. Техt // Encyclopedia universalis. − Vol. 15. − P. 1973. – p. 78. (Цит. по: Интертекстуальность // Современное зарубежное литературоведение: Энциклопедический справочник / Под ред. И. П. Ильина, Е. А. Цургановой. − М., 1996. − 312 с.
Бахтин М. М. Проблема текста в лингвистике, филологии и других гуманитарных науках. Опыт философского анализа // Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / cост. С. Г. Бочаров. − М. : Искусство, 1979. − С. 300−307.
Брыжина Т. С. Типы интертекстуальности в пародийной коммуникации / Т. С. Брыжина, Т. И. Чечет. − [Электронный ресурс]. − Режим доступа : www.gramota.net/materials/2/2013/2/9.html
Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования / И. Р. Гальперин. − М. : КомКнига, 1981. − 135 с.
Гаспаров М. Л. Литературный интертекст и языковой интекст / М. Л. Гаспаров // Семиотика и информатика. – Вып. 38. – Рос. инст. научн. и техн. информ : сб. науч. ст. – Москва, 2002. – С. 5–15.
Дерябина Е. Интертекст, его значимость для коммуниканта и языковой общности [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://fixed.ru/prikling/intertekst/index.html
Казак М. Ю. Медиатексты в аспекте теории интертекстуальности и прецедентности / М. Ю. Казак, А. А. Махова // Научные ведомости Белгородского гос. у-та. Серия : Гуманитарные науки. − № 24 (119). − Вып. 12. − 2011.− С. 175−182.
Москвин В. П. Интертекстуальный аппарат. фигуры, жанры, стили / В. П. Москвин. − 2-е изд. − М., 2012. − 168 с.
Москвин В. П. Интертекстуальность: категорийный аппарат и типология / В. П. Москвин // Известия Волгоградского гос. пед. у-та. Языкознание − 2013. − С. 54−60.
Сологуб Ю. П. Интертекстуальность как лингвистическая проблема // Филологические науки. – 2000. – № 2. – С. 51–57.
Степанов Ю. С. „Интертекст“, “интекст“, “интерсубъект“ (к основаниям сравнительной концептологии) // Изв. АН. Сер. лит. и яз. – 2001. – Т. 60. – № 1. – С. 3–11.
Фатеева Н. А. Интертекстуальность и ее функции в художественном дискурсе // Изв. АН СССР. Сер.лит и язык. – 1997. – Т. 56. – № 5. – С. 12–21.
Чернявская В. Е. Открытый текст и открытый дискурс: интертекстуальность – дискурсивность – интердискурсивность // Лингвистика текста и дискурсивный анализ: традиции и перспективы : сб. науч. тр. / отв. ред. В. Е. Чернявская. − СПб : СПбГУЭФ, 2007. − С. 7–26.
Чернявская В. Е. Лингвистика текста: поликодовость, интертекстуальность, индердискурсивность. – М. : Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009. – 248 с.
Чернявская В. Е. Лингвистика текста. Лингвистика дискурса : учеб. пособ. / В. Е. Чернявская. – М. : ФЛИНТА, 2013. – 208 с.
Konsalik H. Bittersüßes 7. Jahr. – München, Heyne, 1979. – 190 s.
Lachmann P. Intertextualität als Sinnkonstruktion / P. Lachmann // Poetica. − H. 15. − S. 66–107.
Riffatere M. La syllepse intertextuelle / M. Riffatere // Poetique. – № 40. – P. 496–501.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
