ВІДТВОРЕННЯ СЕМАНТИЧНО НЕОДНОЗНАЧНИХ ОДИНИЦЬ В УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДАХ ТРАГЕДІЇ В. ШЕКСПІРА “ОТЕЛЛО” (ВЕРСІЇ В. ЩЕРБАНЕНКО, П. КУЛІША, І. СТЕШЕНКО)

Анотація

У статті висвітлено особливості трагедії “Отелло” з позиції семіотики, проаналізовано п’єсу щодо наявних у ній художніх кодів В. Шекспіра, зокрема семантично неоднозначних одиниць. Підкреслено релевантність семіотики для теорії перекладу драми з огляду на те, що наданий цією дисципліною методологічний інструментарій дозволяє виявляти дію знаків та кодів (передусім, мовних) у тексті оригінала в різних, подекуди неочікуваних контекстах, що, у свою чергу, впливає на вибір перекладацьких рішень (подекуди нетривіальних), дозволяючи перекладачам відкривати нові значення, здавалося б, цілком конвенціональних понять. Неоднозначність розглянуто не лише як одну з беззаперечних характеристик поетичного мовлення, а ще й як індивідуальну особливість драматичного мовлення В. Шекспіра, переважну більшість п’єс якого якщо не повністю, то частково виконано у віршованій формі. Спираючись на ідеї семіотичної теорії, зокрема Р. Барта, неоднозначність представлено як один із авторських художніх кодів, прагматично використаних В. Шекспіром в якості інструменту функціонального просування тих чи інших ідей в тексті трагедії. На основі класифікації видів неоднозначності, запропонованих літературознавцем В. Емпсоном, виділено низку семантично неоднозначних одиниць (“склеювань”), реалізованих у текстовому просторі трагедії у вигляді порівняльних конструкцій. Здійснивши зіставний аналіз перекладів п’єс І. Стешенко, В. Щербаненко та П. Куліша, встановлено, що задля відтворення семантично неоднозначних одиниць, які в українських версіях постають у формі поширених порівнянь, перекладачі вдавалися до калькування порівняльних конструкцій оригінала зі збереженням їх форми (“компарант + as + компаратор” / “компарант + than+ компаратор” / “компарант + like + компаратор”), опущень та перебудов компаративних конструкцій у тексті перекладу (що місцями призводило до девальвації художнього образу, закладеного автором в оригіналі). Підсумовано, що семантично неоднозначні одиниці найчастіше містяться в мовленні головного інтригана трагедії – Яго, а тому їх роль полягає в розкритті глибинної природи підступності протагоніста.