ЛОРКІАНСЬКА МЕТАФОРА ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПОРТРЕТУ ЖІНОЧИХ ПЕРСОНАЖІВ І ЇЇ ВІДТВОРЕННЯ В УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДАХ (НА МАТЕРІАЛІ ДРАМАТИЧНИХ ТВОРІВ АНДАЛУСІЙСЬКОЇ ТРИЛОГІЇ)

Анотація

У статті досліджено шляхи втілення соціально-психологічної характеристики жіночих персонажів у метафорі у трьох драматичних творах Федеріко Гарсії Лорки («Дім Бернарди Альби», «Криваве весілля», «Безплідна»), а також способи її адекватного відтворення в українських перекладах, які виконали М. Москаленко і В. Вовк. Висвітлено основоположні підходи до потрактування метафори в діахронічному аспекті: звернуто особливу увагу на поступове розширення функціоналу феномену метафори і звернення до метафори як когнітивного та концептуалізуючого знаряддя, котре запропонували американські дослідники Дж. Лакофф та М. Джонсон. Щоб систематизувати естетичниі погляди Ф. Г. Лорки на роль та сутність жінки в контексті іспанського суспільства XX ст., запропоновано поділ на тематичні метафоричні концепти, у центрі яких відображено стрижневі аспекти життя іспанок в андалусійському селі (Жінка – моральність, Жінка – страждання, Жінка – бунтарство). Контрастивний аналіз перекладів дає змогу виявити, що вибір перекладацької стратегії у відтворенні метафори в художньому дискурсі зумовлений національною специфікою вихідної і цільової культур, особистими вподобаннями перекладача та специфікою його мови.