ВІДТВОРЕННЯ ЕВФЕМІСТИЧНИХ СУБСТИТУЦІЙ В УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДАХ ТРАГЕДІЇ В. ШЕКСПІРА «ОТЕЛЛО» (В. ЩЕРБАНЕНКО, П. КУЛІША, І. СТЕШЕНКО)

Анотація

У статті висвітлено особливості українських перекладів трагедії В. Шекспіра «Отелло» у виконанні В. Щербаненко, П. Куліша та І. Стешенко через призму семіотики. Будучи дисципліною, що вивчає природу та властивості знаків і кодів, семіотика розглядається ефективне знаряддя аналізу перекладів драматичних творів. Релевантність семіотики для драматичного перекладу зумовлена тим, що драма як жанр поєднує в собі щонайменше два коди – літературний та сценічний, відтак здатність семіотики виявляти значення наявних у драматичному тексті знаків і кодів у різних (подекуди неочікуваних) контекстах, дає поштовх для нових тлумачень, здавалося б, цілковито конвенціональних мовних одиниць, а отже, і до появи нових модерних перекладів. Аналіз трагедії показав особливу спрямованість В. Шекспіра на вживання неоднозначних мовних одиниць, контрастні відтінки значень яких прагматично використовує драматург задля передачі особливого типу повідомлень реципієнтові. Мовні одиниці, яким автор надає особливого значення в текстовому просторі трагедії, у статті згадуються як «семіотично навантажені одиниці». Так, було визначено, що в текстовому просторі трагедії В. Шекспіра «Отелло» семіотично навантажені одиниці постають у вигляді евфемістичних субституцій або евфемізмів. Надано компаративний аналіз перекладів досліджуваних евфемістичних субституцій й розглянуто перекладацькі стратегії використані кожним із перекладачів (В. Щербаненко, П. Куліш, І. Стешенко) для відтворення семіотично навантажених одиниць засобами мови перекладу. Насамкінець, у статті зазначено, що задля відтворення евфемізмів перекладачі вдаються до таких перекладацьких стратегій, як компенсація, прийомів смислового розвитку оригінальних евфемізмів у перекладі, опущень евфемізмів, замін евфемізму в оригіналі на аналогічну евфемістичну субституцію в мові перекладу.